Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року Справа № 916/2590/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Фролової Г.М., Ходаківської І.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Ергопак"на постановувід 06.02.2014 Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 916/2590/13господарського суду Одеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ергопак"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг Ейдженсі"простягнення 54 553,65 грн.в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: Ярчук Л.В. (довіреність від 29.07.2013)від відповідача:не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Петров В.С.) від 14.11.2013, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Гладишева Т.Я., судді - Савицький Я.Ф., Лавренюк О.Т.) від 06.02.2014, у справі № 916/2590/13 в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.32, ч.1 ст.34, ст.36 ГПК України, ч.1 ст.14, ч.1 ст.509, ст.526, ст.ст.1088, 1087, 1212 ЦК України, ст.12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", положень Інструкції про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затвердженої постановою Національного банку України від 19.02.2001 №69, ст.9 Закону України "Про бухгалтверський облік та фінансову звітність в Україні".

Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ергопак" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг Ейдженсі" 54 553,65 грн безпідставно набутих коштів (ст.1212 ЦК України), які помилково були перераховані позивачем відповідачеві по договору про транспортно-експедиторське обслуговування, посилаючи на неузгодження останнім додаткових витрат та ненадання доказу їх фактичного понесення.

Судами встановлено таке.

25.03.2011 між ТОВ "Ергопак" (Клієнт) та ТОВ "Ламан Шипінг Ейдженсі" (Експедитор) укладено договір № 25/03/2011 на транспортно-експедиторське обслуговування, за умовами якого Клієнт доручає, а Експедитор зобов'язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України та в міжнародному сполученні, а також надавати інші транспортно-експедиторські послуги Клієнту за згодою сторін. Умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг Експедитора, а також інші умови, пов'язані з виконанням даного договору, встановлюються за згодою сторін (п.1.2 договору).

Згідно п.1.3 договору на кожне перевезення вантажу Клієнт надає Експедитору заявку, в якій обумовлюється найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення (порт навантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу), плановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про відправників і одержувачів та іншу необхідну інформацію, що стосується організації транспортно-експедиторського обслуговування. Заявка подається за 2 тижні до початку навантаження і готовності вантажу до перевезення.

Пунктом 2.1.3. договору Експедитора зобов'язано у розумні строки надавати Клієнтові інформацію про виконання цього договору, а також пересилати документацію, пов'язану з перевезенням.

Пунктом 3.1.10 договору визначено, що Клієнт зобов'язується підписати і направити Експедиторові акт виконаних робіт (послуг) протягом трьох (3) банківських днів з моменту його отримання, або надати протягом п'яти робочих днів мотивовану відмову.

Зі змісту п.п.а), б) п.4.1.3 договору вбачається, що Клієнт оплачує узгоджені платежі, що підлягають оплаті за надані послуги з перевезення вантажу морським транспортом (фрахт) та супутні витрати, пов'язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентський збір і т.д.), протягом 14 банківських днів з моменту виставлення Експедитором рахунку, за наявності вантажу в порту призначення (Одеса та/або Маріуполь, Іллічівськ) і документів, що підтверджують доставку вантажу, але до виходу контейнерів з порту; узгоджені платежі, що підлягають оплаті Експедитору, автомобільному та/або залізничному перевізнику (при наземній доставці вантажу) проводяться протягом 14 банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку-фактури за надані послуги Експедитора та/або підтвердження фактичних витрат останнього.

Підпунктом "в" п.4.1.3 договору сторони погодили, що Клієнт оплачує по виставленому рахунку Експедитора внутрішньо портове зберігання вантажу, використання інфраструктури порту, згідно з тарифами, офіційно встановленими Одеським та/або Іллічівським морським торговельним портом та/або контейнерними операторами, що офіційно здійснюють свою діяльність на території зазначених портів.

Пунктом 4.1.4 договору передбачено, що Клієнт оплачує використання контейнерного та іншого обладнання (демередж) відповідно до умов, встановлених судноплавної лінією, власністю якої є таке обладнання. Підписуючи даний договір, сторони визнають обов'язковість вказаних умов у відношеннях сторін.

Виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком Експедитора (п.4.1.7 договору).

В п.4.1.8 договору зазначено, що плата Експедиторові вказується в додатках до даного договору. Такий додаток може мати вигляд додаткової угоди, заявки Клієнта, акта виконаних робіт, рахунку Експедитора, гарантійного листа.

Згідно п.4.3.3 договору Експедитор оплачує перевезення та інші послуги третіх осіб на користь, з коштів, за рахунок та за дорученням Клієнта (вантажоодержувачів, вантажовідправників та інших осіб). Кошти, що надходять на рахунок Експедитора від Клієнта, не переходять у власність Експедитора та не є його прибутком, а вважаються транзитними для наступної оплати перевезення та інших послуг третіх осіб (портів, перевізників, брокерів, експедиторських організацій та ін.). У власності Експедитора залишається виключно експедиторська винагорода, розмір якої підлягає оподатковуванню в порядку, визначеному законодавством. Дана умова договору не вимагає додаткового підтвердження документами перевізника, клієнтів замовника або інших осіб.

У пункті п.5.1.5 договору погоджено, що сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання стало наслідком обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які включають, але не обмежуються такими причинами, як, зокрема, законні або незаконні обмеження, розпорядження або заборони органів державної влади або управління та їх структурних підрозділів, що носять заборонний характер; інші непередбачені обставини, які перебувають поза контролем сторін, подолати які розумними методами неможливо, які безпосередньо вплинули на можливість виконання даного договору.

За умовами п.5.3.3 договору Клієнт несе відповідальність за простій автомобільного транспорту, залученого для перевезення відповідно до умов договорів перевезення, укладених Експедитором. Простій виникає при знаходженні транспорту більш 2 діб під митним контролем і вивантаженням на складі. У випадку доставки вантажу до 12-00 поточного дня, день прибуття вважається повною добою (перша доба нормативного часу обробки вантажу минає о 24-00 цього дня). Сума штрафу не може перевищувати суму еквівалентну 100 доларам США на добу за простій одного автотранспортного засобу.

16.08.2011 сторони підписали заявку №74767 на транспортування та експедирування вантажів, в якій погодили вартість наступних послуг ТОВ "Ламан Шипінг Ейдженсі" по перевезенню вантажу в контейнері DFSU4096160: морське перевезення FOB Shekou (China) - Ilychevsk (Ukrainе), автоперевезення Ilychevsk (Ukrаіnе)-Киев-Канев, експедирування вантажів, вивантаження з судна, а також можливі додаткові витрати на послуги: простій автотранспорту понад 2 календарних дні на митній очистці та вивантаженні, зберігання контейнерів в порту, використання контейнерного обладнання (демередж), штраф Укравтодору, витрати Експедитора на ремонт.

На виконання вищезазначеної заявки в липні - листопаді 2011 ТОВ "Ламан Шипінг Ейдженсі" організовано та здійснено доставку вантажу у вказаному контейнері, про що свідчать первинні товарно-транспортні документи: коносамент №SZNLEG1107227, міжнародна товарно-транспортна накладна №045508 та інвойс №11ЕХ-170.

15.11.2011 сторонами складено та підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №LS-0005106, в якому вказано про надання Експедитором на виконання вказаного договору послуг (транспортно-експедиторське обслуговування на території України, простій автотранспорту, зберігання в порту, понаднормативне використання контейнерного обладнання) на загальну суму 55 726,36 грн. В акті також зазначено, що послуги надані в повному обсязі, претензій від Клієнта немає.

22.11.2011 Експедитором виставлено рахунок-фактуру №LS-3647896 на загальну суму 55 726,36 грн на оплату послуг та витрат на доставку вантажу в контейнері DFSU4096160, а саме:

- за транспортно-експедиторське обслуговування на території України - 1 172,71 грн,

- за простій автотранспорту - 2 378,23 грн;

- за зберігання в порту - 19 847,87 грн;

- за понаднормативне використання контейнерного обладнання - 32 327,55 грн.

Згідно платіжного доручення №9319 від 28.12.2011 ТОВ "Ергопак" 28.12.2011 перераховано ТОВ "Ламан Шипінг Ейдженсі" 55 726,36 грн (на розрахунковий рахунок №26003268011 в ПАТ "Марфін Банк", МФО 328168).

Вважаючи, що витрати відповідача на простій автотранспорту, зберігання в порту та понаднормативне використання контейнерного обладнання в загальній сумі 54 553,65 грн не обґрунтовані та не доведені ТОВ "Ламан Шипінг Ейдженсі", позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення вказаних коштів як набутих без достатньої правової підстави (в результаті помилкового перерахування) відповідно до положень ст.1212 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди правомірно виходили із такого.

Згідно ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" (далі - Закон) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку (ч.1 ст.11 Закону).

У відповідності до ч.2 ст.12 Закону клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

За приписами ст.10 Закону експедитор має право, зокрема, на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

Як передбачено ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як вбачається зі змісту позовної заяви заявлені ТОВ "Ергопак" вимоги за своєю суттю є вимогами про повернення помилково перерахованих коштів, які відповідач зберігає у себе за рахунок позивача без достатньої правової підстави.

Так, відповідно до вимог ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Судами встановлені обставини, про що зазначалось в цій постанові, відповідно до яких в межах виконання укладеного між сторонами договору складено та підписано заявку №74767, в якій сторони погодили всі витрати, зокрема: простій автотранспорту згідно п.5.3.3 договору; зберігання контейнеру в порту згідно умов лінійного агента та використання контейнерного обладнання (демередж), оплата за які визначається згідно умов лінійного агента.

Підтвердженням витрат Експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади відповідно до ст.9 Закону.

Відповідачем на підтвердження понесених витрат в рамках виконання укладеного сторонами у справі договору надано копії наступних документів: рахунок №621-11 від 17.11.2011, рахунок №621-11 від 16.11.2011, рахунок №568-11 від 17.11.2011, акт виконаних робіт №568-11 від 15.11.2011, платіжне доручення №7068 від 18.11.2011, рахунок №10019 від 17.11.2011, акт виконаних робіт №10019, платіжне доручення №7224 від 28.11.2011, платіжне доручення №7056 від 17.11.2011, рахунок №727 від 30.11.2011, акт надання послуг №727 від 30.11.2011, платіжні доручення: №6642 від 01.11.2011, №6671 від 01.11.2011, №6719 від 03.11.2011, №6753 від 07.11.2011, №6872 від 10.11.2011, №6919 від 11.11.2011, №6934 від 11.11.2011, №6960 від 14.11.2011, №6978 від 15.11.2011, №7018 від 16.11.2011, №7038 від 17.11.2011, №7074 від 18.11.2011, №7090 від 21.11.2011, №7141 від 23.11.2011, №7183 від 24.11.2011, №7209 від 25.11.2011, №7238 від 28.11.2011, які за оцінкою судів підтверджують витрати Експедитора на збереження вантажу в Іллічівському морському торговельному порту, догляду вантажу у спеціально обладнаній санітарно-доглядовій зоні Іллічівського морського торговельного порту, вантажних операцій при митному огляді, автоперевезення вантажу.

У відповідності до п.4.3.3 договору підставою для сплати послуг Експедитора є рахунок-фактура, виставлений Клієнту для оплати.

Судами встановлені обставини, відповідно до яких понесені відповідачем витрати за простій автотранспорту в сумі 2 378,23 грн підтверджуються рахунком на оплату №727 від 30.11.2011, виставленим відповідачу з боку ТОВ "Ламан Транс-Експрес", а також актом надання послуг №727 від 30.11.2011 та випискою з реєстру вказаного акту, складеними між відповідачем та ТОВ "Ламан Транс-Експрес"; витрати відповідача за понаднормативне використання контейнерного обладнання в сумі 32 327,55 грн підтверджуються інвойсом №3654084 від 26.12.2011, актом здачі-прийняття виконаних послуг від 26.12.2011, платіжним дорученням в іноземній валюті №62 від 27.12.2011, банківською випискою від 27.12.2011, а також листом Компанії "Юні Ламан Контейнер Лайн Лтд" (республіка Кіпр) на запит відповідача щодо підтвердження нарахування платні за використання контейнерним обладнанням понаднормативного часу (демереджу) №07/13-2 від 06.11.2013.

Касаційна інстанція погоджується з тим, що даний перелік документів відповідно до чинного законодавства є вичерпним, а отже, достатнім для підтвердження експедитором витрат по виконанню своїх зобов'язань за договором.

За оцінкою судів листом Управління СБУ від 09.09.2013 №392 підтверджено, що проведення співробітниками УСБУ митних оглядів товарів, що переміщувались через державний кордон України в контейнерах через морські порти м. Іллічівськ протягом серпня - листопада 2011, призвели до значної затримки товарів під митним контролем, що своєчасно та неодноразово повідомлялось відповідачем позивачу згідно п.2.1.3. договору, однак, позивач не надав відповідних інструкцій відповідачу в період перевірки товарів співробітниками УСБУ, в той час як Експедитор має право діяти тільки за дорученням клієнта та за його інструкціями в рамках укладеного договору. Крім того, сторони передбачили пунктом 5.1.5. договору звільнення від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за договором, якщо таке невиконання з'явилося наслідком обставин форс-мажорних обставин.

Суди не прийняли до уваги посилання позивача на лист Південної митниці Міністерства доходів і зборів України від 03.10.2013 № 3.1./1.3-14/6318, який, на думку позивача, підтверджує те, що у разі, якби відповідач дійсно зазнав витрат на спірну суму, то дані витрати були б відсутні за умов належного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, оскільки за оцінкою судів з даного листа вбачається, що товар у контейнері DFSU4096160 надійшов до пункту пропуску для морського сполучення "Іллічівський морський торговельний порт" 22.08.2011, про що свідчить наявність у відповідача розпорядження про видачу вантажу від №9853YМ від 22.08.2013 лінійного агента ТОВ "Транс-Оушен Експрес", коносаменту №М300054800 з відміткою Південною митниці "під митним контролем" з 22.08.2013, що, в свою чергу, підтверджує те, що 22.08.2013 ТОВ "Ламан Шипінг Ейдженсі" передало отриманий від морського перевізника вантаж під митний контроль з усіма необхідними товаросупровідними документами.

Згідно п.29 частини першої статті 4 Митного кодексу України митні формальності - це сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Судами встановлено, що узгоджена між сторонами заявка не містить обов'язку відповідача здійснювати заходи щодо забезпечення митних формальностей щодо пропуску контейнера №DFSU4096160 у вільний обіг. Вірним є і те, що чинне законодавство також не містить імперативного обов'язку експедитора забезпечувати здійснення митних формальностей.

Оскільки судами встановлено, що ані договором, ані положеннями чинного законодавства обов'язки щодо забезпечення митних формальностей на експедитора не покладено правомірним є висновок судів, що вина ТОВ "Ламан Шипінг Ейдженсі" у понаднормативному використанні контейнера DFSU4096160 - відсутня, а тому наявні правові підстави для оплати позивачем зберігання вантажу та демереджу.

Витрати за зберігання вантажу в контейнері DFSU4096160 в порту в сумі 19 847,87 грн сплачено відповідачем лінійному агенту - ТОВ "Транс-Оушен Експрес" згідно платіжного доручення №7056 від 17.11.2011, рахунку-фактури № ТО-3646426 від 15.11.2011 та акту здачі прийняття-робіт (надання послуг) №ТО-0003864 від 14.11.2011.

Доводи позивача про те, що витрати за зберігання вантажу у вказаній сумі не є фактичними, бо не сплачені третій особі - ТОВ "Транс-Оушен Експрес", яка залучалась до надання даної послуги, спростовані судами з посиланням на вищенаведені обставини а також на лист ТОВ "Транс-Оушен Експрес" (вих. №0411/13 від 04.11.2013), яким за оцінкою судів дане товариство підтвердило сплату вказаної суми за зберігання цього контейнеру з вантажем на території Іллічівського морського торговельного порту.

Факт надання відповідачем вищезгаданих послуг на спірну суму підтверджено судами через оцінку в якості належного та допустимого доказу акта здачі - прийняття робіт (надання послуг) №LS-0005106 від 15.11.2011, який засвідчує прийняття позивачем наданих експедитором послуг без зауважень та згоду ТОВ "Ергопак" з сумою послуг, які виставлені до оплати в рахунку-фактурі від 22.11.2011.

Доводи позивача про те, що вказаний акт не містить обов'язкових реквізитів, а саме: посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції, прізвища й інших даних особи, яка його підписала, що позбавляє можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції від імені ТОВ "Ергопак", у зв'язку з чим цей акт не відповідає вимогам чинного законодавства України, а отже, не має юридичної сили, спростовано судами з посиланням на те, що підпис вчинено уповноваженою особою позивача, оскільки скріплено печаткою ТОВ "Ергопак".

За оцінкою судів відповідач належним чином підтвердив фактично понесені ним, як експедитором, витрати в рамках укладеного з позивачем договору №25/03/2011, а тому наявні підстави для сплати позивачем наданих ТОВ "Ламан Шипінг Ейдженсі" послуг.

Що стосується посилань позивача на положення статті 1212 ЦК України, то з аналізу вказаної норми вбачається, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти як набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування, а кошти, які позивач просив стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату фактично виконаних за договором послуг, то цілком правомірним є висновок судів, що такі кошти набуто за наявності правової підстави; доводи позивача щодо помилкової і безпідставної сплати ним спірної суми коштів є недоведеними та необґрунтованими, тому спірну суму коштів не може бути витребувано у відповідача відповідно до положень ст.1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ергопак" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 року у справі № 916/2590/13 залишити без змін.

Головуючий-суддя С.Бакуліна

Судді Г.Фролова

І.Ходаківська