Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКривенка В.В.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом приватного підприємства «Дука-Плюс» (далі - Підприємство) до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області (далі - ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

У травні 2011 року Підприємство звернулося до суду з позовом до ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 квітня 2011 року № 0002161502/1449, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 14 324 грн за порушення статей 185, 187, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він не порушував вимоги, встановлені ПК.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 14 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року, відмовив у задоволенні позовних вимог.

Вищий адміністративний суд України постановою від 15 січня 2015 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року скасував, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 22 квітня 2011 року № 0002161502/1449.

Суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та відмовляючи у задоволенні позову, зазначив, що з урахуванням первинних документів та обставин (наступний продаж придбаного товару), які у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності Підприємства, та враховуючи принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, згідно з якими негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи, та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презумується податковим законодавством у підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК, за змістом якої, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), суди дійшли помилкового висновку про те, що позивач не мав права формувати податковий кредит внаслідок придбання товару (борошна) у приватного підприємства «Сільгоспнафтопродукт 10» з посиланням на обставини, встановлені у ході перевірки, та відсутність документів про перевезення, наявність яких, крім того, за умови реальності господарської операції, але за відсутності податкової накладної, в силу вимог ПК не є підставою для формування платником податків податкового кредиту.

Не погоджуючись із постановою суду касаційної інстанції, ОДПІ звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування касаційним судом статей 185, 187, пункту 198.1, 198.6 статті 198 ПК. На обґрунтування заяви додано копію постанови Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2013 року (справа № К/9991/59709/12), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, що розглядається, відмінні від обставин, встановлених у справі, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2015 року.

Так, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що господарські операції з придбання позивачем борошна мали реальнийхарактер, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

У справі, на рішення в якій посилається ОДПІ на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом однієї й тієї самої норми права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав вважати реальними господарські операції позивача з контрагентами.

Обставини, встановлені судами у справі, на рішення у якій посилається заявник, дають підстави вважати, що правовідносини, які виникли між сторонами у цих спорах, не є подібними.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. КривенкоСудді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.А. КороткихВ.Л. Маринченко П.В. ПанталієнкоО.Б. Прокопенко І.Л. СамсінО.О. Терлецький