ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 року Справа № 923/698/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШвеця В.О.,суддівПоляк О.І., Сибіга О.М.,розглянувши касаційну скаргу Чаплинської районної лікарніна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 29.03.2017у справі№923/698/16 Господарського суду Херсонської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Херсонгаз"доЧаплинської районної лікарніза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз"за участюПрокуратури Херсонської областіпростягнення коштів

за участю представників сторін від:

позивача: Автонагов І.В. (дов. від 03.01.2017), Голубєв В.В. (дов. від 30.12.2016),

відповідача: Мята В.В. (дов. від 03.01.2017),

третьої особи: Руденко І.С. (дов. від 12.01.2017),

прокуратури: Клюге Л.М. (посв. №014652)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Херсонгаз" звернулось з позовом до Чаплинської районної лікарні про стягнення 17 459,18 грн. заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу та вартості небалансу природного газу на суму 696 773,78 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач надав відповідачу послугу з розподілу природного газу в обсязі 46,067 тис.м.куб. на загальну суму 37 794,26 грн. Позивачем було складено акт наданих послуг від 31.03.2016 на суму 682 467,02 грн., що включає суму 35 007,66 грн. - вартість послуг з розподілу 42,782 тис.м.куб. природного газу. Позивач зазначав про те, що у квітні 2016 року відповідачем також здійснювався відбір природного газу з газорозподільної системи, про що позивачем було складено Акт наданих послуг від 30.04.2016 на суму 52 101,02 грн., що включає суму 2 786,60 грн. - вартість послуг з розподілу 3,285 тис.м.куб. природного газу. Оскільки у відповідача був відсутній підтверджений обсяг природного газу на розрахункові періоди, самостійно він не припинив власне газоспоживання, а також проігнорував письмову вимогу позивача самостійно припинити споживання природного газу, відмовивши в доступі позивачу для здійснення припинення розподілу, у зв'язку з чим, позивачем було нараховано відповідачу та включено до Акта від 31.03.2016 вартість небалансу газу на суму 647 459,36 грн. та до акта від 30.04.2016 вартість небалансу газу на суму 49 314,42 грн. При цьому позивач посилався на приписи статей 525, 526, 882, 903 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, пункту 4 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, статті 40 Закону України "Про ринок природного газу".

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 20.09.2016, ухваленим суддею Нікітенком С.В., позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача вартість небалансу природного газу на суму 696 773,78 грн., припинено провадження у справі в частині стягнення 17 459,18 грн. заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу. Рішення суду мотивоване тим, що маючи заборгованість по розрахункам, відповідач несанкціоновано здійснював відбір природного газу. Припиняючи провадження в часині стягнення 17 459,18 грн., господарський суд зазначив, що вказана заборгованість погашена відповідачем після порушення провадження у справі, у зв'язку з чим, в цій частині спір відсутній. При цьому суд керувався приписами статей 212, 509 Цивільного кодексу України, статей 174, 193 Господарського кодексу України, статті 40 Закону України "Про ринок природного газу", положеннями Кодексу газорозподільних систем, Правилами постачання природного газу.

Одеський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Головея В.М. - головуючого, Гладишевої Т.Я., Разюк Г.П., постановою від 29.03.2017 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Чаплинська районна лікарня звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати в частині стягнення з відповідача вартості небалансу газу, та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у позові. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на відсутність доказів оплати надання послуг балансування природного газу з ПАТ "Укртрансгаз", у зв'язку з чим, на думку скаржника, у позивача відсутній факт понесеного збитку. Окрім цього, скаржник зазначає, що питання врегулювання небалансу газу першочергово належить виключно постачальнику, яким позивач не є. При цьому скаржник посилається на порушення судами приписів статей 212, 509, 526, 530, 610, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 06.06.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Данилової М.В., Корсака В.А,., касаційну скаргу Чаплинської районної лікарні прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.06.2017. Також вказаною ухвалою зупинено виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 20.09.2016 у справі №923/698/16 до закінчення перегляду даної справи в порядку касації.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 09.06.2017 №08.03-04/2120, у зв'язку з відпусткою судді Данилової М.В., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №923/698/16.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2017 у справі №923/698/16 сформовано склад колегії суддів: Швець В.О. - головуючий, Корсак В.А., Сибіга О.М.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 14.06.2017 №08.03-04/2188, у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №923/698/16.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2017 у справі №923/698/16 сформовано склад колегії суддів: Швець В.О. - головуючий, Поляк О.І., Сибіга О.М.

На адресу Вищого господарського суду України від Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа вказала про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, прокуратури та третьої особи, переглянувши матеріали справи і доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Відповідно до приписів статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується регулятором - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Пунктом 1 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем і оператором ГРМ здійснюється за умови: наявності у споживача (його постачальника) підтверджених обсягів природного газу (лімітів) на відповідний розрахунковий період; забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу від 30.12.2015, яка була надана Публічному акціонерному товариству "Херсонгаз" (оператор ГРМ), Чаплинська районна лікарня (споживач) приєдналась до умов типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498. 28.01.2016 між Публічним акціонерним товариством "Херсонгаз" та Чаплинською районною лікарнею був укладений типовий договір розподілу природного газу №11-746Б, за умовами якого, підписання заяви-приєднання є фактом приєднання до умов даного договору. Позивач зобов'язався надати відповідачу послугу з розподілу природного газу, а відповідач зобов'язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (пункти 1.3., 2.1. договору). Факт надання послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, згідно пункту 6.6. договору та пункту 6 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, підтверджується підписаним позивачем актом наданих послуг. Також судами встановлено, що відповідач в порушення пункту 1 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем та пунктів 3.1. та 6.4. договору, за якими оплата вартості послуги з розподілу здійснюється на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду, а відсутність простроченої заборгованості є обов'язковою умовою санкціонованого відбору природного газу. При цьому судами встановлено, що з належних до сплати до 01.03.2016 вартості послуг з розподілу природного газу в розмірі 35 007,66 грн., відповідач сплатив лише 20 335,08 грн. З належних до сплати до 01.04.2016 вартості послуг з розподілу природного газу в розмірі 2 786,60 грн., відповідач взагалі не сплатив. Отже, маючи заборгованість по розрахункам, відповідач несанкціоновано відбирав природний газ. Крім того, судами встановлено, що відповідно до пунктів 3.1. та 3.3. договору, відповідач не мав права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи за відсутності договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача та зобов'язаний був самостійно та завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання, оскільки відповідачу жодним постачальником не виділено обсяг 42,782 тис.м.куб. природного газу. У березні та квітні 2016 року відповідач здійснював відбір природного газу, у зв'язку з чим, позивачем були складені наступні акти: акт наданих послуг з розподілу природного газу від 31.03.2016 на суму 682 467,02 грн., що включає суму 35 007,66 грн. - вартість послуг з розподілу 42,782 тис.м.куб. природного газу; акт наданих послуг з розподілу природного газу від 30.04.2016 на суму 52 101,02 грн., що включає суму 2 786,60 грн. - вартість послуг з розподілу 3,285 тис.м.куб. природного газу. По два примірники оригіналів вищевказаних актів наданих послуг від 31.03.2016 і від 30.04.2016 та вимогу про відшкодування вартості небалансу природного газу оператора ГРМ, позивачем були направлені на адресу відповідача супровідними листами №160428/1058/2014 від 28.04.2016 та №16/22-308 від 04.05.2016. Однак відповідач, в порушення умов договору та Порядку розрахунків за договором розподілу природного газу, визначеного главою 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, примірники актів не підписав, мотивовану відмову від підписання не надав та не здійснив оплату вартості небалансу газу на суму 647 459,36 грн. та 49 314,42 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є матеріально-правова вимога Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" до Чаплинської районної лікарні про стягнення 17 459,18 грн. заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу та вартості небалансу природного газу на суму 696 773,78 грн. Ухвалюючи рішення у справі господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову. Відповідно до приписів статей 174, 193 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань). Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку. Судами попередніх інстанцій правомірно врахованого, що обов'язок відповідача сплатити за вартість небалансу газу прямо залежить від конкретної обставини - підписання акта наданих послуг. Відповідно до приписів частини 3 статті 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала. З огляду на вищевикладене та враховуючи пункт 6 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, суд дійшли обґрунтованого висновку, що у позивача виникло право підписати акти від 31.03.2016 на суму 682 467,02 грн. та від 30.04.2016 на суму 52 101,02 грн., а тому суди визнали вказані докази належними і допустимими. Оскільки, у відповідача був відсутній підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період, він самостійно не припинив власне газоспоживання, а також не виконав письмову вимогу оператора ГРМ самостійно припинити споживання природного газу, чим порушив пункт 17 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015, відмовивши в доступі оператору ГРМ для здійснення припинення розподілу, відповідно до пунктів 2.3., 7.4. договору та пункту 4 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем позивачем правомірно було нараховано відповідачу та включено до акта від 31.03.2016 вартість небалансу газу на суму 647 459,36 грн. та до акта від 30.04.2016 вартість небалансу газу на суму 49 314,42 грн. Доказів сплати суми вартості небалансу природного газу у розмірі 696 773,78 грн. відповідачем суду надано не було. З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 696 773,78 грн., є доведеними і обґрунтованими, у зв'язку з чим правомірно задоволені судами попередніх інстанцій. Також, колегія суддів погоджується з висновками судів про припинення провадження у справі на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення з відповідача 17 459,18 грн. заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, оскільки відповідно до наданих відповідачем платіжних доручень № 470 та № 471 від 18.07.2016 підтверджується сплата останнім суми заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 17 459,18 грн. Вказана заборгованість погашена відповідачем вже після порушення провадження у даній справі, отже в цій частині вимог спір відсутній. Доводи скаржника про те, що питання врегулювання небалансу газу першочергово належить виключно постачальнику, колегія суддів визнає необґрунтованим з огляду на наступне. Судами встановлено, що відповідно до абзацу 2 пункту 3.3. типового договору на розподіл природного газу врегулювання небалансу газу здійснюється споживачем та постачальником. Проте, в абзаці 2 цього договору зазначено, що таке врегулювання здійснюється у встановленому законодавством порядку. Крім того, абзац 1 даного пункту договору визначає, що споживач для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснює зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Судами встановлено, що між позивачем, відповідачем та постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" 29.01.2016 була укладена додаткова угода №1/11-746Б до договору на постачання природного газу №11-746Б від 12.10.2015 в рамках законодавства про державні закупівлі, якою сторони погодили збільшення на 20% обсягу споживання газу, від обсягу спожитого газу в минулому році. В даній угоди сторони визначили обсяги постачання природного газу на січень 2016 року в розмірі 8,574 тис.м.куб. та на лютий 2016 року в розмірі 12,48156 тис.м.куб., а всього 21,05556 тис.м.куб. Відповідно до акта приймання-передачі природного газу за січень 2016 року, підписаного відповідачем, останній лише в січні отримав 28,463 тис.м.куб. газу. Постачальник та відповідач, керуючись укладеними договорами та діючим законодавством врегулювали перевищення підтвердженого обсягу природного газу лише в січні 2016 року. Але в лютому та березні 2016 року такого врегулювання не відбулось, оскільки відповідач не мав наміру письмово підтверджувати власне перевищення 20% від обсягу спожитого газу в минулому році, оскільки це є порушенням Закону України "Про здійснення державних закупівель". Відповідно до пункту 1 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, підставою для постачання природного газу є наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний період для потреб споживача. Згідно з пунктом 5 розділу II Правил постачання природного газу, підтверджений обсяг природного газу - об'єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб свого споживача на відповідний період, який підтверджений оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності). Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу XI Кодексу газотранспортної системи, замовник послуг транспортування має право подати по точці (точках) входу та точці (точках) виходу місячну номінацію на період не більше одного місяця в розрізі кожної доби. Місячна номінація на наступний газовий місяць приймається оператором газотранспортної системи в період з 15 по 20 число місяця (включно), що йде перед газовим місяцем транспортування. Оператор газотранспортної системи повинен повідомити замовника послуг транспортування про підтвердження або відхилення місячної номінації у строк до 25 числа (включно) місяця, що йде перед газовим місяцем транспортування. Тобто, номінація - це план постачання природного газу (ліміт) на певний розрахунковий період, який попередньо формується на підставі заяв споживачів та укладених договорів між постачальником та споживачами. Однак, відповідачем не надано угоди про збільшення обсягу газу, що виходить за 20% від обсягу спожитого газу в минулому році. Відповідно до абзацу 2 пункту 10 розділу II Правил постачання природного газу, споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В абзаці 5 цього ж пункту Правил також визначено, що споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу в порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи. Отже, відповідач не мав підтвердженого обсягу природного газу в період лютий - квітень 2016 року та здійснював несанкціонований відбір природного газу. Починаючи з 04.02.2016 відповідач був попереджений позивачем про припинення (обмеження) газопостачання, про порушення діючого законодавства та несанкціонований відбір газу. Судами враховано те, що відповідно до Акта про порушення від 24.03.2016 відповідач відмовив позивачу у доступі до вимикаючих пристроїв для відключення від системи газопостачання. Згідно з абз. 2 пункту 4 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, у разі якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об'єм/обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача буде перевищувати об'єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений на небаланс оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати оператору ГРМ його вартість (об'єм/обсяг), що розраховується за відповідною формулою. При цьому, якщо неврегульований небаланс станеться внаслідок відсутності у споживача підтвердженого обсягу природного газу на розрахунковий період, або внаслідок відмови в доступі до об'єкта споживача для здійснення Оператором ГРМ припинення розподілу природного газу, або внаслідок невиконання споживачем письмової вимоги Оператора ГРМ самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу, коефіцієнт компенсації має становити 2. Зазначені вище заходи, які передбачені Кодексом газотранспортної системи та повинні були бути запроваджені між постачальником і відповідачем, полягають у підтверджені номінації на відповідний розрахунковий період або реномінації (зміні підтвердженої номінації). Відповідно до пункту 6 глави 2 розділу XI Кодексу газотранспортних систем, у випадку, коли замовник послуг транспортування не подасть оператору газотранспортної системи місячну номінацію згідно з положеннями пункту 2 цієї глави або номінацію на наступну газову добу протягом часу, вказаного в пункті 1 цієї глави, вважається підтвердженою номінація для такого замовника послуг транспортування з обсягами природного газу, що дорівнює нулю відносно замовленої точки входу/виходу. Отже, оскільки відповідач не мав наміру підтвердити обсяг газу більший ніж в додатковій угоді від 29.01.2016, місячна номінація на лютий, березень та квітень 2016 року для відповідача дорівнювала нулю. При цьому судами враховано, що Публічним акціонерним товариством "Херсонгаз" було отримано від оператора ГТС ПАТ "Укртрансгаз" розрахунки вартості послуг балансування, акти надання послуг балансування спірних обсягів природного газу та рахунки для оплати вартості такого газу, які останнім були сплачені в повному обсязі. Інші доводи касаційної скарги теж не можуть бути підставою для скасування судових актів у справі, позаяк спростовуються обставинами установленими господарськими судами; їм надавалася оцінка судами; та вони ґрунтуються на переоцінці доказів, яка, за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Чаплинської районної лікарні залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2017 у справі №923/698/16 Господарського суду Херсонської області залишити без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 20.09.2016 у справі №923/698/16, зупинене ухвалою Вищого господарського суду України від 06.06.2017.

Головуючий суддя: В. Швець

Судді: О. Поляк

О. Сибіга