ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 914/4002/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Стратієнко Л.В., Вовка І.В.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 06.09.2016у справі№914/4002/15 господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" простягнення 7 890 432,96 грн

за участю представників сторін:

позивача: Громніцький Ю.П.,

відповідача: Гончарук А.А.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про стягнення з останнього 7 890 432,96 грн., з яких: 4 628 488,81 грн. - основного боргу, 1 020 803,70 грн. - пені, 58 965,67 грн. - 3 % річних, 1 858 180,56 грн. - інфляційних втрат та 323 994,22 грн. - 7% штрафу.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.03.2016 у справі №914/4002/15 позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1 020 803,70 грн. - пені, 58 965,67 грн. - 3 % річних, 1 858 180,56 грн. - інфляційних втрат, 323 994,22 грн. - 7% штрафу та 48 929,16 грн. - судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі №914/4002/15 рішення господарського суду Львівської області від 22.03.2016 змінено, п. 2. резолютивної частини рішення господарського суду Львівської області від 22.03.2016 у справі № 914/4002/15 викладено в наступній редакції: "Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, ідентифікаційний код 23269555) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 510401,85 грн. - пені, 58 965,67 грн. - 3 % річних, 1 858 180,56 грн. - інфляційних втрат, 161997,11 грн. 7% штрафу". В решті рішення господарського суду Львівської області від 22.03.2016 у справі № 914/4002/15 залишити без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 та рішення місцевого господарського суду від 22.03.2016 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов укладеного 17.01.2014 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" (покупець) договору купівлі-продажу природного газу № 23/170114-ПТ-ПР щодо вчасного розрахунку за придбаний газ, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість на яку позивачем були нараховані штрафні санкції, а саме 1 020 803,70 грн. - пені, 58 965,67 грн. - 3 % річних, 1 858 180,56 грн. - інфляційних втрат та 323 994,22 грн. 7% штрафу та які просив суд стягнути на його користь.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача 1 020 803,70 грн. - пені, 58 965,67 грн. - 3 % річних, 1 858 180,56 грн. - інфляційних втрат та 323 994,22 грн. 7% штрафу, місцевий господарський суд, дійшов висновку, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по своєчасному і повному розрахунку за придбаний природний газ, що призвело до порушень умов договору, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача розміру пені , річних, інфляційних та штрафу є доведеними та правомірними. При цьому місцевий господарський суд зазначив про те, що відповідач не заявляв про зменшення розміру неустойки. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Змінюючи п. 2 резолютивної частини рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вказав на те, що відповідачем було подано заяву про зменшення розміру неустойки (штрафу та пені), яка в свою чергу була частково задоволена та зменшено розмір неустойки (штрафу та пені) на 50% , посилаючись при цьому на ст. 83 ГПК України та врахувавши погашення відповідачем суми основного боргу, його скрутне фінансове становище. В решті позовних вимог суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що між сторонами по справі був укладений договір купівлі-продажу природного газу.

Також, судами встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції між позивачем та відповідачем був проведений залік зустрічних однорідних вимог на суму основного боргу, що складає 4628488,82 грн., тому в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу, місцевим господарським судом правомірно було відмовлено.

Крім суми боргу, за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за укладеним договором купівлі-продажу, позивач просив стягнути на його користь 1 020 803,70 грн. - пені, 58 965,67 грн. - 3 % річних, 1 858 180,56 грн. - інфляційних втрат та 323 994,22 грн. - 7% штрафу.

При цьому в суді першої інстанції відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення розміру неустойки. Зазначена заява була подана до апеляційного господарського суду.

Апеляційний господарський суд розглянувши заяву відповідача щодо зменшення розміру неустойки на 90 % врахувавши, що зменшення розміру штрафних санкцій повністю не звільняє відповідача від їх сплати, частково задовольнив зазначену заяву та зменшив розмір неустойки (пені та штрафу) на 50%, стягнувши на користь позивача510401,85 грн. пені та 161997,11 грн. штрафу. При цьому здійснивши перерахування сум пені та штрафу, суд апеляційної інстанції погодився з розрахунком розміру неустойки (пені та штрафу), який був здійснений позивачем.

Що стосується нарахованих позивачем річних та інфляційних втрат колегія суддів вважає вказати наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки зобов'язання виконано відповідачем не належним чином, воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, тому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 58965,67 грн.

Також колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про задоволення позову в частині стягнення 1858180,56 грн. інфляційних втрат.

Колегія суддів вважає зазначити, що вказані суми річних та інфляційних були перевірені та перераховані як судом першої так і апеляційної інстанції, тому вони були розраховані позивачем вірно та відповідно чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов до вірного та обґрунтованого висновку про часткову зміну рішення місцевого господарського суду, задовольнивши заяву відповідача та зменшивши розмір нарахованої позивачем неустойки (пені та штрафу).

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2016, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі № 914/4002/15 без змін.

Головуючий Н. Нєсвєтова Судді: І. Вовк Л. Стратієнко