Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року Справа № 910/900/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г.суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач),розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргупершого заступника прокурора Київської областіна постановуКиївського апеляційного господарського судувід17.03.2015у справі№910/900/15-гГосподарського суду міста Києваза позовомпершого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів Українидо1. Київської обласної державної адміністрації 2. Приватного підприємства "Вектор" 3. Приватного підприємства "Альянс" 4. Приватного підприємства "Вест" 5. Приватного підприємства "Сталкер" 6. Приватного підприємства "Акорд"про визнання недійсними розпоряджень, договорів оренди, повернення земельних ділянокза участю

- відповідача-1:Микитенко І.В. (довіреність від 05.01.2015р.)- відповідача-6:Сорока М.Є. (довіреність від 24.04.2015р.)- прокуратури:Кузнецова Ю.В. (посвідчення № 023135 від 26.11.13р.),

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 (суддя Підченко Ю.О.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тищенко О.В., судді Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.), позовну заяву першого заступника прокурора Київської області і додані до неї документи на підставі п.5 ч.1 статі 63 Господарського процесуального кодексу України повернуто заявнику без розгляду.

У касаційній скарзі перший заступник прокурора Київської області просить скасувати вищевказані постанову і ухвалу та передати справу до суду першої інстанції на розгляд, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

У відзиві відповідач-6 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вказуючи, що судами правильно застосував норми права.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Підставою позову в даній справі є наявність порушень земельного законодавства, які на думку прокурора були допущенні при прийнятті спірних розпоряджень, та укладання на їх основі відповідних договорів оренди земельних ділянок. При цьому кожне із розпоряджень було видано окремо по кожному із відповідачів - приватних підприємств, також стосовно кожного з них був укладений окремий договір оренди.

При прийнятті оскаржених судових рішень суди виходили із того, що прокурор об'єднав декілька позовних вимог, проте сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін і суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до положень статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

У п.3.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п. (частина третя п.3.6. постанови Пленуму №18).

Як зазначено судом першої інстанції, у разі прийняття поданого прокурором позову до провадження судом має бути досліджено п'ять окремих розпоряджень Київської обласної державної адміністрації та п'ять окремих договорів, які прийняті, а договори, відповідно, укладені з різними підприємствами, і судом мають бути оцінені всі докази для дослідження наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним кожного із розпоряджень та договорів.

Апеляційним судом вірно зауважено, що по кожній із заявлених вимог суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру із визначенням та дослідженням різного кола доказів щодо встановлення обставин, пов'язаних з винесенням спірних розпоряджень щодо надання у користування кожної окремо підприємствам спірної земельної ділянки (виділених в натурі з присвоєнням кожній окремо відповідного кадастрового номеру), що суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи у двомісячний термін, встановлений у статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, а тому не сприятиме швидкому розгляду спорів стосовно кожного із відповідачів.

Відповідно до ч.1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом п'ятим частини першої статті 63 цього кодексу передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Крім того, відповідно до приписів статті 21 Господарського процесуального кодексу України відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу, а згідно статті 22 цього кодексу сторони, зокрема, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу.

Таким чином залучення в одному судовому провадженні усіх відповідачів у даній справі фактично матиме наслідком обтяження їх участю у розгляді спірних питань, що виникли між іншими учасниками судового процесу, і які не стосуються їх прав чи обов'язків, оскільки з метою реалізації своїх прав у своєму спорі кожний із відповідачів мав би нести такі непередбачені чинним законодавством обтяження.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до приписів статті 6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Отже залучення в одному судовому проваджені усіх відповідачів у даній справі мало б наслідком покладення на них непередбачених чинним законодавством вищенаведених обтяжень.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується із висновкам судів про наявність правових підстав для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 у справі Господарського суду міста Києва №910/900/15-г, залишити в силі.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський