Цивільна конфіскація в Україні: цікаві справи за 2025 рік

Цивільна конфіскація: що це і чому це важливо для України

Цивільна конфіскація або ж, як це визначено в законі, — визнання необґрунтованих активів і стягнення їх у дохід держави — це спосіб забрати майно посадовця через суд, якщо він не може підтвердити законність його походження. При цьому для стягнення активів не потрібно спочатку доводити його вину у кримінальній справі.

Такі справи розглядає Вищий антикорупційний суд (ВАКС). Позови зазвичай подають тільки прокурори САП, хоча бувають і винятки: якщо позов стосується співробітників НАБУ чи самої САП, його можуть заявити прокурори Офісу Генерального прокурора.

Суть механізму

Повною мірою цей механізм запрацював у 2019 році. Чинний закон визначає таку специфіку цього інституту:

• принцип переваги доказів — суд приймає рішення у справі на користь тієї сторони, чиї докази є переконливішими. Тут не потрібно доводити вину «поза розумним сумнівом», як у кримінальних справах — достатньо, щоб одна версія була більш переконливою за іншу;
• позов проти майна, а не проти особи — хоч відповідачем є конкретна людина, предметом спору є саме майно (наприклад, квартира, автівка чи банківський рахунок);
• розподіл тягаря доказування — спочатку держава доводить, що майно належить посадовцю і суттєво перевищує його офіційні доходи. Після цього власник має підтвердити законність походження цього майна.

Важливо зазначити, що цивільна конфіскація зосереджена саме на фактах незаконного отримання активів особою, а не доведенням її вини. Активи можуть бути абсолютно різними: гроші, майнові права, нерухомість, нематеріальні активи (до прикладу, криптовалюта), роботи чи послуги, надані уповноваженій особі та інше.

Підставою звернення до суду із позовом про цивільну конфіскацію є дві умови і вони обидві повинні бути встановлені:

ПЕРША: Майно набуте після 28 листопада 2019 року (дата набрання чинності законом).

ДРУГА: Між законними доходами та вартістю активів є різниця, яка більша за 1 003 500 грн, але менша за 3 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (з 01 січня 2026 року вона становить 9 984 000 грн).

Як це працює на практиці?

Ось як поетапно працює цей механізм на прикладі однієї зі справ про цивільну конфіскацію, що вже пройшла касаційне оскарження:

1. Статус особи: 11 грудня 2020 року особа стала депутатом сільської ради, тобто суб’єктом декларування.
2. Набуття активу: 10 серпня 2021 року депутат придбав автомобіль Mercedes-Benz S 450 4 MATIC вартістю 3 617 388,02 грн.
3. Виявлення невідповідності: НАЗК провело моніторинг способу життя (спеціальна процедура, яка виявляє розрив між фактичними витратами чиновника та його легальними заробітками), а САП встановила, що законні доходи подружжя з урахуванням кредиту на суму 1,4 млн грн становили лише 1 751 485,10 грн.
4. Подання позову: Прокурор САП звернувся з позовом про цивільну конфіскацію, оскільки різниця між вартістю авто та легальними доходами перевищила 1,8 млн грн.
5. Аргументи захисту: У суді депутат стверджував, що його дружина отримала від знайомого 2,1 млн грн готівкою у борг, проте ці кошти не були відображені в декларації.
6. Перевірка доказів: Суд встановив, що особа, яка нібито надала позику, не мала достатньо коштів для того, щоб це зробити.
7. Рішення суду: ВАКС визнав частину вартості авто (а саме 54,17%) необґрунтованою та стягнув з депутата в дохід держави її грошовий еквівалент — 1 959 817,69 грн.
8. Остаточний вердикт: 15 травня 2024 року Верховний Суд залишив рішення ВАКС без змін.

Міжнародно-правовий контекст та динаміка застосування

Цивільна конфіскація з’явилася в Україні не лише через запит суспільства на справедливість, а й як обов’язкова умова для вступу в ЄС. Цей механізм відповідає світовим стандартам ООН та Ради Європи: він дозволяє державі стягувати з посадовця активи, походження яких він не може пояснити своїми офіційними доходами.

Попри те, що цивільна конфіскація — відносно новітній інститут в Україні, її ефективність зростає з роками. Вперше такий позов було подано у 2021 році щодо необґрунтованих доходів нардепа Іллі Киви від оренди жомової ями. Суд встановив, що політик не мав законних підстав розпоряджатися ділянкою, а сама угода була лише прикриттям для легалізації коштів сумнівного походження. Ця справа стала успішним прецедентом, що дозволив стягнути 1,25 млн грн у дохід держави без обвинувального вироку. 

Детальніше підсумки та тенденції застосування цього механізму у 2025 році описані в нашому аналітичному матеріалі. Однак і тут наголосимо: динаміка подання позовів свідчить про масштабування інструменту: якщо у 2023 році було відкрито 7 позовних проваджень, у 2024-му — 16, то за 2025 рік САП подала 45 позовів про цивільну конфіскацію. Трикратне зростання вказує на те, що цивільна конфіскація остаточно перетворилася з експериментальної норми на головну «фінансову зброю» держави проти корупції. 

У 2025 році механізм цивільної конфіскації в Україні остаточно утвердився як один із найбільш динамічних та ефективних інструментів боротьби з необґрунтованим збагаченням посадовців. Цивільна конфіскація дозволяє вилучати активи посадовців, походження яких вони не можуть пояснити законними доходами.

Особливості впровадження цього інституту ми детально оглядали та аналізували в окремому матеріалі. З моменту його публікації ми мали змогу переконатись, що практика застосування цього інструменту суттєво масштабувалася. Якщо у 2023 році було зафіксовано лише 7 позовних проваджень, то у 2024-му їхня кількість зросла до 16, а за підсумками 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) подала аж 45 позовів про цивільну конфіскацію. Це втричі більше, ніж за всі попередні п’ять років, що свідчить про перехід від поодиноких прецедентів до системного застосування цього механізму, а також про формування стабільної судової практики.

Коротко нагадаємо, що головна особливість цього механізму полягає в тому, що для стягнення майна наявність обвинувального вироку у кримінальній справі не є обов’язковою. Держава може ініціювати конфіскацію активів посадовця в межах цивільного судочинства, якщо той не доведе легальність їх походження.

Процес ініціює САП у Вищому антикорупційному суді (ВАКС). А виявленням сумнівних статків займається ціла низка органів: НАЗК, НАБУ, САП, ДБР та Офіс Генпрокурора.

Влітку 2025 року змінились розміри активів, до яких може застосовуватись цивільна конфіскація. Так, законом від 17 червня 2026 року визначено, що такий позов може подаватись щодо активів мінімальною вартістю 1,5 млн грн (раніше цей поріг становив трохи більше 1 млн). Водночас максимальна межа є динамічною – у 2026 році вона складає 9,98 млн грн, хоча за попередніми правилами це було б 10,8 млн грн для 2026 року.

Рішення ВАКС про цивільну конфіскацію у 2025 році

Загалом з моменту впровадження цього інституту у 2019 році ВАКС розглянув 39 справ про визнання активів необґрунтованими, з них 19 — лише за минулий рік. Далі ми розберемо найбільш показові кейси, що демонструють, які саме статки та за якими схемами держава сьогодні повертає у свою власність.

Проаналізувавши масив даних судового реєстру за 2025 рік, можна констатувати значне розширення географії позовів та урізноманітнення «портрета» відповідачів — від голів селищних рад до народних депутатів та заступників міністрів.

Аналіз суб’єктного складу показує, що під приціл САП у 2025 році потрапили представники майже всіх гілок влади та контролюючих органів. Зокрема, значна кількість позовів стосувалася працівників прикордонної та митної служб, посадовців органів виконавчої влади та представників місцевої влади.

Кейс ексочільника екологічної інспекції Карпатського округуПоказовою є справа ексначальника Державної екологічної інспекції Карпатського округу Миколи Ладовського, у якого намагалися конфіскувати активи на загальну суму майже 20 млн грн.

У січні 2026 року колегія суддів ВАКС повністю задовольнила позов САП, визнавши необґрунтованими та стягнувши в дохід держави три квартири і нежитлове приміщення в центральних районах Івано-Франківська, а також преміальні автомобілі Volkswagen Touareg 2021 року та Mercedes-Benz G 63 AMG 2023 року випуску.

Хоча все це майно було офіційно зареєстроване на родичів посадовця та третіх осіб, антикорупційні органи за допомогою матеріалів ДБР та НАЗК довели: офіційні доходи номінальних власників не дозволяли здійснити настільки масштабні придбання.

Ключовою особливістю справи стало те, що цивільний позов було розглянуто та задоволено вже після смерті Миколи Ладовського та закриття кримінального провадження щодо нього. Це підтверджує автономність інституту цивільної конфіскації.

Кейс родини одеських митників

Яскравим прикладом «сімейної» корупції стала справа родини одеських митників Сергія та Галини Гринчишиних, а також їхнього сина Сергія Гринчишина, який є заступником голови однієї з районних рад Київщини. У межах двох позовів САП вдалося довести необґрунтованість статків династії посадовців на загальну суму понад 8,7 млн грн.

Схема була класичною: у 2021 році подружжя працівників Одеської митниці придбало квартиру в Одесі (103,8 кв. м), а їхній син — простору квартиру в Києві (105,5 кв. м) та автомобіль Toyota RAV-4 Hybrid. Усі ці активи вартістю у мільйони гривень офіційно зареєстрували на близьку родичку 1937 року народження. Проте аналіз доходів показав: ані пенсіонерка, ані самі посадовці не мали законних коштів для таких масштабних інвестицій.

Цікаво, що з початком моніторингу НАЗК їхнього способу життя, родичі поспіхом розпродали все сумнівне майно. Однак це не допомогло уникнути відповідальності. Оскільки активи вже не перебували у власності фігурантів, ВАКС застосував механізм стягнення їхньої грошової вартості.

Кейс депутата Великодимерської селищної ради

Не менш масштабним виявився кейс Олега Ткаченка, депутата однієї із селищних рад Броварського району Київської області, у якого ВАКС конфіскував активи на суму понад 5 млн грн.

Ця справа цікава тим, що первинним імпульсом для розслідування став не антикорупційний моніторинг, а кримінальне провадження щодо екологічних злочинів. Саме під час розслідування цієї справи прокурори виявили очевидну невідповідність способу життя депутата його офіційним доходам. У центрі розслідування опинилася справжня земельна «імперія» та елітний автопарк, оформлені на колишню дружину, повнолітнього сина та тещу посадовця.

Зокрема суд визнав необґрунтованими та стягнув у дохід держави: електромобіль Volkswagen ID.4 (2023 р.в.) вартістю понад 1 млн грн, записаний на ексдружину; Jaguar XF (2015 р.в.), оформлений на сина; понад 10 земельних ділянок різної площі, частиною яких володіла теща депутата.

Особливістю справи стала спроба родичів посадовця оперативно «позбутися» активів: теща встигла продати частину земельних ділянок близьким особам. Однак завдяки швидкій реакції прокурорів САП, які через суд ініціювали арешт майна, подальше відчуження вдалося зупинити.

Врешті-решт суд постановив не лише конфіскувати наявне майно, а й стягнути з родичів грошову компенсацію за вже продані об’єкти (загалом близько 500 тис. грн додатково до конфіскованого майна). Цей кейс вкотре доводить: фіктивне розірвання шлюбу чи реєстрація майна на родичів більше не є надійним «щитом» від пильної уваги антикорупційних органів.

Кейс посадовиці ГУ ДПС Франківщини

Окреме місце в судовій практиці 2025 року посідає справа, яка стала одним із небагатьох прикладів, коли антикорупційним органам не вдалося довести необґрунтованість активів ні в першій інстанції, ні в апеляції.

Позов стосувався начальниці управління податкового аудиту ГУ ДПС в Івано-Франківській області Наталії Бендас, у якої САП намагалась конфіскувати електромобіль BMW iX xDrive40 вартістю майже 2,8 млн грн. За версією прокурорів, автівка була лише формально зареєстрована на чоловіка племінниці посадовиці, тоді як фактично нею розпоряджалася її родина. Основними доказами позивачів були генеральна довіреність, видана на чоловіка посадовиці, результати обшуку ДБР, під час якого в машині знайшли його документи, а в квартирі родини — ключ-карту від авто. Також у нежитловому приміщенні посадовиці виявили зарядний пристрій до BMW, а камери спостереження фіксували автомобіль на маршрутах, якими зазвичай пересувалася її сім’я.

Проте ВАКС став на бік відповідачів, мотивуючи рішення тим, що прокурори не змогли довести головний критерій — реальний зв’язок посадовиці з активом. Суд встановив, що номінальний власник брав активну участь в обслуговуванні авто, особисто відкривав його власним ключем під час обшуку та надавав пояснення. Покази свідків — сусідів по ОСББ — виявилися суперечливими: вони підтвердили, що бачили чоловіка посадовиці за кермом BMW, проте описували зовсім іншу, меншу модель автомобіля сірого кольору, що не відповідала предмету спору.

Додатково суд визнав недопустимими докази НАЗК, оскільки агентство проводило моніторинг способу життя особи, яка не є суб’єктом декларування, чим порушило встановлений порядок збору інформації. Зрештою ВАКС констатував: прокурор не надав чіткого розрахунку різниці між доходами та видатками, а лише припустив наявність прихованих коштів. Оскільки статус «належних відповідачів» та факт опосередкованого володіння не були підтверджені належним чином, суд відмовив у задоволенні позову. Апеляційна інстанція згодом підтвердила це рішення, залишивши майно у власності родичів посадовиці. Наразі САП оскаржує вирок першої інстанції та рішення апеляції в Касаційному цивільному суді Верховного Суду.

Географія розкоші: що стягує держава?

Перелік активів, що ставали предметом стягнення, вражає своєю різноманітністю. Серед них:

• автомобілі преміум-класу. Окрім згаданих вище марок, у позовах 2025 року фігурували Porsche Cayenne (вартістю понад 5 млн грн), Audi RS Q8, Land Rover Range Rover Voque (3,2 млн грн) та навіть Volvo XC90;
• столична нерухомість. Це і квартири у престижних київських ЖК (наприклад, у «Комфорт Тауні» у начальника відділу Департаменту боротьби з наркозлочинністю), і житлові будинки площею понад 200 кв.м у регіонах, і звісно ж численні земельні ділянки;
• водний транспорт. Йдеться про самохідний прогулянковий катер Sylvan Mirage Cruise вартістю майже 1 млн грн., який конфіскували у голови селищної ради на Рівненщині. Інший подібний об’єкт — катер Bayliner 245 SB вартістю 800 тис. грн. ще намагаються конфіскувати в ексголови Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Ярослава Лагути.

Розміри вимог у 2025 році варіювалися від мінімально необхідних для відкриття провадження сум до кількох мільйонів гривень. Один із найбільш масштабних позовів стосується нардепки Людмили Марченко, позов проти якої САП подала у вересні 2025 року. Цей кейс є одним із наймасштабніших за кількістю об’єктів нерухомості, що одночасно фігурують у справі про цивільну конфіскацію. Під прицілом антикорупційних органів опинилася ціла «колекція» активів, набутих у 2021–2023 роках: п’ять квартир, майнові права на ще одну квартиру, автомобіль Toyota Land Cruiser. Загальна вартість майна перевищує 8,2 млн грн. За версією позивача, для приховування реального власника активи реєстрували на близьких осіб — батька нардепки та співмешканку її брата. Проте аналіз фінансового стану всієї родини показав, що ніхто з родичів не мав легальних доходів для таких придбань. Наразі ця справа перебуває на розгляді у ВАКС. Вона є показовою не лише через статус суб’єкта, а й через те, що демонструє роботу механізму цивільної конфіскації щодо майна, роззосередженого між різними довіреними особами.

Часто відповідачі намагалися приховати майно, оформлюючи його на родичів — батьків, тещ чи дружин. Однак суди все частіше застосовують концепцію «опосередкованого володіння», визнаючи, що посадовець фактично користується активом і надає вказівки щодо його набуття чи відчуження.

Процес оскарження у 2025 році став тривалішим і складнішим: відповідачі намагаються максимально затягнути розгляд або ж знайти підстави для скасування рішення про конфіскацію, оскаржуючи рішення ВАКС спочатку в Апеляційній палаті ВАКС, а потім і в Касаційному цивільному суді.

Висновок

У підсумку 2025 рік продемонстрував, що цивільна конфіскація перестала бути «експериментальним» інструментом і стала невід'ємною частиною антикорупційної архітектури України. Нарешті остаточно зруйновано міф про те, що майно можна надійно приховати, оформивши його на третіх осіб. Судова практика ВАКС чітко дала зрозуміти: тягар доказування законності походження статків тепер покладено на самого посадовця, а невідповідність способу життя легальним доходам є прямою підставою для стягнення статків у дохід держави.

Окрім цього, судова практика проходить якісну апробацію на рівні Верховного Суду, що дозволяє забезпечити її єдність та сталість розвитку в єдиному напрямку.

Водночас у планах держави — подальше вдосконалення цього інструменту. Зокрема раніше у Тіньовому звіті та окремих дослідженнях ми зазначали, що Директива ЄС 2024/1640 передбачає розширення сфери застосування цивільної конфіскації. Також існують певні виклики щодо її використання у разі виправдання особи в кримінальному провадженні.

Проєкт Антикорупційної стратегії враховує частину цих недоліків. Наразі документом пропонується розширити коло осіб, до яких можуть застосувати цей механізм, а також надати можливість пред’являти такий позов на суму, що перевищує встановлений поріг, у випадку закриття справи щодо незаконного збагачення. Крім цього, пропонується нормативно визначити, що набрання законної сили рішенням суду про цивільну конфіскацію є безумовною підставою для звільнення з публічної служби.

Попри це досі немає надійної інформації про виконання вказаних судових рішень. Тож наступним етапом розвитку інституту, зокрема, має стати налагодження прозорого механізму виконання рішень, який перетворить правові норми на реальні надходження до бюджету.

Матеріал підготовлено командою Transparency International Ukraine