Суд зобов'язав знести самобуд. Алгоритм дії державного реєстратора

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, зокрема, у разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ.

Однак у сфері державної реєстрації непоодинокими є випадки, коли право власності було зареєстроване на самочинно збудований об’єкт, який у подальшому рішенням суду зобов’язують знести та скасувати державну реєстрацію прав на нього, без одночасного скасування рішення державного реєстратора, на підставі якого було відкрито відповідний розділ ДРРП щодо такого об’єкта.

Користуйтеся консультацією: САМОБУД. Будівельна амністія очима адвоката

І саме у таких випадках виникає логічне практичне питання: що робити з відкритим розділом у ДРРП, адже після припинення права на підставі такого судового рішення він фактично залишається «пустим». Який алгоритм дій державного реєстратора у такому випадку?

Міністерство юстиції України у своєму роз’ясненні від 20.02.2026 фактично окреслило підхід до ситуацій, коли судом встановлено факт самочинного будівництва та ухвалено рішення про знесення такого об’єкта.

Ключове, на що звертає увагу Мін’юст: сама по собі державна реєстрація не є підставою набуття права власності. Державна реєстрація лише офіційно підтверджує вже набуте право.

Саме тому, якщо суд дійшов висновку, що об’єкт є самочинним будівництвом, а право власності на нього було зареєстроване незаконно, це створює підстави для припинення такого права та закриття відповідного розділу Державного реєстру речових прав.

Користуйтеся консультацією: Що робити сусідам, якщо почався поруч самобуд. Покрокова інструкція

Мін’юст прямо зазначає, що підставою для закриття розділу ДРРП у зазначеному випадку може бути судове рішення, яким:

-встановлено факт самочинного будівництва;

-встановлено незаконність державної реєстрації права власності на такий об’єкт;

-ухвалено рішення про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення обʼєкта самочинного будівництва.

Міністерство наголошує, що державний реєстратор під час вирішення питання щодо проведення відповідних реєстраційних дій повинен здійснювати комплексний аналіз судового рішення з урахуванням:

-мотивувальної частини судового рішення;

-встановлених судом фактичних обставин;

-правових висновків суду;

-змісту резолютивної частини судового рішення.

Тобто визначальним є не лише формулювання резолютивної частини судового рішення, а й встановлення судом:

-самочинності будівництва;

-незаконності набуття або державної реєстрації права;

- відсутності правових підстав для виникнення права власності на відповідний об’єкт нерухомого майна.

Окремо цікавим є висновок Мін’юсту щодо формулювання «судове рішення щодо набуття, зміни або припинення права».

Пользуйтесь консультацией: Как узаконить дом - самострой без права на землю в Украине

МЮУ звертає увагу, що слово «щодо» означає «стосовно», «з приводу», а тому судове рішення не обов’язково повинно містити буквальні формулювання «визнати право», «припинити право» тощо.

Тобто навіть рішення про знесення самочинного будівництва та встановлення незаконності державної реєстрації може бути належною підставою для проведення відповідних реєстраційних дій, зокрема щодо припинення права та закриття розділу в ДРРП.