Історія справи
Ухвала КАС ВП від 04.08.2019 року у справі №813/2587/18

УХВАЛА01 серпня 2019 рокуКиївсправа №813/2587/18адміністративне провадження №К/9901/21127/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:Білоуса О. В., Гімон М. М., Желтобрюх І. Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС
МКС" до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,УСТАНОВИЛ:Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач 17 травня 2019 року подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого посилався на те, що вперше апеляційна скарга була подана своєчасно та у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору апеляційну скаргу було повернуто.Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДФС у Львівській області про поновлення строку апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків його апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших підстав для такого поновлення.Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримана скаржником 10 червня 2019 року.Станом на 25 червня 2019 року визначені вказані недоліки апеляційної скарги усунуті не були.Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з такого.За правилами частини
1 статті
334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.Постановляючи ухвалу від 25 червня 2018 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та не наведено об'єктивних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.Так, відповідно до частин
1 та
2 статті
295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.Судом апеляційної інстанції встановлено, що первинна апеляційна скарга подана 18 грудня 2018 року, однак ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2019 року повернена скаржникові у зв'язку з несплатою судового збору.Копію вказаної ухвали суду апеляційної інстанції скаржник отримав 13 березня 2019 року.Повторно з апеляційною скаргою відповідач звернувся 17 травня 2019 року, тобто поза межами строку, встановленого статтею
295 КАС України.Відповідно до пункту
4 частини
1 статті
299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В обґрунтування касаційної скарги та причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скаржник мотивує відсутністю фінансування на сплату судового збору.Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.Відповідно до частини
2 статті
44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту статті
299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.Відповідно до пункту
5 частини
1 статті
333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.За змістом пункту
2 частини
2 статті
333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту
2 частини
2 статті
333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями
3,
333 КАС України,УХВАЛИВ:Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДФС у Львівській області ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року.Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. В. БілоусСудді М. М. ГімонІ. Л. Желтобрюх