Постанова ВГСУ від 29.04.2015 року у справі №5015/4807/12

Друк

Пошук

232

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Постанова ВГСУ від 29.04.2015 року у справі №5015/4807/12

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року Справа № 5015/4807/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Владимиренко С.В.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аро-пласт-плюс" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03 березня 2015 року у справі № 5015/4807/12 Господарського суду Львівської області за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аро-пласт-плюс" на дії старшого державного виконавця відділу підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Павлишина Т.І. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Львів, до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромас", Львівська область; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Угринів", Львівська область; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чер-Буд", Львівська область; 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аро-пласт-плюс", Львівська область; 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат", Львівська область; третя особа - ОСОБА_6, Львівська область, про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 2 613 969,23 грн.,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,

в с т а н о в и в:

У грудні 2014 року ТОВ "Аро-пласт-плюс" звернувся до Господарського суду Львівської області зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Павлишина Т.І.

Вказував, що 12.11.2014 в межах виконавчого провадження ВП № 44341556 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 24.10.2013 у справі № 5015/4807/12 державним виконавцем складено акт опису та арешту майна ТОВ "Аро-пласт-плюс".

Посилаючись на неправомірність дій державного виконавця відділу підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, які полягають у порушенні вимог ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" та п.п. 4.2.1, 4.2.2, 4.2.4, 4.2.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, скаржник просив визнати дії державного виконавця при проведенні опису та арешту майна боржника незаконними, визнати нечинним акт опису й арешту майна від 12.11.2014, зняти арешт з описаного та арештованого майна, зобов'язати державного виконавця повернути ТОВ "Аро-пласт-плюс" вилучений автомобіль марки Skoda Octavia Tour 1,9, 2006 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25 грудня 2014 року (суддя Синчук М.М.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03 березня 2015 року (колегія суддів у складі: Михалюк О.В. - головуючий, Новосад Д.Ф., Плотніцький Б.Д.), скаргу повернуто без розгляду.

Судові акти мотивовані посиланнями на пропуск скаржником встановленого ст. 121-2 ГПК України десятиденного строку для оскарження дій органу ДВС та неподання доказів направлення копії скарги і доданих до неї документів усім учасникам судового процесу.

У касаційній скарзі ТОВ "Аро-пласт-плюс", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст. 121-2 ГПК України просить скасувати постановлені судові акти та передати скаргу до суду першої інстанції для розгляду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм процесуального права при розгляді скарги, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 03.09.2013 у справі № 5015/4807/12, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2013, позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Львівської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", задоволено частково.

Постановлено стягнути солідарно з ТОВ "Ромас", ТОВ "Агрофірма "Угринів", ТОВ "Чер-Буд", ТОВ "Аро-пласт-плюс" та ТОВ "Дукат" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Львівської обласної дирекції, заборгованість по Генеральному кредитному договору від 01.08.2007 та кредитному договору від 01.08.2007 № 010/08-3/3076 в розмірі 744 454,59 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 617 515,35 грн., заборгованість по відсотках - 111 442,66 грн., пеня - 15 496,57 грн. та 14 889,09 грн. судового збору.

Постановлено стягнути солідарно з ТОВ "Агрофірма "Угринів", ТОВ "Чер-Буд", ТОВ "Аро-пласт-плюс" та ТОВ "Дукат" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Львівської обласної дирекції, заборгованість по Генеральному кредитному договору від 01.08.2007 та кредитному договору від 29.09.2011 № 010/42-0-1/116 в розмірі 1 869 514,64 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 1 669 136,09 грн., заборгованість по відсотках - 177 026,08 грн., пеня - 23 352,47 грн. та 37 390,29 грн. судового збору.

Відмовлено в задоволенні позову в частині вимог про стягнення з ТОВ "Ромас" заборгованості за кредитним договором від 29.09.2011 № 010/42-0-1/116 в розмірі 1 869 514,64 грн.

24.10.2013 Господарським судом Львівської області видано накази № 5015/4807/12 про примусове виконання вказаного рішення суду.

12.11.2014 на виконання вказаного рішення суду старшим державним виконавцем відділу підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Павлишиним Т.І. був складений акт опису й арешту майна ТОВ "Аро-пласт-плюс".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Аро-пласт-плюс" було відомо про проведення 12.11.2014 опису й арешту майна на виконання наказу Господарського суду Львівської області № 5015/4807/12 від 24.10.2013, за результатами якого складений відповідний акт, що підтверджується листом боржника від 26.11.2014, направленого на адресу органу ДВС.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Приписами ч. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Водночас, судами встановлено, що скаржник звернувся до суду з даною скаргою на дії державного виконавця лише 17.12.2014, тобто з пропуском встановленого вказаними правовими нормами строку та без клопотання про його відновлення судом.

Згідно п. 9.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 встановлений у ч. 1 ст. 121-2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст. 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на ст.ст. 53 і 121-2 ГПК України судом без виклику сторін виноситься ухвала.

Крім того, судами встановлено, що скаржник надав докази направлення копії скарги на адресу органу ДВС, однак, не надав доказів направлення копії скарги іншим учасникам судового процесу.

Відповідно до п. 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.

За таких обставин, встановивши, що скаржник звернувся до суду з даною скаргою на дії Державної виконавчої служби з пропуском встановленого ч. 1 ст. 121-2 ГПК України строку без клопотання про його відновлення та не надав докази направлення копії скарги і доданих до неї документів на адресу інших учасників судового процесу, в тому числі, на адресу стягувача, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про повернення скарги без розгляду.

Доводи скаржника про те, що копію акту про опис й арешт майна ТОВ "Аро-пласт-плюс" від 12.11.2014 він отримав тільки 10.12.2014, не заслуговують на увагу, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, вони, всупереч приписів ст. 33 ГПК України, не підтверджені належними доказами.

Посилання скаржника на направлення копії скарги та доданих до неї документів на адресу органу ДВС не спростовують встановлених судами порушень при зверненні ТОВ "Аро-пласт-плюс" із скаргою на дії державного виконавця.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України