ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року Справа № 26/125-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківської І.П.суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників:позивачаПетруня А.П., дов. від 22.01.14відповідачаРуденко Г.В., дов. від 04.03.14, 19.03.14розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного ремонтно-будівельного підприємства "Весна"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.12.13у справі№26/125-12 господарського суду Київської областіза позовомНаціонального історико-етнографічного заповідника "Переяслав"доПриватного ремонтно-будівельного підприємства "Весна"прозобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав" звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Приватного ремонтно-будівельного підприємства "Весна" про: 1) зобов'язання останнього в шестимісячний термін з дня набуття рішенням законної сили безоплатно усунути недоліки, допущені при виконанні робіт по капітальному ремонту об'єкта відповідно до договору підряду № 20 від 07.10.2009 року в частині відхилення від робочого проекту, а саме: нанести зовнішній покрив штукатурного шару; провести монтаж частково відсутніх елементів водовідведення; привести у відповідність до проекту утеплювання перекриття; встановити лінії підключення електро-обігрівачів; привести у відповідність до проекту вимикачі та розетки; привести у відповідність до проекту фундаменти будівлі; встановити 28 шт. блоків стін підвалів марки ФБС 24.4.6-Т ГОСТ 13579-78; встановити дерев'яне обрамування арк. 7 (4І/09Ф-1-АБ) на зовнішніх дверних та віконних прорізах; привести у відповідність до проекту вентиляцію та вентиляційні отвори об'єкта; улаштувати заземлюючий контур; привести у відповідність до проекту санітарні кабіни та перегородки між ними; фасад будівлі пофарбувати кремнійорганічними фарбами; підготувати внутрішні поверхні стель із збірних елементів плит під фарбування; привести у відповідність до проекту внутрішні двері приміщень бойлерних; 2) зобов'язання відповідача в шестимісячний термін з дня набуття рішенням законної сили безоплатно усунути недоліки, допущені при виконанні робіт по капітальному ремонту об'єкта відповідно до договору підряду № 20 від 07.10.2009 року в частині невідповідності об'єкта вимогам ДБН В.2.2-9-99 "Громадські будинки та споруди", а саме вхідні тамбури до чоловічої та жіночої частин туалету збільшити до мінімально допустимої ширини 2.2 м шляхом перебудови будівлі туалету; 3) зобов'язання відповідача в шестимісячний термін з дня набуття рішенням законної сили безоплатно усунути недоліки, допущені при виконанні робіт по капітальному ремонту об'єкта відповідно до договору підряду № 20 від 07.10.2009 року в частині фактично невиконаних робіт по капітальному ремонту об'єкта, а саме, виконати всі фактично невиконані роботи; 4) зобов'язання відповідача в шестимісячний термін з дня набуття рішенням законної сили безоплатно усунути недоліки, допущені при виконанні робіт по капітальному ремонту об'єкта відповідно до договору підряду № 20 від 07.10.2009 року в частині невідповідності об'єкта вимогам ДБН В.2.2-17:2006 "Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для мало мобільних груп населення" (на заміну ВСН 62-91), а саме: влаштувати під'їзні доріжки до туалету, які при зустрічному русі інвалідів повинні бути шириною не менше 1,8 м з урахуванням габаритних розмірів крісел-колясок відповідно до чинних нормативних документів; вхідні тамбури до чоловічої та жіночої частин туалету збільшити до мінімально допустимої ширини 2,2 м шляхом перебудови будівлі туалету; пороги і перепади висот підлоги дверних прорізів зменшити на висоту, що перевищує 0,025 м шляхом переустановки дверних прорізів; замінити вхідні двері шириною не менше 0,9 м; вимикачі і розетки в приміщеннях туалету влаштувати на висоті 0,8 м від рівня підлоги та влаштувати контур заземлення; влаштувати з двох кабін туалету шириною 0,83 універсальну кабіну туалету загального користування шириною - 1,65 м глибиною - 1,8 м. У кабіні поруч з унітазом передбачити простір для розміщення крісла-коляски, а також гачки для одягу, милиць і іншого приладдя; влаштувати вентиляцію приміщень туалету відповідно до проекту. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду щодо належного виконання робіт та обґрунтовано приписами статей 852, 857, 858 Цивільного кодексу України, статей 320, 322, 323 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.09.2013 (суддя Лилак Т.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 (судді: Алданова С.О. - головуючий, Дикунська С.Я., Коршун Н.М.) позов задоволено повністю. Мотивуючи рішення та постанову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт неналежного виконання відповідачем робіт за договором підряду підтверджено матеріалами справи. Рішення та постанова обґрунтовані приписами статей 857, 884 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Приватне ремонтно-будівельне підприємство "Весна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 844, 877 Цивільного кодексу України, статті 35 Господарського процесуального кодексу України. Заявник вважає, що судами не було прийнято до уваги рішення у цивільній справі щодо фактів, які встановлені судом. Крім того, як зазначає заявник, частина робіт, яких зобов'язано виконати відповідача, не передбачена проектно-кошторисною документацією. Заявник надав також додаткові пояснення до касаційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

В судовому засіданні 20.02.14 та 06.03.14 оголошувалась перерва відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 07.10.2009 між Національним історико-етнографічним заповідником "Переяслав" (замовник) та Приватним ремонтно-будівельним підприємством "Весна" (підрядник) було укладено договір підряду №20, за умовами якого замовник доручає, а підрядник виконує роботи по капітальному ремонту туалета на 10 санітарних кабін на території музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області згідно з кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до пункту 1.2 договору, підрядник виконує всі роботи своїми ресурсами, матеріалами, засобами і устаткуванням, на свій ризик та в терміни, обумовлені в цьому договорі. У випадку порушень строків виконання робіт не з вини підрядника, графік виконання робіт уточнюється сторонами. Згідно з пунктом 2.1 договору, вартість робіт, які підлягають виконанню підрядником, складає 285537,60 грн. Пунктом 3.1.1 договору передбачено, що замовник має право вимагати від підрядника своєчасного, повного та якісного виконання робіт, безоплатного усунення недоліків, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень. Підрядник зобов'язаний виконувати передбачені цим договором роботи у відповідності з затвердженою в установленому порядку кошторисною документацією (пункт 3.4.1 договору). Відповідно до пункту 3.4.3 договору, підрядник зобов'язаний при неякісному виконанні робіт, усунути всі недоробки за власний рахунок в терміни, узгоджені з замовником. Пунктом 6.1 договору погоджено, що підрядник гарантує усунення за свій рахунок виявленого браку, допущеного з його вини, що зазначається в переліку дефектів та зауважень робочої комісії, або двосторонньому акті по результатам перевірки виконаних робіт.

Судами установлено, що на виконання умов договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти на загальну суму 263499,60 грн.; 28.01.2010 між сторонами був підписаний акт готовності об'єкта до експлуатації.

Однак, 06.03.2012 комісією у складі: старшого слідчого Переяслав-Хмельницької міжрайпрокуратури Свириденка С.М., начальника відділу капітального будівництва та житлово-комунального господарства Переяслав-Хмельницької міської ради Сіверського В.В., лікаря з комунальної гігієни ДЗ "Переяслав-Хмельницька Рай СЕС" Мовчан Л.В., начальника служби Державного пожежного нагляду Переяслав-Хмельницького РВ ГУМНС України у Київські області Лисенка С.О., генерального директора НІЕЗ "Переяслав" Довгошиї П.О., заступника генерального директора НІЕЗ "Переяслав" Панченко Т.А., генерального директора ПРПБ "Весна" Захарчука В.І. складено і підписано дефектний акт по об'єкту: капітальному ремонту туалету на 10 санітарних кабін на території НІЕЗ "Переяслав" по вул. Літописна, 2 у м. Переяслав-Хмельницькому, яким встановлено наступні порушення: ззовні відсутнє фарбування фасаду; відсутній зовнішній покривочний штукатурний слой; елементи водовідведення частково відсутні; всередині витяжна вентиляція виконана з порушенням проекту; утеплювання перекриття виконано з відхиленням від проекту; лінії підключення електро-обігрівачів відсутні; ширина вхідних тамбурів не відповідає будівельним нормам (запроектовано і побудовано ширина 1,3 м замість 2,2 м); кабіни не відповідають проекту і є травматичними; відсутня площадка для розвороту інвалідних візків; вхід до туалету не можливий для мобільних груп населення; потребує переробки електроарматура; кабіни можуть бути травматичними, внутрішні двері не підлягають дизобробці; не з'ясовано, чи можлива дизобробка стін в бойлерній (невідомо чи є фарби водостійкими); відсутній контур занулення; через відсутність при обстеженні актів на скриті роботи не з'ясовано чи відповідають скриті роботи протипожежним нормам та яка потужність електро-автоматики.

Також установлено, що згідно з висновком №4-12 додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 22.03.2012 при будівництві туалету на 10 санітарних кабін допущені відхилення від робочого проекту. Крім того, висновком встановлено невідповідність об'єкту вимогам державних будівельних норм. Вказаним експертним висновком встановлено, що приведення об'єкту вимогам держаних будівельних норм (БНіП) можливе. Для чого потрібно виконати певні будівельно-ремонтні роботи (на виконання вимог ДБН В.2.2-17:2006. Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для мало мобільних груп населення).

29.05.2012 позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію №175 від 28.05.2012 з вимогою усунути недоліки, яка залишена відповідачем без відповіді.

За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин тощо. Відповідно до статті 105 Кодексу за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені, серед іншого, підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення; доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу; обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Однак, судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За приписами статті 857 цього Кодексу робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Відповідно до статті 875 цього Кодексу, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. Згідно з частиною 1 статті 877 Кодексу підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Статтею 858 Кодексу унормовано, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

З матеріалів справ вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" до Приватного ремонтно-будівельного підприємства "Весна" про зобов'язання відповідача в шестимісячний термін з дня набуття рішенням законної сили безоплатно усунути недоліки, допущені при виконанні робіт по капітальному ремонту об'єкта відповідно до договору підряду № 20 від 07.10.2009 року: 1) в частині відхилення від робочого проекту (згідно переліку); 2) в частині невідповідності об'єкта вимогам ДБН В.2.2-9-99 "Громадські будинки та споруди" (згідно переліку); 3) в частині фактично невиконаних робіт по капітальному ремонту об'єкта; 4) в частині невідповідності об'єкта вимогам ДБН В.2.2-17:2006 "Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для мало мобільних груп населення" (на заміну ВСН 62-91) (згідно переліку).

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Отже, предметом доказування є сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення спору. Згідно з приписами статті 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Належними є докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, подані позивачем докази не мають для суду заздалегідь встановленої доказової сили і при вирішенні спору суд має з'ясовувати і оцінювати усі обставини у відповідності до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Між тим, розглядаючи спір, господарські суди не досліджували усіх обставин, з наданням оцінки усім зібраним у справі доказам та доводам сторін, що є суттєвим для правильного вирішення даного спору. Висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ґрунтуються лише на наявності дефектного акта та висновків судових експертиз, однак, вказані докази мають бути оцінені у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Серед іншого, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі та зобов'язуючи відповідача усунути недоліки, виконати роботи, вказані у позовній заяві, суди попередніх інстанцій не досліджували, чи були вказані роботи передбачені робочим проектом та договором; судами не досліджувалось, які саме роботи були виконані з відступами від умов договору та робочого проекту та які роботи, передбачені проектом, виконані не були.

Крім того, поза увагою залишились також рішення Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради від 28.08.2009 №553-09 "Про надання дозволу НІЕЗ "Переяслав" на проведення робіт по капітальному ремонту вбиральні на території музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області", й обставини щодо наявності робочого проекту, належним чином затвердженого, а також обсяг і зміст робіт, передбачений вказаним проектом, а відтак не досліджені також і підстави позову з урахуванням положень статей 376, 877 Цивільного кодексу України.

Поза увагою судів залишились доводи та заперечення відповідача, чим порушено приписи статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, доводи касаційної скарги частково підтвердженні матеріалами справи. Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Разом з цим, до повноважень касаційної інстанції віднесено скерування справи на новий розгляд за результатами розгляду касаційної скарги. Порушення судами процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного ремонтно-будівельного підприємства "Весна" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.13 у справі №26/125-12 господарського суду Київської області та рішення господарського суду Київської області від 26.09.13 у даній справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий І.Ходаківська

Судді Г.Фролова

О.Яценко