Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.01.2019 року у справі №823/2475/18

УХВАЛА

30 липня 2020 року

м. Київ

справа № 823/2475/18

провадження № К/9901/17390/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Н. В. Коваленко,

суддів: Я. О. Берназюка, В. М. Шарапи,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Предметом спору у цій справі було зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області повторно подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, що враховується для перерахунку пенсії, із зазначенням у ній посадового окладу начальника управління, за нормами чинними на 01.03.2018 у розмірі 8460 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, позивачу встановлено тарифний розряд 44, що відповідає займаній посаді на день звільнення, а саме: посаді заступника начальника УПМ - начальника відділу з посадовим окладом 7
890,00 грн.

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року. Як на нововиявлену обставину заявник посилається на лист Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 16 березня 2020 року №2080/23-00-05-041, яким йому надано копію витягу з штатного розпису на 2017 рік Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області, згідно якого посадовий оклад начальника слідчого управління фінансових розслідувань становив 2281,00 грн. На думку заявника, саме такий розмір окладу за вказаною посадою повинен враховуватися при проведенні перерахунку його пенсії.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2020 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що посилання заявника не можуть бути розцінені судом як нововиявлені обставини для цієї справи відповідно до пункту 1 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. Також суд зазначив, що незгода скаржника із судовим рішенням не є підставою для застосування положень статті 361 КАС України, оскільки у разі незгоди з ухваленим судовим рішенням сторона не позбавлена процесуальної можливості оскаржити його в установленому законом порядку.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Згідно із відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до суду 13 липня 2020 року.

Перевіривши касаційну скаргу та її доводи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, на яку посилається заявник, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При цьому нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 2 травня 2018 року у справі № 2а-7523/10/1270, від 2 травня 2018 року у справі № 303/3535/16-а, від 4 вересня 2018 року у справі № 809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 826/14224/15.

Відповідно до частини 4 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому частини 4 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції (речення перше частини 2 статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини під час розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року, колегія суддів враховує, що обставини, на які посилається заявник як на нововиявлені, зводяться до незгоди із ухваленим судовим рішенням у справі про відмову у задоволенні позову.

Натомість порядок касаційного оскарження судових рішень врегульований статтями 328, 329, 330, 331 Кодексу адміністративного судочинства України. У свою чергу, стаття 361 Кодексу адміністративного судочинства України регламентує можливість перегляду остаточного судового рішення, порядок якого має свої особливості.

Інститут перегляду судових рішень у адміністративних справах за нововиявленими обставинами є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Переглянутим за нововиявленими обставинами може бути лише судове рішення, яке набрало законної сили.

Сукупність підстав для такого перегляду вказує на те, що вони не пов'язані із порушенням судом норм матеріального або процесуального права при ухваленні рішення, яким закінчено розгляд справи, проте встановлено існування обставин, про які раніше не було відомо суду та відповідній особі, яка звертається із заявою, і які вірогідно вплинули б на прийняте судом рішення якщо були б відомі суду на час ухвалення такого рішення.

Таким чином, інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтись перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення.

Таким чином, правильними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що наведене у заяві обґрунтування не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки у межах процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами суд не може надавати оцінку (переоцінку) застосованим нормам як матеріального так і процесуального права у спірних відносинах, не може переоцінювати докази, які оцінювалися судом під час розгляду справи, не може оцінювати нові докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При цьому колегія суддів враховує те, що обставина, на яку посилається заявник, як на нововиявлену, не відповідає критеріям, які визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, Верховний Суд констатує, що, відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року, суди попередніх інстанцій правильно застосували положення статті 361, частини 4 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України, їх правильне застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення зазначених норм права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі за його ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії.

2. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя В. М. Шарапа