Історія справи
Постанова ВГСУ від 03.02.2015 року у справі №5016/48/2011(9/3)Постанова ВГСУ від 03.02.2015 року у справі №5016/48/2011(9/3)
Постанова ВГСУ від 03.02.2015 року у справі №5016/48/2011(9/3)
Постанова ВГСУ від 03.02.2015 року у справі №5016/48/2011(9/3)
Постанова ВГСУ від 20.10.2015 року у справі №5016/48/2011(9/3)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2015 року Справа № 5016/48/2011(9/3)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Катеринчук Л.Й.
Куровського С.В.
За участю: ліквідатора Сашина О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 в частині затвердження оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. з 23.05.2012 по 23.11.2012 в сумі 13 222,30 грн по справі № 5016/48/2011(9/3) за заявою ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" про банкрутство ТОВ агрофірма "Волмар", -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2011 порушене провадження по справі №5016/48/2011(9/3) про банкрутство ТОВ агрофірма "Волмар", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2011 по справі № 5016/48/2011(9/3) затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ агрофірма "Волмар".
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 10.08.2011 по справі № 5016/48/2011(9/3) визнано ТОВ агрофірма "Волмар" банкрутом, введено ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2014 по справі № 5016/48/2011(9/3) /суддя Ржепецький В.О./ заяву арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. від 31.07.2013 про оплату його послуг та відшкодування витрат за рахунок кредиторів, пропорційно визнаних кредиторських вимог в сумі 23 269,94 грн задоволено повністю, заяву арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. від 28.03.2014 про затвердження оплати послуг, відшкодування витрат та стягнення їх з кредиторів пропорційно кредиторських вимог за період з 23.05.2012 по 22.11.2012 в сумі 13 222,30 грн. задоволено частково, затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. за травень 2012 року в сумі 546,64 грн., в решті вимог про оплату послуг ліквідатора боржника відмовлено, стягнуто на користь даного арбітражного керуючого кошти на оплату його послуг: з ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" 23583, 17 грн., з УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва 119, 08 грн., з Заводського районного центру зайнятості 16,67 грн., з Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 69,07 грн., з ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області 26,31 грн.
Не погодившись із даною ухвалою суду першої інстанції від 09.09.2014 в частині стягнення з УПФ України в Заводському районі м.Миколаєва на користь арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. 119,08 грн, кредитор - УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва звернувся із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 по справі № 5016/48/2011(9/3) /судді : Філінюк І.Г., Жеков В.І., Пироговський В.Т./ ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2014 в частині стягнення з УПФ України в Заводському районі м.Миколаєва на користь арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. 119,08 грн залишено без змін, апеляційну скаргу пенсійного фонду без задоволення.
Арбітражним керуючим Бєлоусовим І.В. також подана апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2014 по справі № 5016/48/2011(9/3) в частині розгляду звіту ліквідатора боржника Бєлоусова І.В. від 28.03.2014 про відшкодування витрат арбітражного керуючого та стягнення їх з кредиторів пропорційно кредиторських вимог за період з 23.05.2012 по 22.11.2012 в сумі 13 222,30 грн.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 по справі №5016/48/2011(9/3) /судді : Філінюк І.Г., Жеков В.І., Пироговський В.Т./ змінено пункти 2-9 резолютивної частини ухвали господарського суду Миколаївської області від 09.09.2014 щодо заяви арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. від 28.03.2014 про затвердження оплати послуг та відшкодування його витрат змінено, викладено п.2-9 резолютивної частини ухвали в новій редакції, відповідно до якої заяву арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. від 28.03.2014р. про затвердження оплати послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого та стягнення їх з кредиторів пропорційно кредиторських вимог задоволено повністю; затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. з 23.05.2012 по 23.11.2012 в сумі 13222,30 грн; стягнуто з кредиторів на користь арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. оплати послуг та відшкодування його витрат : з ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на користь арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. - 36134,62 грн., з УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва - 182,46 грн., з Заводського районного центру зайнятості на 25,54 грн., з Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 105,82 грн., з ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області 40,14 грн.; в інший частині ухвалу господарського суду Миколаївської області від 09.09.2014 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2015 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.10.2014, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2014 в частині стягнення з УПФ України в Заводському районі м.Миколаєва на користь арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. 119,08 грн та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.10.2014, якою змінено ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2014 в частині затвердження оплати послуг арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. за виконання ним обов'язків ліквідатора боржника з 23.05.2012 по 23.11.2012 в сумі 13 222,30 грн та відшкодування його витрат по справі № 5016/48/2011(9/3), а справу № 5016/48/2011(9/3) в цій частині направлено на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 по справі № 5016/48/2011(9/3) /судді: Мирошниченко М.А., Воронюк О.Л., Лашин В.В./ апеляційну скаргу УПФ України у Заводському районі м.Миколаєва залишено без задоволення. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. задоволено. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 09.09.2014 в частині відмови в стягненні частини винагороди за період 01.06.2012 по 22.11.2012 скасовано та та викладено резолютивну частину вказаної ухвали в редакції:
Заяву арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича від 31.07.2013 (вх. №15133/13 від 02.08.2013) про стягнення винагороди за період 09.06.2011 по 23.05.2012 в сумі 23 269,94 грн. задоволено в повному обсязі.
Стягнуто на користь арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича:
23 041,89 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції";
- 116,34 грн. з Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва;
- 16,28 грн. з Заводського районного центру зайнятості м. Миколаєва;
- 67,48 грн. з Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування України;
- 25,59 грн. з Державної податкової інспекції в Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Міністерства доходів і зборів.
Заяву арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича 28.03.07.2014 (вх. № 5892/13 від 31.03.2014 ) про затвердження оплати послуг та стягнення винагороди за період з 23.05.2012 по 22.11.2012 в сумі 13 222,30 грн. задоволено в повному обсягу.
Затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича за здійснення повноважень ліквідатора ТОВ агрофірма "Волмар" (код ЄДРПОУ 24790946) у справі про банкрутство № 501 648 2011(9/3) в період з 23.05.2012 по 22.11.2012 в розмірі 13 222,30 грн.
Стягнуто на користь арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича у якості оплати послуг та відшкодування витрат за здійснення повноважень ліквідатора ТОВ агрофірма "Волмар" у справі № 5016/48/2011(9/3), 13 222,30 грн., в період з 23.05.2012 по 22.11.2012 пропорційно грошовим вимогам:
- 13 096,68 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції;
- 66,11 грн. з Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва; 9,25 грн. із Заводського районного центру зайнятості міста Миколаєва;
- 38,34 грн. з Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування України;
- 9,25 грн. з Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Міністерства доходів і зборів.
В касаційній скарзі ТОВ Фінансова компанія "Приватні інвестиції" просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 в частині затвердження оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. за період з 23.05.2012 по 23.11.2012 в сумі 13 222,30 грн , посилаючись на те, що вона прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким відмовити арбітражному керуючому Бєлоусову І.В. у задоволенні заяви про оплату послуг та відшкодування витрат за період з 23.05.2012 по 23.11.2012 в сумі 13 222,30 грн.
Арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. у відзиві на касаційну скаргу ТОВ Фінансова компанія "Приватні інвестиції" просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, посилаючись на те, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам Закону та фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення ліквідатора Сашина О.А., який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Провадження по даній справі про банкрутство ТОВ агрофірма "Волмар" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19 січня 2013 року.
Відповідно до ст.41 ГПК України справи про банкрутство розглядаються господарськими судами в порядку провадження, передбаченому ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як вбачається із матеріалів справи, арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. виконував обов"язки ліквідатора ТОВ агрофірма "Волмар" з 10.08.2011 по 12.02.2013.
В заяві від 31.07.2013 арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. просив суд стягнути з кредиторів ТОВ Агрофірма "Волмар" в якості оплати послуг та відшкодування витрат за здійснення ним обов'язків ліквідатора 23269,94 грн. пропорційно визнаним грошовим вимогам: з ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" - 23048,87 грн., з УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва - 116,34 грн., з Заводського районного центру зайнятості м. Миколаєва - 16,28 грн., з Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 67,48 грн., з ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС -16,28 грн. (а.с.117-120 т.4).
Також, арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. подав 28.03.2014 клопотання, в якому просив Господарський суд Миколаївської області: затвердити оплату його послуг за здійснення обов'язків ліквідатора ТОВ Агрофірма "Волмар" в період з 23.05.2012 по 22.11.2012 в розмірі - 13222,30 грн. та стягнути вказану суму з кредиторів пропорційно їх грошовим вимогам, а саме: з ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" - 13096,68 грн., з УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва - 66,11 грн., з Заводського районного центру зайнятості м. Миколаєва - 9,25 грн., з Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - 38,34 грн., з ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС - 9,25 грн. (а.с.1-4 т.6).
Ухвала господарського суду першої інстанції від 09.09.2014, якою задоволено заяву арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. від 31.07.2013 про оплату його послуг та відшкодування витрат за період з 09.06.2011 по 12.03.2012 за рахунок кредиторів, пропорційно визнаних кредиторських вимог в сумі 23 269,94 грн, мотивована тим, що вказані витрати підтверджуються матеріалами справи, відповідають вимогам Закону, зокрема, ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та крім того, вже є затвердженими ухвалою суду від 12.02.2013, яка є чинною (а.с.62-63 т.4).
Також, даною ухвалою суду першої інстанції частково задоволено заяву арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. від 28.03.2014 про затвердження оплати його послуг та витрат за здійснення повноважень ліквідатора ТОВ Агрофірма "Волмар" в період з 23.05.2012 по 22.11.2012 в розмірі - 13222,30 грн., а саме: затверджено оплату арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. за травень 2012 в сумі 546,64 грн, в решті вимог відмовлено, виходячи з того, що матеріалами справи не підтверджується належне виконання арбітражним керуючим Бєлоусовим І.В. за вказаний період обов'язків ліквідатора ТОВ Агрофірма "Волмар", зокрема, відсутні докази вчинення достатніх і належних заходів по виявленню активів боржника.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що оплата послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. становить 23 816,58 грн та поклав відшкодування вказаної суми на кредиторів ТОВ Агрофірма "Волмар", пропорційно їх визнаним грошовим вимогам.
Згідно з абз. 4 ч. 4 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом. Отже, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Вказаною нормою передбачено, що оплата послуг арбітражного керуючого за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору).
Розмір та порядок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство (ч. 14 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційним судом було встановлено, що в спірний період: травень-листопад 2012 , арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. виконував обов"язки ліквідатора ТОВ агрофірми "Волмар" і зазначені послуги є платними згідно вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", належних та допустимих доказів неналежного виконання ним обов'язків ліквідатора боржника суду надано не було, також відсутні скарги з боку учасників провадження по справі про банкрутство щодо діяльності арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. у цей період, а тому, за таких обставин, останній обгрунтовано просить стягнути з кредиторів, пропорційно до розміру визнаних їх кредиторських вимог до боржника, вартості наданих ним послуг ліквідатора та відшкодування витрат.
Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд повторно переглянувши в апеляційному порядку ухвалу господарського суду Миколаївської області від 09.09.2014 належним чином дослідивши обставини справи, давши належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін, дійшов до правильного висновку, зокрема і про задоволення вимог арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. щодо стягнення 13 222,30 грн. пропорційно з кредиторів на його користь у якості оплати послуг та відшкодування витрат за здійснення ним повноважень ліквідатора ТОВ агрофірма "Волмар" у справі № 5016/48/2011(9/3) за період травень-листопад 2012.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 постановлена судом у відповідності до фактичних обставин та вимог закону і підстав для її скасування не вбачається..
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1115, 1117 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 по справі № 5016/48/2011(9/3) залишити без змін.
Головуючий - Ткаченко Н.Г.
Судді - Катеринчук Л.Й.
Куровський С.В.