Історія справи

Постанова ВССУ від 06.03.2026 року у справі №754/17119/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року

м. Київ

справа № 754/17119/25

провадження № 61-15624св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Голова Касаційного цивільного суду Верховного Суду,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Невідомої Т. О., Нежури В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимогпозову

1. У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Голови Касаційного цивільного суду Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди та зобов`язання надати відповіді на звернення.

Короткий зміст судових рішень

2. Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 15 жовтня

2025 року відмовлено у відкритті провадження справі за позовом

ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України.

3. Не погоджуючись із ухвалою районного суду про відмову у відкритті провадження у справі, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

4. Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду

міста Києва від 15 жовтня 2025 року залишено без руху та надано строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, а саме запропоновано заявникові надати до апеляційного суду копії скарги та додані до неї письмові матеріали, або докази надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів на адреси інших учасників справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України, а саме, відповідачу - Голові Касаційного цивільного суду Верховного Суду.

5. Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявникові з підстав, визначених частиною третьою статті 185 ЦПК України.

6. Визнаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 неподаною та повертаючи її заявникові, апеляційний суд мотивував своє рішення невиконанням останнім вимог ухвали Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

7. У грудні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року у вказаній справі.

8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції.

10. Підставою касаційного оскарження судового рішення вказує неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

11. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про невиконання заявником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги буз руху, оскільки останній 11 листопада

2025 року направив до Київського апеляційного суду документи на усунення недоліків скарги.

Відзив на касаційну скаргу від іншого учасника справи до Верховного Суду не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12. У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до Голови Касаційного цивільного суду Верховного Суду, в якому, просив:

- стягнути з Голови Касаційного цивільного суду Верховного Суду відшкодування за нанесену йому моральну шкоду у розмірі 90 000,00 грн;

- зобов`язати Голову Касаційного цивільного суду Верховного Суду надати відповіді на звернення позивача.

13. Ухвалою Деснянського районного суду міста Києвавід 15 жовтня

2025 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 відмовлено з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України.

14. Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою районного суду,

ОСОБА_1 , шляхом направлення апеляційної скарги на офіційну електронну адресу Київського апеляційного суду, оскаржив її в апеляційному порядку.

15. Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано заявникові надати копії скарги і доданих до неї матеріалів або докази надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України, зокрема відповідачу - Голові Касаційного цивільного суду Верховного Суду.

Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

16. Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва

від 15 жовтня 2025 року визнано неподаною та повернуто заявникові у зв`язку із невиконанням вимог ухвали Київського апеляційного суду від 07 листопада 2025 року.

Позиція Верховного Суду

17. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

18. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно

у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права

у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

19. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених

у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

20. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

21. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише

в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

22. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

23. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

24. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

25. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

26. Предметом касаційного оскарження у справі є ухвала апеляційного суду про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги з підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

27. Відповідно до положень статей 55 124 Конституції України, статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

28. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

29. Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги визначені змістом

статті 356 ЦПК України.

30. Відповідно до частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) рішення або ухвала, що оскаржуються; 5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); 6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

31. До апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися; 2) копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу; 3) документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності) (частина четверта статті 356 ЦПК України).

32. Частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

33. Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе

у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму

у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

34. У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету -

у паперовій формі листом з описом вкладення (частина сьома статті 43 ЦПК України).

35. Відтак судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва

від 15 жовтня 2025 року до Київського апеляційного суду шляхом надсилання її на офіційну електронну адресу останнього.

36. Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, остання не містить переліку додатків, проте містить зауваження заявника про виконання вимог

статті 43 ЦПК України, відповідно до змісту яких ОСОБА_1 вказував наступне:

«копії цієї апеляційної скарги надіслані мною також:

- судді О. Саламон - координати копії ап.скарги:

Кому - inbox@ds.ki.court.gov.ua 10581 КЦС-2 Саламон 15.10.25

от кого: Владимир - ІНФОРМАЦІЯ_1 Дата відправки: 21.10.25

- відповідачу - координати копії ап.скарги:

Кому - kcs@supreme.court.gov.ua 10581 КЦС-2 Саламон 15.10.25

от кого: ОСОБА_1 ‹ ІНФОРМАЦІЯ_1 › Дата відправки: 21.10.2025».

37. Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано заявникові надати докази направлення апеляційної скарги та її додатків на адресу відповідача у справі.

38. При цьому апеляційним судом зауважено, що посилання апеляційної скарги на направлення копії апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки заявником не було долучено до апеляційної скарги відповідних доказів.

39. Копія вищезазначеної ухвали направлена як на електронну адресу заявника, так і на поштову адресу останнього.

40. Відповідно до звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, сформованої засобами АСЕД «Апеляція» 11 листопада

2025 року, копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху доставлена отримувачу ОСОБА_1 на електронну адресу ‹ ІНФОРМАЦІЯ_1 ›

11 листопада 2025 року об 15:30 год (а.с.29).

41. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копія ухвали була вручена заявникові 20 листопада 2025 року (а.с.30).

42. Доказів на підтвердження виконання ухвали Київського апеляційного суду від 07 листопада 2025 року матеріали справи не містять.

43. Відтак, з огляду на те, що ОСОБА_1 не надав доказів виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 07 листопада 2025 року у встановлений судом строк, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про наявність підстав, передбачених частини третьої статті 185 ЦПК України, для визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її заявникові.

44. В контексті підстав касаційного оскарження, визначених ОСОБА_1 у змісті касаційної скарги, колегія суддів звертає увагу на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20 червня 2024 року у справі №520/11485/22 (адміністративне провадження № К/990/4804/24), у змісті якої колегія суддів зазначила, що: «Посилання скаржника на те, що до апеляційної скарги ним було долучено скріншот екрану з підтвердженням направлення апеляційної скарги з додатками на адресу електронної пошти позивача, яка була зазначена ним у позові, та на яку він просив надсилати процесуальні документи, колегія суддів відхиляє, оскільки позивач просив саме суд надсилати на його електронну адресу процесуальні документи. Що стосується направлення відповідачем на електронну адресу позивача копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів, то хоча саме по собі надсилання відповідних документів на електронну адресу сторони у справі, указану в документах, що подавались до суду, не заборонено, проте таке надсилання не підтверджує надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів позивачу у визначений положеннями КАС України спосіб, зокрема, статті 44 КАС України».

45. Додатково колегія суддів зауважує, що цивільне процесуальне законодавство прямо передбачає обов`язок заявника подати до суду апеляційної інстанції докази надсилання копії апеляційної скарги разом із доданими до неї матеріалами іншим учасникам справи, а не лише зазначити

у змісті скарги про направлення її копій електронною поштою, а відтак подання до суду касаційної інстанції знімків екрана на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги не звільняє заявника від обов`язку подати відповідні докази саме до суду апеляційної інстанції та не свідчить про помилковість висновків останнього.

46. Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

47. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

48. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки

у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

49. Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості,

а наведені в касаційній скарзі доводи не свідчать про помилковість або необґрунтованість висновків апеляційного суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

50. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

51. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

52. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 402 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. М. Осіян

В. В. Шипович