Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.11.2020 року у справі №300/980/20

УХВАЛА

03 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 300/980/20

адміністративне провадження № К/9901/28178/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т. Г.,

суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 300/980/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Структурна одиниця "Укрнафта Буріння" ПАТ "Укрнафта" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -

УСТАНОВИЛ:

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - "Укрнафта Буріння" ПАТ "Укрнафта", у якому просив:

- визнати неправомірною відмову відповідача у зарахуванні йому до загального трудового стажу, пільгового стажу та призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2

- зобов'язати відповідача зарахувати до загального трудового стажу роботу на посаді помічник бурильника капітального ремонту свердловин в АТ "Білоруське УПНП і КРС" у період з 11.03.2006 по 14.11.2011 та з 16.11.2011 по 18.01.2018 та роботу на посаді помічник бурильника капітального ремонту свердловин в АТ "Єрмаківське підприємство по ремонту свердловин" у період з 25.01.2018 по
19.10.2018 та з 09.11.2018 по 02.10.2019;

- зобов'язати відповідача зарахувати до його стажу роботи в шкідливих умовах праці роботу: у Надвірнянському управлінні бурових робіт у період з 22.08.1992 по 04.06.1993 на посаді помічник бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин нафти і газу, яка передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (розділ XIII підрозділ 1 п. а Списку №2 Постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 та Розділ 12 підрозділ 1 п. 2130100б-23196 Постанови Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991; в АТ "Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пласті і капітального ремонту свердловин" у період з
11.03.2006 по 14.11.2011 та з 16.11.2011 по 18.01.2018 на посаді помічник бурильника 5-го розряду в управлінні поточного та капітального ремонту свердловин, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, передбачену Списком №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
16.01.2003 №36, пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; в АТ "Єрмаківське підприємство по ремонту свердловин" у період з
25.01.2018 по 19.10.2018 та з 09.11.2018 по 02.10.2019 на посаді помічник бурильника 5-го розряду в управлінні поточного та капітального ремонту свердловин, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, передбачену Списком №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №641,

- призначити ти виплачувати йому з 03.10.2019 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, позов задоволено частково.

Визнано неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у зарахуванні ОСОБА_1 до загального трудового стажу, пільгового стажу та у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 зарахувати до загального трудового стажу роботу на посаді помічник бурильника капітального ремонту свердловин в АТ "Білоруське УПНП і КРС" у період з 11.03.2006 по 14.11.2011 та з 16.11.2011 по 18.01.2018 та роботу на посаді помічник бурильника капітального ремонту свердловин в АТ "Єрмаківське підприємство по ремонту свердловин" у період з 25.01.2018 по
19.10.2018 та з 09.11.2018 по 02.10.2019.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи в шкідливих умовах праці роботу:

- у Надвірнянському управлінні бурових робіт у період з 22.08.1992 по 04.06.1993 на посаді помічник бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин нафти і газу, яка передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (розділ XIII підрозділ 1 п. а Списку №2 Постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 та Розділ 12 підрозділ 1 п. 2130100б-23196 Постанови Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991;

- в АТ "Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пласті і капітального ремонту свердловин" у період з 11.03.2006 по 14.11.2011 та з 16.11.2011 по
18.01.2018 на посаді помічник бурильника 5-го розряду в управлінні поточного та капітального ремонту свердловин, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, передбачену Списком №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- в АТ "Єрмаківське підприємство по ремонту свердловин" у період з 25.01.2018 по
19.10.2018 та з 09.11.2018 по 02.10.2019 на посаді помічник бурильника 5-го розряду в управлінні поточного та капітального ремонту свердловин, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, передбачену Списком №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №641.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.01.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 з врахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) частину сплаченого судового збору в розмірі 630 (шістсот тридцять) гривень 60 копійок.

Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 300/980/20 та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини 3 статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також пункт 7 частини 3 статті 2 КАС України, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України до справ незначної складності віднесено, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені положення КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в " та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

В касаційній скарзі відповідач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпунктів "а " - "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. А посилання скаржника на існування обставин визначених підпунктом "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України має загальний характер та притаманне кожній аналогічній справі, тому не може вважатися винятковим випадком.

В решті, позивач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи те, що касаційна скарга подана на рішення у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, без наведення обґрунтувань підстав для касаційного оскарження передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 300/980/20.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді А. І. Рибачук

Л. В. Тацій