17.08.2017 | Автор: ЮРИДИЧНА ФІРМА "ГАРО ТА ПАРТНЕРИ"
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Право лікаря на відмову від подальшого ведення пацієнта

Кожний громадянин України має право на кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я. Кожний пацієнт має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги (ст. 38 Основ законодавства України про охорону здоров’я – надалі Основи). Повнолітня дієздатна фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, має право відмовитися від лікування (ч.4 ст.284 Цивільного кодексу України – надалі ЦК України), а пацієнт вправі вимагати заміни лікаря (ст.34 Основ).

Однак, право на відмову від лікування має не лише пацієнт медичного закладу, а і сам лікуючий лікар у випадках передбачених законом.

Так, лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров’ю населення. Лікар не несе відповідальності за здоров’я хворого у разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму (ст. 34 Основ).

Факт порушення пацієнтом медичних приписів може бути зафіксований у медичній карті, іншій медичній документації. Так, при порушенні хворим призначеного режиму вказується вид порушення (наприклад, несвоєчасна явка на прийом до лікаря; алкогольне, наркотичне, токсичне сп'яніння  під час лікування; вихід на роботу без дозволу лікаря; самовільне залишення закладу охорони здоров'я; виїзд на лікування в іншому закладі  охорони здоров'я без відмітки про дозвіл виїзду; відмова від направлення або несвоєчасна явка на МСЕК та ін.) (п. 4.1. Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та   соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві  та професійних захворювань України 03.11.2004 N 532/274/136-ос/1406). У листку непрацездатності є спеціальна графа «Відмітки про порушення режиму», де зазначаються дата порушення, що засвідчується  підписом  лікаря. Види порушень режиму вказуються у графі «Примітка», з обов'язковим записом у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого (п.3.5. Інструкції). При цьому, фіксування порушення пацієнтом рекомендацій лікаря є необхідною складовою для правової позиції захисту, у разі звернення пацієнтів з позовними заявами про відшкодування завданої шкоди до суду, або ж відкриття кримінального провадження.

Правила внутрішнього розпорядку для хворих є локальними актами закладів охорони здоровя, що затверджуються головним лікарем та які визначають права та обов’язки хворого під час звернення за медичною допомогою та перебування у лікарні. Такі Правила є у вільному доступі та розміщуються закладами охорони здоров’я на своїх офіційних сайтах, а також на території своїх приміщень. Зазвичай передбачається обов’язок пацієнта підтримувати чистоту та порядок у палаті, дотримуватись режиму тиші, обережно поводитися з обладнанням та інвентарем, тощо. Також встановлюється заборона палити у палатах та коридорах, грати в азартні ігри, зберігати заборонені предмети, розмовляти через вікна з іншими пацієнтами та відвідувачами, лежати або сидіти на ліжках у верхньому одязі, тощо. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про психіатричну допомогу», власник психіатричного закладу або уповноважений ним орган зобов'язаний: знайомити осіб, яким надається психіатрична допомога, або їх законних представників  із правилами внутрішнього розпорядку психіатричного закладу. Чіткого закріплення такого обов’язку для інших закладів охорони здоров’я не передбачається.

Право лікаря на відмову від надання медичної допомоги закріплене також у ст.38 Основ, згідно якої пацієнт має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій. Можлива відмова і у разі якщо заклад охорони здоров'я не має можливості забезпечити відповідне лікування. При цьому, законодавство не визначає конкретних випадків, за наявності яких лікар може відмовити пацієнту через вищезазначені причини. Таким чином, дане питання вирішується залежно від кожної окремої ситуації. Так, якщо у закладу охорони здоров’я немає відповідного обладнання, апаратури, необхідних кваліфікованих спеціалістів для надання пацієнту необхідного обсягу медичної допомог -  можлива відмова від її надання з посиланням на вищезазначені норми. Разом з тим, якщо особа потребує екстренної медичної допомоги і перебуває у невідкладному стані, обов’язком лікаря є здійснення усіх необхідних заходів для врятування її життя.

Етичним кодексом лікаря України від 27.09.2009 року також передбачається, що за винятком випадків невідкладної допомоги, лікар має право відмовитись від лікування хворого, якщо упевнений, що між ним і пацієнтом відсутня необхідна взаємна довіра, коли відчуває себе недостатньо компетентним або не має у своєму розпорядженні необхідних для проведення лікування можливостей та в інших випадках, якщо це не суперечить Клятві лікаря України. Такими іншими випадками може бути невідповідність вчинення медичних маніпуляцій моральним принципам лікаря, наприклад здійснення аборту, евтаназії, тощо.

Разом з тим, лікар може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ненадання допомоги хворому у разі його обов’язку, згідно із установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого (ст.139 КК України), за неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого (ст.140 КК України)

Таким чином, лікар повинен знати за яких підстав має право відмовити у наданні медичної допомоги для уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності за порушення права пацієнтів на доступ до медичних послуг.

Автори статьи: Гаро Ганна Олександрівна, адвокат з медичних справ,

Бобак Оксана Василівна, медичний юрист

6
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення