Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.01.2021 року у справі №480/2941/20

УХВАЛА

02 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 480/2941/20

адміністративне провадження № К/9901/36035/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А. В.,

суддів: Білак М. В., Соколова В. М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року

у справі №480/2941/20

за позовом ОСОБА_1

до Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксани Анатоліївни,

третя особа: Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк"

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі №480/2941/20.

Разом з касаційною скаргою Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О. А. заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Скаржник, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, обґрунтовує причини поважності пропуску строку на касаційне оскарження запровадженням у країні карантинних обмежень, обумовлених запобіганню поширенню короновірусної хвороби (COVID-19) та зазначає, що з моменту встановлення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної інфекції, діяльність приватного виконавця Клітченко О. А. була значним чином обмежена, зокрема, приватний виконавець була вимушена періодично обмежувати своє пересування і переходити на режим самоізоляції та дистанційне оформлення документів.

Ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, визнано зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними, а касаційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку на касаційне оскарження.

Запропоновано скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху підтвердити поважність пропуску строку касаційного оскарження з моменту отримання відповідачем копії рішення суду апеляційної інстанції (15 листопада 2020 року) до подання касаційної скарги до Верховного Суду (23 грудня 2020 року).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ( № 0102931960668), копія ухвали суду від 05 січня 2021 року отримана скаржником 11 січня 2021 року.

21 січня 2021 року на адресу Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 05 січня 2021 року.

У заяві скаржник посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, обґрунтовує причини поважності пропуску строку на касаційне оскарження запровадженням у країні карантинних обмежень, обумовлених запобіганню поширенню короновірусної хвороби (COVID-19) та зазначає, що з моменту встановлення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної інфекції, діяльність приватного виконавця Клітченко О. А. була значним чином обмежена, зокрема, приватний виконавець була вимушена періодично обмежувати своє пересування і переходити на режим самоізоляції та дистанційне оформлення документів.

Отже, фактично, зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Судом були оцінені та визнані неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Суд повторно акцентує увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України", принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Доводи скаржника пов'язані з запровадження карантинних заходів відповідно до постанови КМУ від 11 березня 2020 №211 та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року Суд не бере до уваги, оскільки

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України (далі - ~law11~).

~law12~ законодавець по-іншому врегулював питання процесуальних строків під час дії карантину, які були продовжено на строк дії карантину Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Так, ~law13~ пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N48, ст. 436) викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law14~ від 18 червня 2020 року встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності ~law15~.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених ~law16~.

20-денний строк з дня набрання чинності ~law17~ закінчився 06 серпня 2020 року.

Таким чином, скаржником не підтверджено поважність пропуску строку касаційного оскарження з моменту отримання відповідачем копії рішення суду апеляційної інстанції (15 листопада 2020 року) до подання касаційної скарги до Верховного Суду (23 грудня 2020 року), Суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Станом на день постановлення цієї ухвали на виконання ухвали Верховного Суду від 05 січня 2021 року, будь-яких заяв чи клопотань від скаржника до суду не надходило.

Тому, є всі підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на наведене та виходячи з того, що на вимогу суду скаржником не зазначено інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з моменту отримання відповідачем копії рішення суду апеляційної інстанції (15 листопада 2020 року) до подання касаційної скарги до Верховного Суду (23 грудня 2020 року) та, відповідно, відсутність підстав для поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни від 21 січня 2021 року про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі №480/2941/20.

3. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.................................................

А. В. Жук

М. В. Білак

В. М. Соколов

Судді Верховного Суду