ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року Справа № 917/1403/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А.суддівСибіги О.М., Данилової М.В. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 у справі № 917/1403/16 Господарського суду Полтавської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії доТовариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" провизнання додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії №220 від 01.08.2016 укладеною в редакції позивача

в судовому засіданні взяли участь представники :

- позивачаБакланов Д.В.- відповідачаВигодський С.В.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії звернулося до Господарського суду Полтавської області позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс", в якій просило суд визнати додаткову угоду від 01.07.2016 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №220 від 01.08.2016 стосовно зміни порядку розрахунків на виконання вимог "Правил користування електричною енергією" укладеною, в редакції позивача.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.11.2016 (суддя Гетя Н.Г.) залишеним без змін, з тих же підстав, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 (головуючий Гребенюк Н.В., судді: Барбашова С.В., Білецька А.М.) позовні вимоги задоволено. Визнано додаткову угоду від 01.07.2016 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №220 від 01.08.2016 стосовно зміни порядку розрахунків на виконання вимог "Правил користування електричною енергії", укладеною в редакції ПАТ "Полтаваобленерго" та такою, що набуває чинності з дня набрання даним рішенням законної сили.

Не погоджуючись з рішеннями судів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтовується тим, що на думку відповідача були відсутні підстави для внесення змін до діючого договору.

Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії у своєму відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів касатора і просить суд залишити його скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти у даній справі залишити без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.08.2008 між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 220, до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 8284,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього договору (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Згідно з п. 2.3.3 Договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатків "Порядок розрахунків" (Додаток №2) та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

До договору сторонами укладено додатки №№ 1, 2, 3, 3пр, 4, 4а, 6, 7,12 , а також повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної потужності є невід'ємними частинами основного Договору.

Відповідно до пункту 9.4 Договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк згідно з пунктом 9.6, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Пунктом 9.6 визначено, що термін дії договору визначається по кожному об'єкту чи точці обліку окремо і збігається з терміном дії Договору оренди, або іншого правовстановлюючого документу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.10.2015 №2684 "Про затвердження Змін до Правил користування електричною енергією" затверджені зміни до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442, внесено зміни, зокрема, в частині порядку розрахунків за електричну енергію.

Позивач вважаючи, що зазначені зміни у законодавстві є підставою для зміни діючого між ними договору в частині "Порядок розрахунків", направив відповідачу додаткову угоду щодо внесення змін в діючий договір. Однак останній в свою чергу відмовився її підписувати, внаслідок чого виник спір. В зв'язку з чим позивач подав судовий позов про визнання додаткової угоди укладеною у запропонованій ним редакції.

Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій задовольнили позовні вимоги, обґрунтовуючи тим, що зміни внесені до Правил користування електричною енергією є підставою для внесення змін до діючого між сторонами договору в частині порядку розрахунків. При цьому суди посилались на статтю 651 Цивільного кодексу України, частини 1-4 статті 188, частину 1 статті 277, частини 1 статті 275 Господарського кодексу України

Колегія суддів вважає, що прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.10.2015 №2684 якою затверджені зміни до Правил користування електричною енергією пункт 6.6 Правил користування електричною енергією викладено в новій редакції, зокрема: "Оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період. Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком. У разі систематичного (тричі впродовж календарного року) порушення споживачем, який застосовує порядок оплати авансовими та/або плановими платежами, умов договору про постачання електричної енергії в частині своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії авансовими та/або плановими платежами постачальник електричної енергії має право ініціювати внесення змін до договору в частині переведення споживача на попередню оплату заявлених обсягів споживання електричної енергії. Споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період. Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем".

В договорі, який просить змінити позивач, порядок розрахунків визначено наступним чином: споживач до початку розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 5% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії. Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період рівнів тарифу відповідного класу заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії. У разі відсутності інформації про рівень тарифів на наступний розрахунковий період до дня здійснення попередньої оплати, споживач розраховує суму платежу за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді. Починаючи з дня складання "Акту про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії" електропостачальна організація надає споживачу рахунок вартості фактично спожитої електроенергії. Акт про обсяги спожитої споживачем електричної енергії укладається з електропередавальною організацією або з основним споживачем надається Електропостачальній організації. Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється Споживачем самостійно протягом 5 операційних днів з дня виписки рахунку. Якщо сума передоплати перевищує вартість фактично використаної електроенергії, різниця зараховується в рахунок наступних платежів (Пункт 2 Додатку № 2 до Договору № 220 від 01.08.2008)

У прийнятих рішеннях, судами попередніх інстанцій не зазначено в чому саме полягає невідповідність діючого пункту 2 Додатку № 2 "Порядок розрахунків" до укладеного між сторонами Договору, приписам чинного законодавства, а саме, абзацу 2 пункту 6.6 ПКЕЕ у новій редакції, згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.10.2015 №2684 Про затвердження Змін до Правил користування електричною енергією, якою затверджені зміни до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442. Який передбачає, що споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком.

Таким чином, судами не аргументовано переведення відповідача на попередню оплату заявлених обсягів споживання електричної енергії.

Виходячи з приписів абзацу 3 пункту 6.6 ПКЕЕ (у редакції, що діяла на момент виникнення спору) підставою для ініціювання внесення змін до договору в частині переведення споживача, який застосовує порядок оплати авансовими та/або плановими платежами на попередню оплату заявлених обсягів споживання електричної енергії є систематичне (тричі впродовж календарного року) порушення споживачем умов договору про постачання електричної енергії в частині своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії.

Проте, в справі відсутні будь-які докази систематичного (тричі впродовж календарного року) порушення споживачем умов договору про постачання електричної енергії в частині своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії. А тому, висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог є передчасними.

Разом з тим, суди не врахували, що договір (додаткові угоди до Договору) є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього поза наведених законодавством підстав; зацікавлена сторона може просити суд внести зміни до договору згідно з рішенням суду лише у випадках, передбачених законом та договором.

Відповідно до пункту 3 статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились помилкового застосування приписів ст.42 ГПК України, ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч.1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку, та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 та рішення Господарського суду Полтавської області від 07.11.2016 у справі № 917/1403/16 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і О. М. Сибіга

М.В. Данилова