Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2016 року Справа № 922/4746/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівЄвсікова О.О., Кролевець О.А., Попікової О.В. (доповідача у справі),за участю представників: позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)третьої особи 1:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)третьої особи 2:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)третьої особи 3:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4на рішенняГосподарського суду Харківської області від 12.10.2015та на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 24.11.2015у справі№ 922/4746/15 Господарського суду Харківської областіза позовомОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Антік"треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1. ОСОБА_5 2. ОСОБА_6 3. ОСОБА_7 провизнання недійсним рішення зборів

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Антік" про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства, оформленого протоколом № 15 від 10 серпня 2015 року про виключення ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства та про визнання недійсною нової редакції статуту Товариства, затвердженої рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Антік", оформленого протоколом № 15 від 10 серпня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилається на невідповідність прийнятого товариством рішення та порядку проведення зборів учасників Товариства вимогам чинного законодавства. Наголошує на тому, що доводи, які зазначені у протоколі № 15 щодо систематичного невиконання позивачем обов'язків учасника товариства або перешкоджання діяльності товариства, не підтверджені належними доказами.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.10.2015р. (суддя Добреля Н.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2015р. (головуючий суддя Пелипенко Н.М., судді Івакіна В.О., Камишева Л.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду та постанова апеляційного суду мотивовані приписами статей 1, 4, 41, 42, 50, 58-61, 64 Закону України "Про господарські товариства", статей 97, 98, 100, 145 Цивільного кодексу України, статті 80 Господарського кодексу України, положеннями пунктів 1.3,7.4,7.5,7.6 Статуту Товариства за умови встановлення обставин щодо відповідності порядку проведення загальних зборів учасників Товариства вимогам Закону України "Про господарські товариства", Господарського кодексу України та Статуту Товариства. При цьому суди дійшли висновку, що у рішенні, прийнятому загальними зборами учасників товариства про виключення позивача зі складу учасників, оформленому протоколом загальних зборів учасників товариства № 15 від 10 серпня 2015 року, належно обґрунтовано причини виключення учасника, зокрема зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків слугували підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) ОСОБА_4 перешкоджає досягненню цілей товариства.

Не погодившись із прийнятими у справі рішеннями, учасник Товариства ОСОБА_4 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.10.2015р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2015р., прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, визнати недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Агро-Антік", оформлене протоколом № 15 від 10.08.2015р. про виключення ОСОБА_4 зі складу учасників ТОВ "Агро-Антік" та визнати недійсною нову редакцію статуту ТОВ "Агро-Антік", затверджену рішенням загальних зборів ТОВ "Агро-Антік", оформленого протоколом № 15 від 10.08.2015р.

В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 61, 64 Закону України "Про господарські товариства", статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України. Позивач наголошує на залишенні судами поза увагою правової позиції Верховного суду України, викладеної у постанові від 02.09.2015 у справі №6-813цс15 щодо обов'язковості встановлення судами факту отримання учасником Товариства повідомлення про проведення загальних зборів учасників Товариства, а не лише факту направлення такого повідомлення. Судами не було враховано роз'яснення Пленуму Верховного суду України, викладені у пункті 29 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зокрема щодо необхідності з'ясування мотивів поведінки учасника Товариства, форми його вини у невиконанні своїх обов'язків в частині неявки на загальні збори Товариства. На переконання скаржника, висновки судів про систематичність невиконання ОСОБА_4 своїх обов'язків перед Товариством не ґрунтуються на достатніх правових підставах. Так суди помилково застосували до спірних правовідносин норму статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" та встановили порушення ОСОБА_4 своїх обов'язків перед Товариством у зв'язку з неповідомленням останньою своєї нової адреси місцяпроживання. Разом з тим ОСОБА_4 повідомила про зміну свого місцепроживання, що зафіксовано у протоколі загальних зборів Товариства від 15.12.2014р. Судами також безпідставно покладено на ОСОБА_4 відповідальність за дії Товариства щодо неодноразового відкладення включення до складу Товариства нового учасника.

Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу у якому останній просив залишити без змін оскаржувані судові рішення з мотивів, у них викладених.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Агро-Антік", укладеного 29.01.2010р. між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з однієї сторони та ОСОБА_4 з іншої сторони, позивач прийняла у власність частку у статутному капіталі ТОВ "Агро-Антік", що становить 30% від статутного капіталу. Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Агро-Антік" № 3 від 29.01.2010р., ОСОБА_4 була прийнята до складу учасників.

Державну реєстрацію змін до статуту ТОВ "Агро-Антік" проведено 19.02.2010р.

Відповідно до п. 1.3. Статуту ТОВ "Агро-Антік", затвердженого загальними зборами учасників Товариства 29.01.2010р., учасниками Товариства є: ОСОБА_4 - 30% статутного капіталу, ОСОБА_6 - 50% статутного капіталу, ОСОБА_5 - 20% статутного капіталу.

Пунктом 7.4. Статуту ТОВ "Агро-Антік" передбачено, що вищим органом управління товариства є загальні збори його учасників.

Згідно із пунктом 7.5. Статуту ТОВ "Агро-Антік" до виключної компетенції загальних зборів, зокрема, належать наступні повноваження: визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання; прийняття та затвердження Статуту товариства, Статутів його дочірніх підприємств, положень про його філії та представництва, внесення змін до статуту, зміна розміру його статутного капіталу, створення та відкликання виконавчого органу товариства; призначення та звільнення директора товариства, директорів філій, представництв, обрання та відкликання голови та членів ревізійної комісії, визначення умов оплати праці посадових осіб товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; вирішення питання про придбання товариством частки (її частини) учасника товариства; виключення учасника з товариства, прийняття нових учасників.

Відповідно до п.7.6. Статуту ТОВ "Агро-Антік", затвердженого загальними зборами учасників Товариства (протокол від 29 січня 2010 року), загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Оскаржуваним рішенням позачергових загальних зборів учасників Товариства "Агро-Антік", оформленим протоколом № 15 від 10.08.2015р., ОСОБА_4 була виключена з числа учасників Товариства з підстав систематичного неналежного виконання нею своїх обов'язків перед Товариством, що перешкоджає діяльності Товариства.

При цьому з питання №3 порядку денного щодо виключення позивача зі складу учасників, голосування відбулось за наявності кворуму; голосування відбулось з результатом: за - 70% голосів, утрималось - 0% голосів.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у протоколі загальних зборів від 10.08.2015р. за результатами розгляду п. 3 порядку денного (щодо виключення ОСОБА_4 зі складу учасників товариства) зафіксовано, що ОСОБА_4, зловживаючи своїми корпоративними правами, систематично тривалий час, порушуючи вимоги закону та Статуту товариства не виконує свої обов'язки перед товариством, перешкоджає своїми діями досягненню мети товариства, здійсненню цілей та задач діяльності товариства, що виявилось в ігноруванні повідомлень про проведення зборів учасників та нез'явлення на загальні збори, не підписання статутних документів.

Предмет позову у даній справі є вимога учасника Товариства ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом загальних зборів № 15 від 10.08.2015р. з підстав його невідповідності вимогам чинного законодавства.

Рішення загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Відповідними підставами для визнання недійсним рішень загальних зборів є: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; учасник товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси учасника товариства.

При цьому слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання учасникам відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, необхідно оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Право учасника товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах, тощо.

За приписами статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з частиною 1 статті 79 Господарського кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

У відповідності до статті 88 Господарського кодексу України, статті 116 Цивільного кодексу України, статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник господарського товариства має право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Згідно зі статтею 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання, внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу, створення та відкликання виконавчого органу товариства, визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів, затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства, вирішення питання про придбання товариством частки учасника, виключення учасника із товариства, прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

Відповідно до статті 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Статтею 59 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

За приписами статті 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

Відповідно до статті 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Судом І інстанції було встановлено та підтверджено під час апеляційного провадження, що повідомлення про скликання 10.08.2015р. загальних зборів ТОВ "Агроо-Антік" були скеровані учаснику - позивачу з дотриманням вимог чинного законодавства, а саме статті 61 Закону України "Про господарські товариства", у порядку та строки, передбачені п.7.12 Статуту ТОВ "Агро-Антік", із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного, більш як за 30 днів поштовими цінними листами з описами вкладення на адреси позивача, що підтверджується відповідними описами вкладення цінних листів з відмітками поштових відділень.

Також судами було з'ясовано, що кворум, достатній для проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Агро-Антік" від 10.08.2015р. був забезпечений, позачергові збори були правомочними, питання які розглядались на зборах відповідали питанням, включеним до порядку денного.

Враховуючи викладене і зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо належного повідомлення позивача про проведення позачергових загальних зборів ТОВ "Агро-Антік", його обізнаності з порядком денним цих зборів, можливості ознайомлення з матеріалами порядку денного та участі у зборах її представника, за умови встановлення наявності кворуму для проведення цих зборів, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з обґрунтованими висновками судів першої та апеляційної інстанцій про дотримання процедури скликання та проведення позачергових загальних зборів ТОВ "Агро-Антік", які відбулися 10.08.2015р.

Приписами ч. 3 статті 100 Цивільного кодексу України передбачено, що учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.

Згідно вимог статті 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

При вирішенні спорів про виключення учасника з товариства, слід з'ясувати всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно визначити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також з'ясувати мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, встановлюється яким чином поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

У рішенні про виключення учасника з господарського товариства повинно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.

При цьому слід враховувати, що виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, а не суду.

Згідно оскаржуваного рішення, підставою для виключення ОСОБА_4 зі складу учасників стало систематичне неналежне виконання нею своїх обов`язків перед товариством, перешкоджання своїми діями досягнення мети товариства, здійсненню цілей та задач діяльності товариства.

Так судами було надано оцінку наступним обставинам: 21.01.2015 року на зборах учасників товариства ставилось питання про приведення Статутних документів ТОВ "Агро-Антік" у відповідність до винесених судових рішень в рамках справи № 922/271/14 від 20.05.2014 року, зміни місця проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5, підписання всіма учасниками товариства прийнятих змін до Статуту та проведення необхідних дій для державної реєстрації зазначених змін Статутних документів Товариства. Нез'явлення ОСОБА_4 на згадані збори та подальше не підписання нею прийнятих змін, унеможливило приведення Статутних документів ТОВ "Агро-Антік" у відповідність до винесених судових рішень, оскільки положеннями чинного законодавства передбачено, що зміни і доповнення, внесені в Статут є його невід'ємною частиною (в тому числі і зміни, пов'язані зі зміною складу учасників), вступають в силу для третіх осіб тільки з моменту їх державної реєстрації.

А статтею 15 Закону України "Про "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", якою передбачено вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації, визначено, що внесення змін до установчих документів юридичної особи оформляється шляхом викладення його в новій редакції (п. 11)

Також судами було з'ясовано, що 27.04.2015 року на зборах часників товариства розглядалось питання одержання товариством кредитних ресурсів, зокрема залучення ТОВ "Агро-Антік" банківського кредиту, та прийнято рішення про включення до учасників товариства ОСОБА_7 зі здійсненням ним додаткового грошового внеску в розмірі 1200000,00 грн. з відповідним співмірним збільшенням загального розміру

Зважаючи на не підписання позивачем - учасником документів, необхідних для реєстрації змін до статуту, відповідні документи ТОВ "Агро-Антік" було залишено реєстратором без розгляду, що підтверджується повідомленням державного реєстратора.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на підставі письмової заяви від 07.11.2014 року на ім'я Товариства від фізичної особи, для покращення фінансового стану ТОВ "Агро-Антік", модернізації технологічних процесів та виготовлення конкурентоспроможних виробів Товариства, адаптації до нових умов і стандартів у аграрному секторі з метою подальшого отримання прибутку, економічного розвитку, розширення асортименту і географії ринків збуту продукції, повноважними загальними зборами учасників ще 21.01.2015 року було прийнято рішення залучити додаткові інвестиції шляхом вступу до складу учасників ТОВ "Агро-Антік" нового учасника зі здійсненням ним до статутного капіталу грошового внеску у порядку та у строки, передбачені статутними документами Товариства та чинним законодавством України. Проте фактичне включення до складу учасників ТОВ "Агро-Антік" фізичної особи-інвестора відбулось тільки після виключення позивача зі складу учасників Товариства - державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 13.08.2015р.

Отже, колегія суддів погоджується з тим, що встановлені судами обставини щодо неодноразового не підписання позивачем - учасником товариства документів, необхідних для реєстрації змін до статуту товариства, обґрунтовано визнані судами у якості доказів на підтвердження систематичного неналежного виконання позивачем статутних обов'язків, що суттєво ускладнює діяльність товариства та перешкоджає здійсненню цілей та задач товариства. Такі дії позивача вказують на зловживання ним корпоративним правом та про невиконання позивачем своїх обов'язків перед Товариством.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсною нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Антік", затвердженої рішенням загальних зборів, оформленого протоколом №15 від 10 серпня 2015 року, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

Статут юридичною особою є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту недійсним відповідно до вказаної норми є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

В зв'язку з тим, що на момент розгляду справи установчі документи (статут) відповідають вимогам законодавства, відповідні положення установчих документів не порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача, враховуючи, що вимога позивача про визнання недійсною нової редакції статуту є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів, суди першої та апеляційної інстанцій правомірно відмовили і в цій частині позову.

Таким чином місцевий та апеляційний господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи касаційної скарги щодо порушення судами вимог статей 61, 64 Закону України "Про господарські товариства", статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

Відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У свою чергу доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову і фактично зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в постанові, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним судом в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 12.10.2015р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2015р. у справі № 922/4746/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова