Історія справи

Постанова ВГСУ від 24.09.2015 року у справі №6/17-4949-2011
Постанова ВГСУ від 16.07.2014 року у справі №6/17-4949-2011
Ухвала КГС ВП від 23.01.2018 року у справі №6/17-4949-2011
Постанова ВГСУ від 19.02.2015 року у справі №6/17-4949-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року Справа № 6/17-4949-2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014

у справі№ 6/17-4949-2011 господарського суду Одеської області за позовом доПрокурора Маліновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України, в особі Відкритого акціонерного товариства "Холдіногова компанія "Краян" 1. Приватного підприємства "Ліардон" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Серсів-06"провизнання недійсними договорів відступлення права вимогив судовому засіданні взяли участь представники :

ВАТ "Холдіногова компанія "Краян" ТОВ "Юг-Сервіс-06" Фонду державного майна України Генеральної прокуратури України Недашківський А.В. Максименко С.А. Степаненко В.В. Клюге Л.М.В С Т А Н О В И В :

У грудні 2011 року прокурор Малиновського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та відкритого акціонерного товариства "Холдінгова компанія "Краян" (далі - ВАТ "ХК"Краян") до товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс-06" (далі - ТОВ "Юг-Сервіс-06"), приватного підприємства "Ліардон" (далі - ПП "Ліардон"), про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги № 2006/01/У від 10.04.2006 та № 2006/02/У від 10.04.2006.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на те, що оскаржувані ним договори відступлення права вимоги № 2006/01/У від 10.04.2006 та № 2006/02/У від 10.04.2006 підписані директором ПП "Ліардон" Берковою О.Г., яка не мала на момент їх підписання необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки ПП "Ліардон" 07.04.2006 визнано банкрутом, призначено ліквідатора банкрута. Крім того, прокурором зазначалося, що ТОВ "Юг-Сервіс-06" уклавши зазначені правочини став основним кредитором у справі №1-24-7-5/294-06-7817 про банкрутство державного підприємства - ВАТ "ХК"Краян", створена кредиторська заборгованість у розмірі 24975440,00 грн., яка негативно вплинула на фінансово-господарські показники підприємства та стала підставою для порушення нової справи про банкрутство ВАТ "ХК"Краян". Враховуючи ст. ст.203 215 ЦК України та ст.23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", позивач просив визнати недійсними договори відступлення права вимоги № 2006/01/У від 10.04.2006 та № 2006/02/У від 10.04.2006.

Справа розглядалася неодноразово.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.02.2012 у задоволенні позову відмовлено з посиланням на пропуск позивачем позовної давності.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 рішення господарського суду Одеської області від 21.02.2012 скасовано, прийнято нове, позов задоволено, визнано недійсними оскаржувані договори на підставі ст.203 215 ЦК України, ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2012 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 скасовано, рішення господарського суду Одеської області від 21.02.2012 залишено в силі.

Постановою Верховного Суду України від 20.08.2013 заяву Фонду державного майна України задоволено, постанову Вищого господарського суду України від 25.07.2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2013 рішення господарського Одеської області від 21.02.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 скасовано, справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.02.2014 позов задоволено; договори відступлення права вимоги визнано недійсними. Рішення мотивовано тим, що оскаржувані договори підписано особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, в подальшому договори відступлення права вимог схвалені сторонами оспорюваних договорів не були, позивачем не пропущено строк позовної давності

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014, залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2014, рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2014 року скасовано, прийнято нове рішення про відмову у позові.

Апеляційна інстанція, посилаючись на ст.ст. 92 241 214 ЦК України, скасовуючи рішення місцевого суду зазначила про відсутність доказів того, що на час укладення спірних договорів ТОВ "Юг-Сервіс-06" було обізнано про те, що директор ПП "Ліардон" Беркова О.Г. не мала повноважень на їх укладання. Крім того, зазначено про те, що у подальшому ПП "Ліардон" фактично схвалило оспорювані правочини, оскільки на їх виконання ТОВ "Юг-Сервіс -06" передано, а ПП "Ліардон" прийнято векселя.

Прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 (колегія суддів: Разюк Г.П., Гладишева Т.Я., Колоколова С.І.) постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 залишено без змін, а заяву прокурора Одеської області залишено без задоволення.

Заступник прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014, задовольнити заяву прокурора Одеської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 скасувати, рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2014 залишити в силі.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, зокрема: ч.1 ст.4, ч.5 ст.35, ст.112 ГПК України,ч.2 ст.21 КПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2006 року між ПП "Ліардон" як первісним кредитором та ТОВ "Юг-Сервіс-06" як новим кредитором укладені договори № 2006/01/У та № 2006/02/У відступлення права вимоги (т. 1, а.с. 26-27, 28-29).

За договорами № 2006/01/У та № 2006/02/У відступлення права вимоги ПП "Ліардон" передало ТОВ "Юг-Сервіс-06" право вимоги до ВАТ "ХК "Краян" за договорами купівлі-продажу № 2006-Ш/01та № 2006-Ш/02 від 15.03.2006, які були укладені між ПП "Ліардон" та ВАТ "ХК "Краян".

Договори № 2006/01/У та № 2006/02/У відступлення права вимоги від імені ПП "Ліардон" підписані директором Берковою О.Г.

З матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Одеської області від 07.04.2006 у справі № 21/100-06-3252 ПП "Ліардон" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Єгорову В.Г.

Враховуючи вимоги ст.23, 25 Закону України "Про відновлення платоспромжності боржника або визнання його банкрутом", місцевий господарський суд дійшов висновку, що станом на дату укладення оспорюваних договорів Беркова О.Г. не мала повноважень на вчинення спірних правочинів.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у позові послався на ст.ст. 92 241 214 ЦК України та дійшов висновків про відсутність підстав, заявлених прокурором для визнання спірних договорів недійсними. При цьому суд зазначив, що хоча на час укладання договорів відступлення права вимоги директор ПП "Ліардон" Беркова О.Г. не мала повноважень на укладення цих договорів, оскільки підприємство визнано банкрутом та призначено ліквідатора банкрута, однак, доказів того, що на час укладання спірних договорів ТОВ "Юг-Сервіс-06" було обізнано про ці обставини матеріали справи не містять, крім того спірні договори в подальшому виконано ТОВ "Юг-Сервіс-06" та схвалено ПП "Ліардон".

З постанови суду апеляційної інстанції від 20.05.2014 вбачається, що оцінюючи вирок Малиновського районного суду м. Одеси про затвердження угоди про визнання винуватості, укладену 30.04.2013 між прокурором прокуратури Малиновського району м. Одеси та обвинуваченою Берковою О.Г. та визнання Беркової О.Г. винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 27 ч.2, 366 ч.1 КК України, суд апеляційної інстанції зазначив, що вирок скасовано ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08.05.2014, а матеріали справи направлено на досудове розслідування, тому зроблені у вироку висновки не можуть братися судом до уваги.

Згідно ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

В обґрунтування заяви про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 за нововиявленими обставинами, прокурор Одеської області посилався на обставини, встановлені ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014, зокрема, винність Беркової О.Г. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 27 ч.2, 366 ч.1 КК України, із звільненням її від кримінальної відповідальності, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та обставини, встановлені матеріалами досудового розслідування.

Заявником зазначено, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014 і матеріалами досудового розслідування встановлено факт підроблення директором ПП "Ліардон" Берковою О.Г. договорів відступлення права вимоги № 2006/01/У та № 2006/02/У від 10.04.2006, які укладені між ПП "Ліардон" та ТОВ "Юг-Сервіс-06" та договорів №2006-Ш/01 та №2006-Ш/02 купівлі продажу товарів виробничо-технічного призначення, які укладені 15.03.2006 між ПП "Ліардон" та ВАТ "ХК "Краян". Вказаний факт на думку прокурора має істотне значення для цієї справи у зв`язку з тим, що Одеський апеляційний господарський суд, приймаючи постанову від 20.05.2014, обґрунтував її вищевказаними підробленими документами. Прокурором зазначено, що внаслідок підроблених договорів з державного підприємства ВАТ "КХ "Краян" стягнуто 24675440,00 грн., що завдало значної шкоди інтересам держави. Прокурором зазначено, що встановлення ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014 винності Берковою О.Г. у злочині, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України (службове підроблення) є істотною для справи обставини, що не була і не могла бути відома заявнику, який звертається із заявою, на час розгляду справи.

Залишаючи без задоволення заяву прокурора, суд апеляційної інстанції зазначив, що обставини, на які посилається прокурор Одеської області, а саме, факт підроблення спірних документів, не відображені в ухвалі Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014. Судом зазначено, що факт підроблення договорів встановлено вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 24.05.2013 та зазначеним обставинам надано оцінку в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014. Крім того, судом зазначено, що обставини, на які посилається прокурор не впливають на висновки суду апеляційної інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до п.4, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1981 року № 1 (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15) "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" перевіряючи обґрунтованість заяви про перегляд судових рішень, суд виходить із загальних положень про докази, у тому числі про належність і допустимість засобів доказування, обов'язку доказування і подання доказів.

У випадках, коли відносно особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі в силу закону не може бути закінчене постановленням вироку (за спливом строків давності, внаслідок акта амністії, помилування, недосягнення віку кримінальної відповідальності, у зв'язку зі смертю), на підтвердження наявності вказаних обставин суд може врахувати постанову слідчих органів по результатах розслідування, проведеного в порядку кримінального судочинства, якщо вона винесена у суворій відповідності з законом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014 клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності задоволено, звільнено Беркову О.Г. від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 27 ч.2, 366 ч.1 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Зазначена ухвала набрала чинності 07.10.2014. Підставою для звернення прокурора з заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами та посилання на фактичні обставини, стало можливим лише після набрання чинності ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014.

Таким чином, саме з моменту набрання чинності ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014 встановлено факт вчинення Берковою О.Г. кримінального правопорушення, а саме, складення та видання завідомо неправдивих документів, внесення в їх зміст завідомо неправдивих відомостей, з метою їх подальшого використання в господарській діяльності підприємства. Перелік підроблених документів встановлено матеріалами досудового розслідування, в яких міститься і оскаржувані договори відступлення права вимоги.

Враховуючи те, що обставини винності Беркової О.Г. та фактичні обставини підроблення оспорюваних договорів відступлення права вимоги в даному випадку встановлені з моменту набрання чинності ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014, а вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 24.05.2013, який на момент винесення постанови суду апеляційної інстанції від 20.05.2014 був скасований, а тому в даному випадку не міг мати преюдиціальне значення, то висновок суду апеляційної інстанції про те, що обставина, яку прокурор вважає нововиявленою виникла не 30.09.2014, а була відома прокурору та суду раніше, є необґрунтованим з огляду на приписи ст.35 ГПК України.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції не врахував вимог процесуального закону, не встановив впливу фактичних обставин, встановлених досудовим розслідуванням, на розгляд справи по суті, не з'ясував чи можна вважати правочин схваленим особою, від імені якого його укладено, якщо дії, що свідчать про його прийняття до виконання, вчинені особою, яка зловживаючи своїм службовим становищем, вчинила злочин.

Зважаючи на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися обґрунтованою, оскільки суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ст. 1117 ГПК України, ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 у справі № 6/17-4949-2011 скасувати.

Справу передати на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду в іншому складі суддів.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук