Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.07.2019 року у справі №460/3058/18

УХВАЛА

01 липня 2019 року

Київ

справа №460/3058/18

адміністративне провадження №К/9901/17209/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С. М.,

суддів: Єзерова А. А., Саприкіної І. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі №460/3058/18 за позовом ОСОБА_1 до Дубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача, які полягають в неправильному обрахуванні загального страхового стажу позивача;

зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням загального стажу роботи 49 років 10 місяців 11 днів, в т. ч. : понаднормового стажу роботи 24 роки 10 місяців 11 днів та підземного стажу роботи 4 роки 7 місяців 2 дні, починаючи з 01.12.2011.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01.02.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019, адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправними дії пенсійного органу, які полягають в неправильному обчисленні загального страхового стажу;

зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням загального страхового стажу роботи 48 років 8 місяців 12 днів, в т. ч. : понаднормовий стаж 23 роки 8 місяців 12 днів та стаж на підземних роботах 4 роки 7 місяців 2 дні, починаючи з 26 вересня 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

14.06.2019 ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу відповідно до ст. 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у якій просив скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019, прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічна законодавча норма закріплена в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 13 КАС України.

За приписами ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених ч. 1 ст. 328 КАС України.

Нормами ч. 1 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених ч. 4 ст. 257 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З касаційної скарги вбачається, що позивач оскаржує постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 за наслідками перегляду рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.02.2019, ухваленого в порядку спрощеного позовного провадження. Предметом розгляду в цій справі є визнання протиправними дій пенсійного органу щодо невірного обрахунку стажу та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії виходячи із загального стажу роботи - 49 років 10 місяців 11 днів.

За правилами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що подана ним скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для особи, що подає касаційну скаргу.

Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення п. п. "а ", "в" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її, позаяк обрахунок стажу здійснюється індивідуально у кожному конкретному випадку. Доказів того, що даний спір становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника останнім не подано.

Верховним Судом передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткових обставин не встановлено.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Виходячи з того, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, яке за законом не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.

При вирішенні цього питання Верховний Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій п. 1 ст. 6 Конвенції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 333, 355, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі №460/3058/18.

2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. М. Чиркін

Судді: А. А. Єзеров

І. В. Саприкіна