Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.09.2020 року у справі №160/6000/19

УХВАЛА

31 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 160/6000/19

адміністративне провадження № К/9901/20585/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С. С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОРИТ ІНВЕСТ БУД" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.07.2020.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Як передбачено пунктом 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України підстави (підстав).

Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Як на підставу касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.07.2020 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області посилається на неповне з'ясування обставин справи та частину 1 статті 328, пункт 4 частини 4 статті 328, пункти 1, 2 статті 353 КАС України.

Пунктом 4 частини 4 статті 328 КАС України передбачено, що підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених Пунктом 4 частини 4 статті 328 КАС України.

Недослідження судом зібраних у справі доказів, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України може бути підставою для скасування судового рішення за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України.

Отже, системне застосування норм пункту 4 частини 4 статті 328 та пункту 1 частини 2 статті 353 КАС вимагає, що при поданні касаційної скарги з підстави недослідження судом зібраних у справі доказів в касаційній скарзі повинно бути зазначено не тільки, яких доказів це стосується, але й наведено, принаймні, одну з підстав для касаційного оскарження, встановлених пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС.

У свою чергу, застосування норм цих пунктів передбачає, що особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати постанову Верховного Суду, в якій зроблений висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, якому не відповідає судове рішення апеляційної інстанції, та навести обґрунтування щодо невідповідності висновків суду апеляційної інстанції цій правовій позиції Верховного Суду, у разі необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Вказана ж підстава касаційного оскарження як пункт 2 частини 2 статті 353 КАС України не знайшла свого підтвердження, оскільки згідно з цим пунктом підставою для скасування судового рішення є розгляд судом у порядку спрощеного позовного провадження справи, яка підлягала розгляду в загальному позовному провадженні.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 адміністративну справу №160/6000/19 прийнято до свого провадження (суддя Маковська О. В) за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
09.01.2020 справа №160/6000/19 розглянута у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, за участю представника відповідача.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені в розумінні наведених законодавчих приписів підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОРИТ ІНВЕСТ БУД" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяС. С. Пасічник