Стаття 64-1. Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною

Аналізуйте судовий акт: Закінчене виконавче провадження при невиконаному судовому рішенні - не відновлюється. Навіть якщо перешкоди у побаченнях з дітьми тривають. (ВС КЦС № 551/920/22 від 15.09.2023 р.)
 Іноді не перестаєш дивуватися, на що варті розлучені батьки дітей у конфлікті, щоб діяти як саме він чи вона вважають вірним, нехтуючи необхідністю домовлятися заради дітей. Мати дітей, не тільки перешкоджала побаченню з дітьми позивачу у цій справі, а ще й не “звернула уваги”, ні на рішення суду, яке зобов’язувало її не чинити перешкоди у побаченнях та вихованню батьком дітей, ні на перший штраф виконавця за невиконання нею рішення суду, ні на другий, ні на ризик притягнення її до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду. Ніщо не подіяло.

І що ж зробив виконавець, зробивши майже всі попередження боржниці та дії передбачені у статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) - розвів руками і закінчив виконавче провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39, 40 Закону. Батько просив своєю заявою відновити виконавче провадження, на що ДВС відповіло що таке не підлягає відновленню. Коли батько оскаржив дії виконавця щодо закінчення і відмови у відновленні виконавчого провадження - всі три інстанції йому відмовили. Хоча перешкоди у побаченні з дітьми так і тривали.

Отже, у цій справі: ВС вказав, що такі виконавчі провадження не відновлються, оскільки примусове виконання рішення про встановлення побачення з дитиною реалізуються в порядку, передбаченому частинами 2-4 статті 64-1 Закону, у тому числі шляхом усунення перешкоджання боржником побаченню стягувача з дитиною. Тобто фактично - “патова” ситуація чоловіка не була вирішена, суди теж розвели руками з посиланням на формальні підстави.

А як же принцип реального та ефективного виконання судового рішення, задекларований усталеною практикою ЄСПЛ та ВС? Невже щоразу треба доходити до Європейського суду з прав людини, щоб домогтися реального виконання - як у справі № 12962/19 «Вихованок проти України» 07 жовтня 2021 року (рішення аналізувала тут - Суд зобов’язав виконавця розробити комплексну стратегію примусового виконання рішення у справі про контакт дитини з батьком (ВС КЦС, справа № 1309/9120/12 від 08.03.2023 р.))? Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Суд зобов’язав виконавця розробити комплексну стратегію примусового виконання рішення у справі про контакт дитини з батьком (ВС КЦС, справа № 1309/9120/12 від 08.03.2023 р.)
 Батько дитини, після чергового невиконання рішення суду про усунення перешкод матір‘ю дитини звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність виконавця та вимогою про поновлення його прав на зустрічі, як батька.

Він неодноразово звертався до виконавців з вимогою про виконання рішень. Спочатку вони лише констатували цей факт, потім викликали боржницю. Боржниця повідомила, що дитина відмовляється спілкуватись з батьком, прикладала відеозаписи доказів. З‘явитися особисто не змогла повідомивши що лікує травму після ДТП. У справі проводилася започаткувалася експертиза, про те чи наявний тиск на дитину, зі сторони боржниці, яка так і не була проведення. В кінці-кінців, батько звернувся до Європейського суду - і у справі № 12962/19 «Вихованок проти України» 07 жовтня 2021 року ЄСПЛ прийняв рішення про порушення Україною статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), щодо стверджуваного невиконання домовленостей про побачення стягувача з дитиною, і зазначено про повну бездіяльність виконавців. Після цього, на боржницю, яка продовжувала невиконувати рішення було накладено штраф, проте побачень з дитиною і так не відбулось.

Стягувач правомірно вважав, що він вправі розраховувати від національних органів вчинення елементарних дій на усунення порушень (поновлення порушених прав), які б наближали його до виконання рішення суду. І ВС підтримав його позицію. Колегія касаційного суду констатувала наступне:

Згідно зі ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному ч. 1 ст. 75 цього Закону. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених ч.10 ст. 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Виконавець може на свій розсуд визначати час та місце побачення з дитиною яка виїхала за кордон лише, якщо їх не визначив у рішенні суд (ВС КЦС, справа № 210/529/19 від 05.04.2023 р.)
 На підставі рішення про визначення способу участі батька вихованні доньки, суд встановив періодичність та тривалість зустрічей: “щосуботи або щонеділі з 12.00 год. до 17.00; місце зустрічей: на нейтральній території, в межах м. Кривого Рогу, в присутності матері дитини, в подальшому за домовленістю між батьками; у день народження дитини, дні державних свят України спілкуватись з дочкою протягом години; оздоровлення та відпочинок за попередньою домовленістю з матір`ю дитини.”

Проте у зв’язку з війною, мати із дитиною виїхали за кордон, в Німеччину. Після заяви батька, про те що рішення не виконується, виконавець виніс постанову про встановлення часу і місця побачень з дитиною, яку мотивував наступним чином: «У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України боржник для забезпечення безпеки та здоров`я дитини виїхала з дитиною за кордон. Станом на 03 червня 2022 року вони перебувають в Німеччині. У зв`язку з чим живе спілкування батька з дитиною стало неможливим…забезпечити боржнику на час перебування її з дитиною за кордоном, спілкування дочки та батька щонеділі за допомогою будь-якого додатка чи месенджера у форматі відеозв'язку». Батько дитини звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця.

І хоча суди першої та апеляційної інстанції не задовольнили його вимоги, ВС КЦС побачив у діях виконавця порушення. ВС мотивував наступним:

Специфіка діяльності виконавця під час виконання рішення суду про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною полягає насамперед у тому, що виконавець може на власний розсуд визначати час та місце побачення з дитиною лише у тому випадку, якщо такі умови не визначив суд у рішенні, яке виконується виконавцем. У разі якщо час та місце побачень з дитиною визначені рішенням суду, яке виконується, виконання такого судового рішення має здійснюватися в порядку, визначеному рішенням. Протилежне свідчитиме про несвоєчасне і неповне вчинення виконавчих дій виконавцем під час виконання рішення суду. Зазначений правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/11909/21 (провадження № 61-2624св22). Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Небажання дитини спілкуватися з батьком, може бути поважною причиною невиконання матір’ю рішення суду про усунення перешкод в участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною (ВС КАС справа № 640/11833/19 від 08.07.2021 р.)
 У цьому рішенні ВС КАС роз‘яснив, на які аспекти має звертати увагу суд, при розгляді правомірності накладення на боржника штрафів за невиконання рішення про утримання від вчинення перешкод в участі у вихованні спільної доньки стягувачем - якщо небажання спілкуватись проявляє сама дитина.

Мати звернулась до суду з позовом до відділу ДВС, в якому просила визнати незаконними та скасувати три постанови державного виконавця про накладення на неї штрафу від 21.06.2019, від 24.06.2019 та від 27.06.2019 р.

У позові пояснювала, що раніше, судовим рішенням її було зобов‘язано не чинити батьку перешкод в участі у вихованні та спілкуванні з їх спільною донькою. У рішенні детально визначено способи участі батька (зокрема, перший місяць - побачення без участі матері). Вона жодних перешкод у спілкуванні дитини з батьком не чинила. З її слів та доказів - дитина сама не бажала спілкуватись із батьком.

Однак, актами старшого державного виконавця районного відділу ДВС було встановлено факт невиконання позивачем (матір’ю), як боржником у виконавчому провадженні, судового рішення у зв`язку з чим винесено три постанови про накладення штрафу. Читати повністю