Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року

м. Київ

Справа № 800/286/16

Провадження № 11-184заі24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Кривенди О. В.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 серпня 2024 року (судді Жук А. В., Губська О. А., Білак М. В., Радишевська О. Р., Мартинюк Н. М.) у справі № 800/286/16 заїї позовом до Вищої ради правосуддя (далі ? ВРП), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, про визнання незаконним та скасування рішення і

ВСТАНОВИЛА:

1. У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати рішення Вищої ради юстиції від 14 квітня 2016 року щодо внесення подання до Верховної Ради України про звільнення її з посади судді за порушення присяги.

2. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

3. 29 липня 2024 року ОСОБА_1 подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяву про перегляд указаного судового рішення за нововиявленими обставинами.

4. У заяві йдеться про те, що 19 вересня 2014 року суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 розглянуто справу № 757/26362/14-к за клопотанням слідчого Генеральної прокуратури України про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 , за результатами розгляду якої відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання, а до підозрюваного застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту.

5. 23 вересня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000000954 було внесено відомості про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 375 Кримінального кодексу України (далі ? КК України), а саме винесення завідомо неправосудної ухвали.

6. 14 квітня 2016 року Вища рада юстиції прийняла рішення № 806/0/15-16 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Печерського районного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді, а 29 вересня 2016 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 1619?VIII, якою її звільнено з посади.

7. Водночас 03 жовтня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив рішення у справі № 800/519/18, яким визнав протиправною та скасував Постанову Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року № 1619-VIII.

8. Наказом голови Печерського районного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року № 615-к/2019 ОСОБА_1 поновлено на посаді судді цього суду.

9. У заяві ОСОБА_1 також мовить про те, що Шевченківський районний суд міста Києва 25 серпня 2020 року постановив щодо неї виправдувальний вирок, визнавши її невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 375 КК України.

10. Реалізуючи процесуальне право, регламентоване статтею 362 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заявниця зазначає про наявність передбачених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України підстав для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Верховного Суду від 03 квітня 2018 року, яким їй було відмовлено у позові до ВРП про визнання незаконним та скасування рішення.

11. На переконання заявниці, у вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року у справі № 757/17434/15-к встановлені фактичні обставини, які мають преюдиційне значення, та спростовують висновки Вищої ради юстиції щодо порушення нею присяги судді.

12. Також ОСОБА_1 просила поновити їй строк на звернення із заявою про перегляд рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 квітня 2018 року за нововиявленими обставинами.

13. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду з указаною заявою, позивачка зазначила, зокрема, таке.

14. 01 травня 2023 року вона ( ОСОБА_1 ) подала до ВРП заяву про відставку, проте 22 червня 2023 року ВРП прийняла рішення № 654/0/15-23 про звільнення її з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України (далі ? рішення № 654/0/15-23). У цьому рішенні ВРП констатувала, що рішення Вищої ради юстиції від 14 квітня 2016 року № 806/0/15-16 є чинним, а питання правомірності, обґрунтованості та наявності підстав для внесення Вищою радою юстиції подання про її звільнення перебуває поза межами компетенції ВРП у цьому провадженні.

15. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) від 20 червня 2024 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ВРП про скасування рішення № 654/0/15-23.

16. Велика Палата, про що йдеться в заяві, зазначила, що наведена у вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року правова оцінка діяння позивачки щодо постановлення ухвали від 19 вересня 2014 року у справі № 757/26362/14-к не має преюдиційного значення у справі щодо оскарження рішення ВРП про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

17. Водночас ОСОБА_1 вважає, що встановлена у вказаному вироку відсутність будь-яких умисних порушень з її боку норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи № 757/26362/14-к свідчить про відсутність у її діях складу дисциплінарного проступку і цей факт є преюдиційним.

18. На думку заявниці, днем встановлення істотних для справи обставини, які є підставою для перегляду рішення Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 800/286/16, є, зокрема, 20 червня 2024 року, оскільки саме цього дня Велика Палата прийняла постанову про залишення без змін рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2024 року, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ВРП про скасування рішення № 654/0/15-23.

19. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 серпня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 800/286/16 у зв`язку з тим, що ця заява подана після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 КАС України, і такий строк не підлягає поновленню.

20. ОСОБА_1 не погодилась із цією ухвалою та звернулась до Великої Палати з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене судове рішення.

21. Велика Палата ухвалою від 28 серпня 2024 року відкрила апеляційне провадження в цій справі, аухвалою від 01 жовтня 2024 року призначила її до розгляду в порядку письмового провадження на 31 жовтня 2024 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

22. Відмовляючи у відкритті провадження про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 800/286/16, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 363 КАС України з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

23. Також суд зазначив, що згідно з приписами частини третьої статті 363 КАС України строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

24. Оскільки рішення Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 800/286/16, яке просить переглянути ОСОБА_1 , набрало законної сили 05 грудня 2018 року, а заява про його перегляд за нововиявленими обставинами подана у липні 2024 року, суд відмовив у відкритті провадження.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

25. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції позбавив її гарантованого Конституцією України права доступу до правосуддя, оскільки законодавством допускається можливість поновлення строків звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за наявності на те поважних причин (стаття 121 КАС України).

26. На обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 наводить доводи, аналогічні тим, що викладені в її заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

27. Скаржниця зауважує, що в межах кожної конкретної справи суд повинен надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із тривалістю строку, який пропущено, поведінкою сторони протягом цього строку, діями, які вона вчиняла, і чи пов`язані вони з підготовкою звернення до суду, та оцінювати їх у сукупності.

28. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, ОСОБА_1 також зазначає, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Позиція інших учасників справи стосовно апеляційної скарги

29. У відзиві на апеляційну скаргу ВРП не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

30. На думку ВРП, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, оскільки заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 800/286/16 подана після закінчення встановленого законом трирічного строку на подання такої заяви і цей строк відповідно до вимог частини третьої статті 363 КАС України не може бути поновлений.

31. Разом із цим відповідач зауважує, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 у своїй заяві, не є нововиявленими, не впливають на правильність рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 800/286/16 та не мають істотного значення для правильного вирішення спору.

32. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

34. Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

35. Пунктом 1 частини першої статті 363 КАС України передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

36. Частиною другою статті 363 КАС України установлено, що з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

37. За приписами частини третьої статті 363 КАС України строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

38. Як видно з матеріалів справи, рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яке ОСОБА_1 просить переглянути за нововиявленими обставинами, було ухвалено 03 квітня 2018 року.

39. Ухвалою Великої Палати від 05 грудня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на зазначене рішення суду першої інстанції відмовлено, відповідно цього дня воно набрало законної сили.

40. Отже, з урахуванням вимог пункту 1 частини другої статті 363 КАС України граничним строком звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 03 квітня 2018 року у справі № 800/286/16 є 05 грудня 2021 року.

41. Натомість заяву про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного рішення ОСОБА_1 подала 29 липня 2024 року, тобто після закінчення строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 363 КАС України.

42. Як зазначалось вище, строки, визначені в частині другій статті 366 КАС України, не підлягають поновленню незалежно від наведених заявником причин пропуску строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цій справі.

43. Велика Палата погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 800/286/16 та мотивами ухвалення такого рішення.

44. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції мав поновити їй строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до вимог статті 121 КАС України Велика Палата вважає необґрунтованими.

45. Так, згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

46. Саме приписами частини третьої статті 363 КАС України встановлено неможливість поновлення строку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 363 цього Кодексу незалежно від причин, з яких цей строк пропущено.

47. Варто нагадати, що Європейський суд з прав людини у пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), пункт 57, Series A, № 93).

48. Отже доводи апеляційної скарги про те, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду позбавив заявницю гарантованого Конституцією України права доступу до правосуддя, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

49. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

50. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

51. Велика Палата вважає, що ухвалу суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального права, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.

Керуючись статтями 311 316 322 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 серпня 2024 року у справі № 800/286/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Кривенда

Судді: О. О. Банасько В. В. Король

О. Л. Булейко М. В. Мазур

Ю. Л. Власов С. Ю. Мартєв

І. А. Воробйова С. О. Погрібний

М. І. Гриців О. В. Ступак

Ж. М. Єленіна І. В. Ткач

І. В. Желєзний В. Ю. Уркевич

Л. Ю. Кишакевич Є. А. Усенко