ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2015 року Справа № 905/1638/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. - доповідача,

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Агрофірма "Агротіс"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду

від 26.10.2015 р.

у справі № 905/1638/15

господарського суду Донецької області

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду

гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення

тимчасової адміністрації у Публічному

акціонерному товаристві "Дельта Банк"

Кадирова Владислава Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Агрофірма "Агротіс"

про стягнення заборгованості

за участю представників:

позивача - Сущенка Ю.В.

відповідача - не з"явились

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.08.2015 року порушено провадження та призначено до розгляду на 23.09.2015 року справу №905/1638/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агротіс" про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 4 994 794,51 грн.; процентам за кредитом в сумі 44 200,51 грн., прострочених відсотків в сумі 551 206,38 грн.

23.09.2015 року розгляд справи відкладено на 13.10.2015 року.

06.10.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агротіс" звернулось до цього ж місцевого господарського суду із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про внесення змін до цього кредитного договору.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.10.2015 року (суддя Демідова П.В.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2015 року (судді: М"ясищев А.М., Дучал Н.М., Склярук О.І.), відмовлено в прийнятті зустрічної позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агротіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів і передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у прийнятті зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агротіс", місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, вказав про неможливість її прийняття для спільного розгляду з первісним позовом у зв"язку з тим, що розгляд справи 23.09.2015 року (до моменту подання зустрічного позову - 06.10.2015 року) розпочато по суті.

Згідно статті 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

В пункті 3.15. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року зазначено: "Право відповідача на подання зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом також пов'язується з початком розгляду господарським судом справи по суті. У разі подання зустрічного позову після початку розгляду справи по суті суддя відмовляє в його прийнятті на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК як такого, що поданий з порушенням припису частини першої статті 60 ГПК; при цьому не має значення, з яких причин (поважних чи неповажних) зустрічний позов не було подано до початку такого розгляду. У цьому разі відповідач не позбавлений можливості звернутися з новим позовом у загальному порядку.".

Оскільки допущені скаржником порушення норм процесуального закону при подачі зустрічного позову тягнуть за собою наслідки, передбачені пунктом п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви.

Крім того, в силу пункту 3 частини 1 статті 57 цього ж Кодексу на позивача покладено обов"язок при зверненні до господарського суду додати до позовної заяви документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Проте Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агротіс" також не дотримано вищевказаних вимог процесуального законодавства, зокрема, не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 8 цього ж Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Аналіз правового змісту зазначеної норми свідчить про те, що відстрочення позивачу сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір під час подання позовної заяви у зв'язку з важким майновим станом. При цьому, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим, як зазначено судами попередніх інстанцій, Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агротіс" не додавалось до зустрічної позовної заяви клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відтак, ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів відповідають вимогам п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України і підстав для скасування судових актів, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агротіс" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2015 року у справі № 905/1638/15 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агротіс" (85672, Донецька обл., Мар"їнський район, с. Павлівка, вул.Леніна,84, код ЄДРПОУ 30228170) до спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31211254700007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код за ЄДРПОУ 38004897, код класифікації доходів бюджету 22030004, код банку отримувача 820019) 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадять) грн. судового збору за подання до Вищого господарського суду України касаційної скарги.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ на виконання даної постанови.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик С.С. Самусенко