Історія справи

Постанова ВССУ від 17.04.2026 року у справі №214/6740/16-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 214/6740/16-ц

провадження № 61-11307св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»,

третя особа - Первинна профспілкова організація «Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів» Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2025 року у складі судді Ткаченка А. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2025 рокуу складі колегії суддів:

Остапенко В. О., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), третя особа - Первинна профспілкова організація «Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів» Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - профспілка), у якому з урахуванням редакції вимог від 03 лютого 2021 року просив визнати незаконним його звільнення з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за наказом від 24 жовтня 2016 року № 1173/л, поновити його на роботі

з 24 жовтня 2016 року в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у зв`язку з незаконним звільненням або зобов`язати це зробити відповідача та стягнути з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» середній заробіток за час вимушеного прогулу

з 25 жовтня 2016 року до дня поновлення його на роботі в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з урахуванням підвищення окладу сторожа на підприємстві за цей період, за здійсненим розрахунком на підставі Закону України «Про оплату праці» та постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

04 квітня 2025 року ОСОБА_1 подав суду уточнену позовну заяву, в якій просив визнати незаконним наказ від 24 жовтня 2016 року № 1173/л (про звільнення з підприємства) за скороченням штату ОСОБА_1 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»; поновити його на роботі, а саме на підприємстві юридичної особи ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 24 жовтня 2016 року за основним його місцезнаходженням у зв`язку з тим, що його штатна одиниця «сторож очисних споруд» на даний момент скорочена і виключена зі штатного розкладу даного підприємства та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу згідно розрахунку в сумі 706 477,42 грн з відрахуванням обов`язкових видів податків з 24 жовтня 2016 року до дня поновлення його на роботі включно.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2025 року заяву про збільшення позовних вимог залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що у позивача було більш ніж достатньо часу для уточнення заявлених ним позовних вимог, однак заяву про збільшення позовних вимог він подав майже через 6 років після першого судового засідання. При цьому заяви про поновлення строку з обґрунтуванням причин пропуску такого строку, який складає значний проміжок часу, сторона позивача не надала.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2025 року залишено без змін.

Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився

з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

02 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,

у якій просить скасувати ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що в матеріалах справи немає ухвали суду першої інстанції щодо продовження розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження. Заявник вказує, що головуючий суддя першої інстанції у справі упереджено ставиться до позивача, не виконує свій процесуальний обов`язок щодо розгляду заяв позивача, не забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій.

Доводи інших учасників справи

03 листопада 2025 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення,

а ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 06 серпня 2025 року - без змін.

Відзив мотивований тим, що доводи касаційної скарги не стосуються незаконності оскаржуваних судових рішень.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

27 січня 2026 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», третя особа - профспілка, у якому з урахуванням редакції вимог від 03 лютого 2021 року просив визнати незаконним його звільнення з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за наказом від 24 жовтня

2016 року № 1173/л, поновити його на роботі з 24 жовтня 2016 року в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у зв`язку з незаконним звільненням або зобов`язати це зробити відповідача та стягнути з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 жовтня 2016 року до дня поновлення його на роботі в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з урахуванням підвищення окладу сторожа на підприємстві за цей період, за здійсненим розрахунком на підставі Закону України «Про оплату праці» та постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 листопада 2016 року відкрито провадження у справі

з призначенням судового розгляду.

Розгляд справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 274 ЦПК України. Згідно

з матеріалами справи перше судове засідання відбулося 01 березня 2019 року,

у якому головуючий суддя оголосив судове засідання відкритим, оголосив склад суду, встановив особи учасників справи та відклав розгляд справи у зв`язку із залученням третьої особи.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку із тим, що належним чином повідомлений позивач про дату, час та місце розгляду справи повторно не з`явився в судове засідання.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 червня 2023 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Після перегляду справи в апеляційному порядку перше судове засідання відбулося 29 січня 2024 року, у якому головуючий суддя оголосив судове засідання відкритим, оголосив склад суду, встановив особи учасників справи та відклав розгляд справи у зв`язку із поданням позивачем заяви про відкладення розгляду справи.

04 квітня 2025 року позивач подав уточнену позовну заяву, в якій просив визнати незаконним наказ від 24 жовтня 2016 року № 1173/л (про звільнення

з підприємства) за скороченням штату ОСОБА_1 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»; поновити його на роботі, а саме на підприємстві юридичної особи ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 24 жовтня 2016 року за основним його місцезнаходженням у зв`язку з тим, що його штатна одиниця «сторож очисних споруд» на даний момент скорочена і виключена зі штатного розкладу даного підприємства та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу згідно розрахунку в сумі 706 477,42 грн з відрахуванням обов`язкових видів податків з 24 жовтня 2016 року до дня поновлення його на роботі включно.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2025 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року, заяву про збільшення позовних вимог залишено без розгляду.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 вересня 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Мотиви, якими керується Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Встановлено, що перше судове засідання після скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду відбулося 29 січня 2024 року.

Згідно зі статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суди встановили, що цю справу суд першої інстанції розглядав у порядку спрощеного позовного провадження, а тому у відповідності до вимог пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач мав можливість до початку першого судового засідання (тобто до 29 січня 2024 року) скористатися своїм правом на подання заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог, однак подав таку заяву (04 квітня 2025 року) з порушення процесуальних строків та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку не заявив.

Відповідно до частин першої, третьої статті 217 ЦПК України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Згідно із протоколом судового засідання від 29 січня 2024 року судове засідання у справі головуючим було відкрито.

Отже, з огляду на положення пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України, саме до початку судового засідання 29 січня 2024 року позивач мав подати заяву про збільшення позовних вимог, натомість вчинив такі дії 04 квітня

2025 року.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Таким чином, залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, суди діяли в межах наданих їм процесуальним законом повноважень та обґрунтовано вказали, що таку заяву подано позивачем із пропуском процесуальних строків, встановлених законом, а відтак, в силу вимог статті 126 ЦПК України, заява підлягає залишенню без розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи викладене, Верховний Суд визнає касаційну скаргу необґрунтованою, оскільки правильне застосовування норм процесуального права в оскаржуваних судових рішеннях є очевидним.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Щодо заявлених клопотань

Одночасно у касаційній скарзі ОСОБА_1 просить постановити окремі ухвали щодо процесуальних порушень судді Ткаченка А. В.

Вивчивши заявлені клопотання, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до статті 420 ЦПК України суд касаційної інстанції у випадках

і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

У частині десятій статті 262 ЦПК України передбачено, що суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 в справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що «при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали

є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком».

Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі

№ 800/500/16 (провадження №11-1156заі18) зазначено, що окрема ухвала суду

є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали

є правом, а не обов`язком суду.

Доводи заявника щодо винесення окремих ухвал в порядку статті 262 ЦПК України, на переконання суду, є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами. Заявлені клопотання не свідчать про наявність підстав, за яких Верховний Суд у порядку статі 262 ЦПК України має право постановити окрему ухвалу. Тому в задоволенні клопотань про постановлення судом касаційної інстанції окремих ухвал слід відмовити.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотань ОСОБА_1 про винесення окремих ухвал відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 06 серпня 2025 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська