Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Терлецького О.О., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_18, ОСОБА_10,

відповідача - Белінської О.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_12 до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_12 звернулася до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення ВРЮ від 18 грудня 2015 року № 1197/0/15-15 про внесення подання Президентові України про звільнення ОСОБА_12 з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва за порушенням присяги (далі - Рішення).

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 березня 2016 року зупинив провадження у справі до розгляду Верховним Судом України однієї із справ №№ П/800/485/15, П/800/514/15, П/800/470/15, П/800/451/15, П/800/437/15.

При цьому суд виходив із того, що 10 березня 2016 року ВРЮ подала клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом України заяв ВРЮ про перегляд постанов у вищезазначених, аналогічних за своєю суттю, справах.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України ОСОБА_12, посилаючись на порушення Вищим адміністративним судом України норм процесуального права, що призвело до ухвалення цим судом незаконної судової ухвали, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2016 року та направити справу до цього ж суду для розгляду її по суті.

Вважає, що ухвалу прийнято з порушенням норм процесуального права, позаяк причини, через які було зупинено провадження у справі, не пов'язані з обставинами справи.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України заслухала пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

Положення статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) регулюють питання зупинення провадження у справі. Так, у пункті 3 частини першої зазначеної статті передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Згідно з пунктом 4 частини другої цієї статті суд має право зупинити провадження у справі у разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

Вищий адміністративний суд України, зупиняючи провадження у справі за позовом ОСОБА_12, це рішення обґрунтовував необхідністю з'ясування правової позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права, які визначають порядок розгляду ВРЮ питань щодо внесення подань про звільнення суддів з посад у зв'язку з порушенням присяги, у справах: № П/800/485/15 - за позовом ОСОБА_13, № П/800/514/15 - за позовом ОСОБА_14, № П/800/470/15 - за позовом ОСОБА_15, № П/800/451/15 - за позовом ОСОБА_16, № П/800/437/15 - за позовом ОСОБА_17

Проте з такими підставами зупинення провадження у справі погодитися не можна.

Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_12 не погоджувалася з висновком ВРЮ про наявність в її діях як судді Дніпровського районного суду міста Києва ознак проступку, що був розцінений як порушення присяги судді. Обставини, які були покладені в основу висновку ВРЮ, мають індивідуально виражений і конкретно-персональний характер; стосуються прав та інтересів особисто ОСОБА_12 та її дій, які, як вона вважає, хибно оцінені як порушення присяги судді. З'ясування цих обставин, як і перевірка правильності рішення ВРЮ, становить суть адміністративної справи. Дослідження цих питань жодним чином не пов'язане з адміністративними судовими провадженнями у справах, на які робиться посилання в оскаржуваній ухвалі суду.

У розумінні пункту 4 частини другої статті 156 КАС зазначені в ухвалі суду причини не є переконливими і достатніми для зупинення провадження у справі.

З огляду на це ухвала Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції про зупинення провадження не може залишатися в силі, а підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до цього ж суду.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву ОСОБА_12 задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2016 року скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду справи.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.О. ТерлецькийСудді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.В. Кривенда В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко О.Б. ПрокопенкоІ.Л. Самсін