Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.07.2021 року у справі №640/26225/19

УХВАЛА

03 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 640/26225/19

адміністративне провадження № К/9901/26369/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О. Р. (далі - Суд),

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року в справі №640/26225/19 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернулася до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, у якому просила:

- визнати протиправним і скасувати рішення Кадрової комісії №1 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації;

- визнання протиправним і скасувати наказ від 21.11.2019 №1661ц про звільнення з посади прокурора;

- поновити на посаді прокурора відділу забезпечення підтримання публічного обвинувачення Управління підтримання публічного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України;

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 25.11.2019 по день винесення судом рішення про поновлення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним і скасовано рішення Першої кадрової комісії від
29.10.2019 №70 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора";

- визнано протиправним і скасовано наказ Генерального прокурора України від
21.11.2019 № 1661ц;

- поновлено ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на рівнозначній посаді прокурора відділу забезпечення підтримання публічного обвинувачення Управління підтримання публічного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України з
26.11.2019;

- стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 26.11.2019 до дати фактичного поновлення на роботі;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

- рішення суду в частині поновлення на посаді та присудження виплати середньої заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду в справі №560/4122/19.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

15 липня 2021 року до Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року в справі №640/26225/19.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправним і скасування рішення Кадрової комісії №1 про неуспішне проходження атестації; визнання протиправним і скасування наказу про звільнення з посади; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 обіймала посаду прокурора відділу забезпечення підтримання публічного обвинувачення Управління підтримання публічного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України.

Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якої входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі).

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

За правилами частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Підставами перегляду оскаржуваних судових рішень ОСОБА_1 зазначає:

- застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 21 березня 2018 року (справа №802/651/16-а); від 24 вересня 2019 року (справа №817/3397/15); від 24 червня 2021 року (справа №200/6772/20); ухвалах Верховного Суду: від 04 лютого 2021 року (справа №826/17607/14); від 02 лютого 2021 року (справа №640/24864/19); від 20 квітня 2021 року (справа №200/5311/20-а); від 12 квітня 2021 року (справа №500/2083/20) щодо права на підписання апеляційної скарги особою, яка не має права її підписувати;

- відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" у системному зв'язку із підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" та частини 2 статті 19 Конституції України; пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" та частини 2 статті 19 Конституції України у системному зв'язку із статтями 81, 104, 105, 110 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань"; статей 1, 11 Закону України "Про професійний розвиток працівників" системному зв'язку із Законом України "Про прокуратуру" та Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури";

- судове рішення оскаржується з підстави, передбаченої статтями 81, 104, 105, 110 Цивільного кодексу України.

Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, Суд зазначає, що, посилаючись на вимоги пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, скаржниця не зазначила щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах. Скаржниця повинна чітко вказати, яку саме норму права судом апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржниці, відповідна норма повинна застосовуватися.

У випадку посилання скаржника на пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, необхідно навести порушені судами норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи в сукупності з обґрунтуванням підстав, передбачених частинами 2 та 3 статті 353 КАС України.

Отже, необхідно зазначити підставу, визначену частинами 2 та 3 статті 353 КАС України, а також обґрунтувати наявність порушення процедури розгляду справи, передбаченої частиною 2 статті 353 КАС України, та обґрунтувати наявність такої підстави.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень (а отже, і підставою для касаційного оскарження згідно з пунктом 4 частини 4 статті 328 КАС) є не дослідження судом зібраних у справі доказів.

Скаржницею не зазначено обставин, які встановлені на підставі недопустимих доказів, та чому на її переконання вони є недопустимими.

Доводи скаржниці зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Частиною 1 статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржницею не обґрунтовано передбачених Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України.

Керуючись статтями 12, 248, 328, 332, 341, 334 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року в справі №640/26225/19 повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя: О. Р. Радишевська