Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року Справа № 904/8666/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в місті Дніпропетровськуна постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2014у справі№ 904/8666/14 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в місті Дніпропетровськудо- Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКУПЕРАЦІЯ СВИНЦЮ" - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ" - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА-ДНІПРО" простягнення 3241374,26 грн.за участю представників:позивачаТроян О.І., дов. від 18.12.2014відповідачівне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося з позовом до відповідача - 1 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКУПЕРАЦІЯ СВИНЦЮ", відповідача - 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ", відповідача - 4 Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА-ДНІПРО" про: стягнення солідарно з відповідача 1 - фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, відповідача 2 - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ „Рекуперація Свинцю" та відповідача 3 - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ", відповідача 4 - ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВЕСТА-ДНІПРО" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість за основним боргом за Договором факторингу № 50513Y8 від 04.06.2013 р., що складається з: прострочена заборгованість за відступленими правами грошової в розмірі 2 750 405,71 грн.; пеня за прострочення виконання зобов'язань за відступленими правами грошової вимоги за період 09.04.2014 р. по 19.09.2014 р. у розмірі - 186 095,90 грн.; 3-х% річних за прострочення виконання зобов'язання за відступленими правами грошової вимоги за період з 29.04.2014 р. по 19.09.2014 р. в розмірі 22 920,18 грн., - інфляційні втрати від прострочення виконання зобов'язання за відступленими правами грошової вимоги за період з 29.04.2014 р. по 19.09.2014 р. в розмірі 66 177,31 грн.;

- стягнення солідарно з відповідача 2 - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Рекс" та відповідача 3 - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ", відповідача 4 - ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВЕСТА-ДНІПРО" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість із плати за фінансування за Договором факторингу № 50513Y8 від 04.06.2013 р., що складається з: прострочена плата за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов'язань Боржником ФОП ОСОБА_4 за Угодою, нарахована за період з 01.05.2014 р. по 19.09.2014 р. - 207 608,83грн.; пеня за прострочення плати за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов'язань Боржником ФОП ОСОБА_4 за Угодою, нарахована за період з 08.04.2014 р. по 19.09.2014 р. - 6 102,87 грн.; 3% річних від простроченої суми плати за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов'язань Боржником ФОП ОСОБА_4 за Угодою, за період з 10.06.2014 р. по 19.09.2014 р - 733,01 грн.; - інфляційні втрати від прострочення плати за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов'язань Боржником ФОП ОСОБА_4 за Угодою, за період з 10.06.2014 р. по 19.09.2014 р. - 1 330,45 грн.

Також позивачем подана заява про вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту:

- на грошові кошти, що належать ОСОБА_4, в тому числі як суб'єкту підприємницької діяльності (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 49000, АДРЕСА_1), які обліковуються на всіх поточних/депозитних рахунках, що відкриті або будуть відкриті у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, в тому числі на банківських рахунках № НОМЕР_4, НОМЕР_2, НОМЕР_4 в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", код банку 380805, № НОМЕР_5 в Дніпропетровській ОД АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", код банку 305653, НОМЕР_6 в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", код банку 305299, № НОМЕР_7 в філії АТ "Укрексімбанк" в м. Дніпропетровську , код банку 305675 в межах ціни позову 3 241 374,26 грн.

- на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "РЕКУПЕРАЦІЯ СВИНЦЮ" (ідентифікаційний код 35395039, юридична адреса: 49089, м.Дніпропетровськ, вул.Будівельників,50), які обліковуються на всіх поточних/депозитних рахунках, що відкриті або будуть відкриті у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, в тому числі на банківських рахунках НОМЕР_8 в ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", код банку 305749, НОМЕР_9 в ПАТ "ВТБ Банк", код банку 321767, № НОМЕР_10, НОМЕР_11 в ПАТ "КБ "НАДРА" ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ РУ, код банку 306016, НОМЕР_12 Український банк реконструкції та розвитку, код банку 380883, НОМЕР_13 в ФІЛІЯ "ДРРУ "АТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", код банку 307231, № НОМЕР_14 в ПАТ КБ "ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА", код банку 380054 в межах ціни позову 3 241 374,26 грн.;

- на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА-ІНДАСТРІАЛ" (ідентифікаційний код 32702174, юридична адреса: 49055, м.Дніпропетровськ, вул.Будівельників,34), які обліковуються на всіх поточних/депозитних рахунках, що відкриті або будуть відкриті у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, в тому числі на банківських рахунках НОМЕР_15, НОМЕР_16 в ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", код банку 305749, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_19 в ПАТ "КБ "НАДРА" ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ РУ, код банку 306016, в межах ціни позову 3 241 374,26 грн.;

- на грошові кошти, що належать публічному акціонерному товариству "ВЕСТА-ДНІПРО" (ідентифікаційний код 31950849, адреса 49055, м.Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34), які обліковуються на всіх поточних/депозитних рахунках, що відкриті або будуть відкриті у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, в тому числі на банківських рахунках, що відкриті у наступних банківських установах: № НОМЕР_3 в АБ "Укргазбанк", код банку 320478, № НОМЕР_20 в АКБ "НОВИЙ", код банку 305062, НОМЕР_21 в АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ", код банку 320627, № НОМЕР_22 в ДНІПРОПЕТР.Ф. АКІБ "УКРСИББАНК", код банку 306856, № НОМЕР_23 в ПАТ "АКТАБАНК", код банку 307394, НОМЕР_24 в ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", код банку 305749, № НОМЕР_25 в ПАТ "БТА Банк", код банку 321723, № НОМЕР_26 в ПАТ "ВТБ Банк", код банку 321767, № НОМЕР_27 в ПАТ "КБ "НАДРА"" ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ РУ, код банку 306016, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32 в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", код банку 305299, № НОМЕР_33 в ПАТ КБ "СТАНДАРТ", код банку 380690, № НОМЕР_34 в ПАТ КБ "ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА", код банку 380054 в межах ціни позову 3 241 374,26грн.;

- накласти арешт на належне на праві власності відповідачу 1 - ОСОБА_4, в тому числі як суб'єкту підприємницької діяльності (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 49000, АДРЕСА_1), відповідачу 2 - ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РЕКУПЕРАЦІЯ СВИНЦЮ", ідентифікаційний код 35395039, юридична адреса: 49055, м.Дніпропетровськ, вул.Будівельників,50 та відповідачу 3 - ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ „ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ", ідентифікаційний код 32702174, юридична адреса: 49055, м.Дніпропетровськ, вул.Будівельників, 34, відповідачу 4 - ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ "ВЕСТА-ДНІПРО", ідентифікаційний код 319509849, юридична адреса: 49055, м.Дніпропетровськ, вул.Будівельників, 34, нерухоме майно та транспортні засоби в межах ціни позову 3 241 374,26 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що за короткий час погіршився фінансовий стан відповідачів, господарська діяльність яких є збитковою, розмір збитків збільшився в рази за останній рік, відповідачі активно здійснюють заходи по виведенню активів (грошових коштів) підприємств та доведення їх до банкрутства з метою уникнення матеріальної відповідальності перед кредиторами за простроченими зобов'язаннями і невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому зробить неможливим виконання рішення господарського суду про задоволення позову по даній справі; за даними виписок рахунку 2909 та довідок про рух коштів на поточних рахунках відповідачів грошові кошти не спрямовуються на погашення простроченої заборгованості перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2014 (суддя Турчин С.О.) заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про застосування заходів до забезпечення позовної заяви задоволено частково. Судом накладено арешт

- на грошові кошти, що належать ОСОБА_4, в тому числі як суб'єкту підприємницької діяльності в межах ціни позову 3241374,26 грн.;

- на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕКУПЕРАЦІЯ СВИНЦЮ" в межах ціни позову 3241374,26 грн.;

- на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА-ІНДАСТРІАЛ" в межах ціни позову 3241374,26 грн.;

- на грошові кошти, що належать Публічному акціонерному товариству "ВЕСТА-ДНІПРО" в межах ціни позову 3241374,26грн.;

В задоволенні заяви в частині вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне на праві власності ОСОБА_4, в тому числі як суб'єкту підприємницької діяльності, ТОВ „РЕКУПЕРАЦІЯ СВИНЦЮ", ТОВ"ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ", ПАТ "ВЕСТА-ДНІПРО" нерухоме майно та транспортні засоби в межах ціни позову 3241374,26 грн. відмовлено.

Забезпечуючи позов, місцевий господарський суд зазначив, що враховуючи обізнаність відповідачів щодо наявності заборгованості перед позивачем, що відповідачами не здійснено дій щодо погашення заборгованості, що свідчить про їх ухилення від виконання договірних зобов'язань; відтак вищенаведене може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення, що відповідає приписам статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позовних вимог.

Відмовляючи в частині вжиття судом заходів забезпечення позову, суд послався на те що предметом позову у справі є стягнення грошових котів і достатнім заходом для забезпечення такого позову є накладення арешту на грошові кошти відповідачів в межах ціни позову, яке спроможне забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 (судді: Герасименко І.М. - головуючий, Кузнецова І.Л., Сизько І.А.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2014 скасовано; в задоволенні заяви ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про застосування заходів про забезпечення позову відмовлено у повному обсязі.

Постанова вмотивована тим, що позивачем не підтверджено наявності підстав для забезпечення позову.

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в місті Дніпропетровську подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.11.2014 .

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення апеляційною інстанцією норм процесуального права, а саме статей 4-7, 43, 47, 66 Господарського процесуального кодексу України, суд не оцінив наявні у справі докази у їх сукупності, не надав їм правову оцінку, не взяв до уваги обставини, встановлені судом першої інстанції та підтверджені наявними у справі доказами про наявність підстав для забезпечення позову, а саме, копії фінансової звітності відповідачів та банківські виписки з їх рахунків, з яких вбачається наявність у відповідачів грошових надходжень, достатніх для розрахунків з позивачем, умисне ухилення відповідачів від виконання таких зобов'язань, використання відповідачами цих коштів не для здійснення розрахунків з скаржником, погіршення фінансового стану ТОВ"РЕКУПЕРАЦІЯ СВИНЦЮ", ТОВ "ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ", ТОВ "ВЕСТА-ДНІПРО" господарська діяльність яких є збитковою. Окрім цього апеляційний господарський суд не звернув увагу, що ТОВ "РЕКУПЕРАЦІЯ СВИНЦЮ" в іншій справі подано позов про визнання частково недійсним договору факторингу, що є підтвердженням його умисного ухилення від виконання зобов'язань перед заявником.

Відповідачі відзиви на касаційну скаргу не надали та не скористались правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів юридичної чи фізичної особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в такому випадку входить ймовірність припущення, що активи, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути на момент виконання рішення. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення, та довести адекватність засобу забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову має значення оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Інших підстав для застосування названих заходів закон не передбачає.

Господарський суд у кожному конкретному випадку як за заявою сторони, так і за власною ініціативою оцінює доводи заявника, обставини справи та приймає відповідне судове рішення, викладаючи в ухвалі вказані вище обставини.

Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України містить перелік заходів, які можуть бути вжиті господарським судом для забезпечення позову, зокрема, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборону відповідачеві вчиняти певні дії; заборону іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до статті 33 цього Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з позовної заяви про забезпечення позову, предметом позову є вимога про стягнення солідарно з відповідачів простроченої заборгованості за договором факторингу № 50513Y8 від 04.06.2013 в загальній сумі 3241374,26 грн.; заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивачів.

Накладаючи арешт на майно, суд першої інстанцій погодився з підставами забезпечення позову, наведеними позивачем у позовній заяві.

Натомість, переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України та скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний господарський суд встановив, що в обґрунтування вимог про вжиття заходів до забезпечення позову заявник посилався на те, що відповідачами активно здійснюються заходи по виведенню активів (грошових коштів) підприємств та доведення їх до банкрутства з метою уникнення матеріальної відповідальності перед кредиторами за простроченими зобов'язаннями і невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому зробить неможливим виконання рішення господарського суду про задоволення позову по даній справі.

Судова колегія зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглянувши матеріали справи щодо наявності підстав для застосування заходів до забезпечення позову, суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ "РекС", ПАТ "ВЕСТА-ДНІПРО" та ТОВ "ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ" мають значний дохід, що перевищує суму позовних вимог, тобто, спроможні виконати рішення суду, у разі задоволення позову; позивачем не надані докази того, що відповідачі здійснюють дії, направлені на зникнення чи зменшення грошових коштів, на виведення активів (грошових коштів) підприємств, доведення їх до банкрутства з метою уникнення матеріальної відповідальності перед кредиторами за простроченими зобов'язаннями.

Слід відзначити, що дослідивши подані заявником докази щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, суд апеляційної інстанції вірно вказав, що наведені позивачем підстави для забезпечення позову не підтверджують неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Разом з цим, дійшовши висновку про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в місті Дніпропетровську, суд апеляційної інстанції помилково послався на статті 43-1, 43-2 Господарського процесуального кодексу України, що мають іншу правову природу.

Водночас, допущене апеляційним господарським судом помилкове ототожнення правової природи для застосування заходів забезпечення позову та вжиття запобіжних заходів не спричинили прийняття неправильного судового рішення за наслідками розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову, а, відтак, не є підставою для скасування постанови апеляційної інстанції.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що прийнята постанова відповідає положенням статей 43, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для скасування судового рішення з наведених у касаційній скарзі мотивів колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в місті Дніпропетровську залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 у справі № 904/8666/14 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач