Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року Справа № 21/5005/4856/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - доповідача (головуючого), Грека Б.М., Палія В.В.,

за участю повноважних представників:

позивача - Вознюка Є.В.

відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міського комунального товариства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 березня 2014 року у справі за заявою Міського комунального товариства "Дніпропетровські міські теплові мережі" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 року у справі Господарського суду Дніпропетровської області №21/5005/4856/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Міського комунального товариства "Дніпропетровські міські теплові мережі" про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,

встановив:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2013 року (суддя - Назаренко Н.Г.) зупинено провадження по даній справі до набрання чинності рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3444/13.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 року (судді Крутовських В.І. (доповідач), Прокопенко А.Є.. Дмитренко А.К.) зазначену ухвалу господарського суду Дніпропетровської області скасовано, а справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

Міське комунальне товариство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.13 року.

В обґрунтування заявлених вимог відповідач зазначав, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2013 року було порушено провадження у справі №904/3444/13 за позовом Міського комунального товариства "Дніпропетровські міські теплові мережі" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про примушення до підписання актів приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2011 року. Відповідач, зважаючи на те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу в даній справі грунтуються саме на спірному акті, вважав за необхідне зупинити провадження в даній справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду України від 19 березня 2014 року заяву міського комунального товариства "Дніпропетровські міські теплові мережі" залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 року залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою апеляційного господарського суду від 19 березня 2014 року, відповідач у касаційній скарзі просить її скасувати, як прийняту з порушенням норм процесуального права та зупинити провадження в даній справі до набрання чинності рішенням господарського суду Дніпропетровської області в даній справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з заявою про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 року за нововиявленими обставинами, відповідач послався на висновок судово-економічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №1818/1819-13 від 08.11.2013 року у справі №904/3444/13, яким визначений обсяг спожитого газу, одержаного відповідачем від позивача за договорами №14/2310/11 від 30.09.2011 року та №14/2484/11 від 30.09.2011 року в жовтні 2011 року, що не відповідає обсягу газу, вказаного позивачем в позовній заяві.

Так, на думку відповідача ці обставини є нововиявленими, оскільки про невизначеність обсягу природного спожитого газу за договором №14/2484/11 відповідачу було відомо ще з листопада 2011 року, проте цей факт був встановлений лише 08.11.2013 року, коли Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз було надано до суду відповідний висновок.

Згідно вимог ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами що мають істотне значення для справи обставини і не могли бути відомі заявникові.

При цьому слід зазначити що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення прав і обов'язків осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до роз'яснень що містяться в п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Тобто, виникнення нових доказів або зміна обставин після вирішення спору не може бути підставою для перегляду рішення суду за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Також, не можуть вважатися нововиявленими обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами до суду.

Тому, судова колегія вважає, що висновок апеляційного господарського суду про відсутність нововиявлених обставин для перегляду постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 року за нововиявленими обставинами в даній справі є законним і обґрунтованим.

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи і вимогам закону, тому її необхідно залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 березня 2014 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий суддя В.І.Дерепа

Судді Б.М.Грек

В.В.Палій