Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.10.2019 року у справі №320/4858/19

УХВАЛА

31 березня 2021 року

Київ

справа №320/4858/19

адміністративне провадження №К/9901/11192/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О. Р. (далі - Суд),

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року в справі №320/4858/19 за позовом ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов'язки голови Київської обласної державної адміністрації Кучера В'ячеслава Анатолійовича, за участю третьої особи - Київської обласної державної адміністрації, - про визнання протиправним і скасування розпорядження,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернулася до суду з позовом до тимчасово виконуючого обов'язки голови Київської обласної державної адміністрації Кучера В'ячеслава Анатолійовича, за участю третьої особи - Київської обласної державної адміністрації (далі - Київська ОДА), у якому просила визнати протиправним і скасувати розпорядження №429 від 09 липня 2019 року, яким затверджено новий склад Громадської ради при Київській ОДА.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.

30 березня 2021 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року в справі №320/4858/19.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

За правилами частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

У касаційній скарзі скаржниця зазначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень є:

- застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах: Верховного Суду від 03 грудня 2020 року (справа №805/2632/16-а), від 26 січня 2021 року (справа №552/6184/15-а); Великої Палати Верховного Суду: від 29 травня 2018 року (справа №800/341/17), від 12 листопада 2019 року (справа №9901/21/19);

- відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: можливість відступлення Положення про Громадську раду органу влади від Типового положення, яке затверджено вищим органом влади.

Суд відхиляє доводи скаржниці, оскільки правовідносини у справах, на які вона посилається, не є подібними.

Предметом спору в справі №805/2632/16-а є скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції.

Предметом спору в справі №552/6184/15-а є визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у проведенні перерахунку розміру пенсії та зобов'язання здійснити її перерахунок.

Предметом спору в справі №800/341/17 є визнання протиправною Постанови Верховної Ради України щодо звільнення судді з посади.

Предметом спору в справі №9901/21/19 є визнання протиправною бездіяльності Президента України - Голови Ради національної безпеки і оборони України щодо неналежного розгляду заяви та зобов'язання її розглянути.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Суд відхиляє також посилання скаржниці на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: можливість відступлення Положення про Громадську раду органу влади від Типового положення, яке затверджено вищим органом влади, оскільки нею не зазначено, яку саме норму права неправильно застосував суд, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду у спірних правовідносинах.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржницею не викладено передбачених Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України.

Керуючись статтями 248, 328, 329, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року в справі №320/4858/19 повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя: О. Р. Радишевська