|
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
|
|
РІШЕННЯ |
Справа «Гусельников проти України» (Заява № 32526/13)
СТРАСБУРГ
11 квітня 2024 року
Автентичний переклад
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Гусельников проти України»
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Мартіньш Мітс (<…>), Голова,
Катержіна Шімачкова (<…>),
Микола Гнатовський (<…>), судді,
та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 21 березня 2024 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявою, поданою 13 травня 2013 року, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
2. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).
ФАКТИ
3. Відомості про заявника та інформація щодо заяви наведені в таблиці у додатку.
ПРАВО
I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ
4. Заявник скаржився на відмову у доступі до суду. Він посилався на пункт 1 статті 6 Конвенції.
5. Суд повторює, що право на доступ до суду, тобто право ініціювати у судах провадження у цивільних справах, є невід’ємним елементом, притаманним праву, закріпленому «Пономаренко проти України» (Ponomarenko v. Ukraine), заява № 13156/02, пункт 36, від 14 червня 2007 року, «Мацюк проти України» (Matsyuk v. Ukraine), заява № 1751/03, пункт 28, від 10 грудня 2009 року, та «Кузьменко проти України» (Kuzmenko v. Ukraine), заява № 49526/07, пункт 25, від 09 березня 2017 року).
6. У керівній справі «Церква села Сосулівка проти України» (Tserkva Sela Sosulivka v. Ukraine), заява № 37878/02, пункти 51-53, від 28 лютого 2008 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
7. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті скарги заявника. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі була порушена сама суть права заявника на доступ до суду.
8. Отже, скарга є прийнятною та свідчить про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
9. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Кузьменко проти України» (Kuzmenko v. Ukraine), пункт 41) Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у таблиці в додатку, та відхиляє будь-які додаткові вимоги щодо справедливої сатисфакції, висунуті заявником.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує заяву прийнятною.
2. Постановляє , що ця заява свідчить про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з відмовою у доступі до суду.
3. Постановляє , що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену у таблиці в додатку, яка має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 11 квітня 2024 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.
|
В.о. заступника Секретаря |
Вікторія МАРАДУДІНА |
|
Голова |
Мартіньш МІТС |
|
|
ДОДАТОК |
ЗАЯВА
зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції (обмеження у доступі до суду)
|
№ заяви,
|
П.І.Б. заявника,
|
П.І.Б. представника
|
Ключова проблема,
|
Факти та відповідна інформація |
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди
|
|
32526/13
|
Артем Валерійович
|
Гусельников
|
відсутність згоди між різними судами щодо підсудності справи (рішення у справі «Церква села Сосулівка проти України» (Tserkva Sela Sosulivka v. Ukraine) , заява № 37878/02, пункти 51 - 53, від 28 лютого 2008 року) |
У жовтні 2010 року батько заявника, діючи від імені заявника, який на той момент був неповнолітнім, звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом проти Академії митної служби України, вимагаючи зарахувати його на навчання у вищий навчальний заклад за державний кошт, стягнути плату за навчання, яка уже була ним сплачена, і надати відшкодування. Ухвалою суду від 12.10.2010 йому було надано вказівку звернутися з позовом у порядку цивільного судочинства. Тому у листопаді 2010 року батько заявника звернувся до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська з аналогічним позовом відповідно до Кодексом адміністративного судочинства України 2005 року та постановою від 12.05.2011 відмовив у задоволенні позову як необґрунтованого.
|
900 |
- 1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.
page
youtube