Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.05.2019 року у справі №440/4284/18

УХВАЛА

26 квітня 2019 року

Київ

справа №440/4284/18

адміністративне провадження №К/9901/10742/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н. А., суддів Бевзенка В. М., Шарапи В. М., перевіривши касаційну скаргу Полтавського обласного центру зайнятості на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 року у справі №440/4284/18 за позовом Полтавського обласного центру зайнятості до Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2019 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Водночас, частиною 2 статті 328 КАС України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. До таких ухвал віднесено: про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в частиною 2 статті 328 КАС України, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Предметом оскарження в суді касаційної інстанції в даному випадку є ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року про повернення позовної заяви та ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 року про повернення апеляційної скарги скаржнику.

Отже, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року відповідно до приписів ч.2 статті 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, оскільки вона не переглянута в апеляційному порядку.

Стосовно оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від
12.03.2019 року у справі №440/4284/18, Суд зазначає наступне.

Згідно п.2 ч.2 ст.333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до п.2 ч.2 ст.333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Предметом касаційного оскарження в цій справі є, зокрема, ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 року у справі №440/4284/18 про повернення апеляційної скарги скаржнику, зокрема, у зв'язку із відсутністю доказів сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Враховуючи те, що вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від
21.02.2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, у встановлений судом строк скаржником не виконані, були наявні підстави для повернення апеляційної скарги в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, правильне застосовування норми права, в даному випадку стосовно правомірності повернення апеляційного скарги, оскільки скаржником не виконані вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Аналізуючи зазначені норми права та враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Полтавського обласного центру зайнятості на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 року у справі №440/4284/18 за позовом Полтавського обласного центру зайнятості до Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В. М. Шарапа