Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 914/1718/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Студенця В.І.,розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Укрбуд"на рішеннягосподарського суду Львівської області від 11.06.2013 р.та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 р.у справі № 914/1718/13 господарського суду Львівської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна гільдія"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Укрбуд"простягнення 113 028,07 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Сікиринський Ю.О. (дов. від 10.07.2013р.);

відповідача: Фіщук П.М. - директор;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.06.2013р. (суддя: Деркач Ю.Б.) у справі № 914/1718/13 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Холдингова компанія "Укрбуд" на користь ТОВ "Галицька будівельна гільдія" 113 028,07 грн. боргу та 2260,56 грн. судового збору. Рішення суду мотивоване тим, що вчинений між сторонам правочин (договір підряду від 24.02.2012 року) є дійсним, оскільки протилежне не доведено сторонами. Відповідачем підписані акти виконаних робіт за договором підряду та жодних зауважень з його сторони в цих актах не зазначено. Підписуючи вказані акти та скріплюючи їх печаткою, відповідач, погодився з об'ємом та вартістю робіт, виконаних позивачем. Суд не прийняв до уваги твердження відповідача про перевищення повноважень особою, що уклала від його імені та в його інтересах Договір підряду № 02, та підписала Акти виконаних робіт № 34, 38, 3, оскільки має місце факт вчинення стороною правочину (відповідачем) наступних дій, що свідчать про подальше схвалення ним виконання Договору підряду № 02 від 24.02.2012р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 року (головуючий суддя: Бонк Т.Б., судді: Бойко С.М., Марко Р.І.), рішення господарського суду Львівської області від 11.06.2013р. у справі № 914/1718/13 залишено без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія" "Укрбуд" від 21.06.2013 року без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Укрбуд" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Львівської області від 11.06.2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Крім того, скаржником заявлялося клопотання про зупинення виконання рішення господарського суду Львівської області від 11.06.2013р. у справі № 914/1718/13, яке судом касаційної інстанції не задовольняється, оскільки у відповідності до ст.1211 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.02.2012р. між позивачем ТОВ "Галицька будівельна гільдія" (підрядник) та відповідачем ТОВ "Холдингова компанія "Укрбуд" (замовник) укладено Договір підряду № 02, відповідно до п.1.1 якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався власними силами та із власних матеріалів виконати роботи по влаштуванню майданчика для зберігання продукції виробничого цеху № 6 ПАТ "Будфарфор" в м. Славута Хмельницької області. Вищезазначений договір підряду підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками сторін.

Згідно із п. 2.1 вказаного договору загальна вартість даної угоди складає 1 918 878,00 грн. з урахуванням ПДВ. Ця ж сума договору була погоджена сторонами і в Договірній ціні, згідно положень якої така складена в поточних цінах станом на 24.02.2012 року.

Згідно із умовами п.п. 5.6., 5.7. вказаного договору здача-приймання робіт, виконаних підрядником по цьому договору, здійснюється поетапно і оформляється Актом виконаних робіт, який становить невід`ємну частину цього Договору. Акт виконаних робіт, що підлягає підписанню, складається та подається замовнику на розгляд у 2-х примірниках. Замовник на протязі 3 днів з моменту отримання акту, повинен підписати чи узгодити розрахунки по коригуванню. Процес розгляду та коригування не може перевищувати 5 днів з моменту передачі Акту виконаних робіт замовнику. У випадку недотримання замовником вищевказаних термінів роботи за Договором вважаються виконаними підрядником в повному обсязі і з належною якістю, і прийнятими замовником.

Згідно з умовами п.п. 2.6., 2.7 Договору підряду оплата виконаних робіт здійснюється щомісячними проміжними платежами за виконані роботи на підставі проміжних актів виконаних робіт, протягом трьох банківських днів після підписання проміжного акту.

За договором будівельного підряду, відповідно до ст. 1 ст.875 ЦК України, підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно із ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 882 ЦК України, замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Таким чином, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

На підтвердження виконання робіт, позивач надав двосторонні акти виконаних робіт за березень-травень 2012р. по формі КБ-2в, зокрема, Акт № 34 за березень 2012 року на суму 90732,72 грн., та Акт № 38 за березень 2012 року на суму 272567,28 грн., акт № 3 за травень 2012 року на суму 903046,42 грн., та підсумкові відомості ресурсів за вказані періоди. Всього підрядником за цими актами були виконані та здані роботи на суму - 1 266 346,4 грн.

Вказані Акти у березні та травні 2012 року підписані представниками обох сторін без застережень та скріплені печатками підприємств.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково оплатив виконані позивачем роботи на загальну суму 1 153 318,35 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача складала 113 028,07 грн. за договором підряду № 02 від 24.02.2012 року.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В даному випадку, договір підряду, укладений між сторонами, не був визнаний недійсним у встановленому законом порядку, та був дійсним і правомірним правочином на момент розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з договору підряду №02 від 24.02.2012 року, він підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками сторін, чим підтверджується факт його вчинення. Акти виконаних робіт № 34, 38 та № 3 також підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін. Відтак, відповідач, підписуючи вказані акти, та скріплюючи їх печаткою, погодився з об'ємом та вартістю робіт, виконаних позивачем.

Згідно з ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

На підставі абзацу 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

У відповідності до ст. 241 ЦК України, правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Стаття 241 ЦК України не обмежує дії, що можуть свідчити про схвалення правочину, певним вичерпним колом обставин. Зазначена норма також не встановлює обмежень щодо часу здійснення відповідних дій та не унеможливлює вчинення таких дій після подання позову про визнання правочину недійсним.

При вирішенні спорів про визнання договорів недійсними необхідно дотримуватись приписів ст. 241 ЦК України, тобто з'ясовувати, чи схвалений у подальшому цей договір особою, від імені якої його укладено.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що юридична особа (відповідач -товариство з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Укрбуд") в подальшому вчинила дії, що свідчать про подальше схвалення виконання Договору підряду № 02 від 24.02.2012р., та є юридично значимими, зокрема, з 15.03.2012р. по 31.07.2012р. Замовник (відповідач) здійснив 12 (дванадцять) траншів оплати грошових коштів Підряднику. Призначення платежів, згідно банківських виписок - за матеріали, та за будівельні роботи згідно Договору підряду № 02, Актів виконаних робіт за березень-травень 2012р.; отримав від Підрядника податкові накладні на загальну суму, що дорівнює вартості виконаних (прийнятих) робіт, та сформував на підставі них податковий кредит з ПДВ за відповідний період.

При цьому, відповідачем не надано суду документальних доказів того, що позивачеві під час укладення спірного договору було відомо, що особа, яка підписала договір, не має повноважень щодо представництва юридичної особи відповідно до абзацу 2 ч.3 ст. 92 ЦК України.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не виконувалися в дійсності роботи за договором № 02 від 24.02.2012 року та у підтвердження цього покликається на документи, які свідчать про виконання цих же спірних робіт перед генеральним замовником ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" саме ним як Генеральним підрядником.

Згідно із ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Акти виконаних робіт № 34, 38 та № 3 підписані представниками сторін без зауважень та скріплені печатками сторін, є належними та допустимими доказами виконаних підрядником (позивачем) та прийнятих замовником робіт.

Слід зазначити, що в матеріалах справи містяться докази того, що ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" працівникам ТОВ "Галицька будівельна гільдія" протягом січня - травня 2012 року видавалися перепустки з правом переміщення техніки та роботи на території" ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор", зокрема, по влаштуванню майданчика для зберігання продукції виробничого цеху № 6. В той час, жодних договірних відносин між позивачем та ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" не існувало.

Зокрема, ТОВ "Будтех-пром" підтвердило, що згідно договору виконання робіт №12/04 від 12 квітня 2012 року, укладеного між ТОВ "Будтех-пром" та ТОВ "Галицька будівельна гільдія", протягом квітня 2012 року на будівельному майданчику за адресою м. Славута Хмельницької області, вул. Козацька 13б ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" ним було виконано роботи по влаштуванню бруківки і що ТОВ "Галицька будівельна гільдія" роботи прийняло та оплатило, а також автотранспортне підприємство УБ ХАЕС підтвердило, що протягом лютого - квітня 2012 року на підставі та на виконання договору № 34 від 28.02.2012 року, укладеного між ТОВ "АТП УБ ХАЕС" та ТОВ "Галицька будівельна гільдія" на будівельний майданчик в м. Славута по вул. Козацькій було поставлено щебінь за накладною № 13 від 30.03.2012 року.

Таким чином, договір підряду № 02 від 24.02.2012 року є належною та правомірною підставою виникнення між сторонами господарських зобов'язань. Матеріалами справи та фактичними обставинами доведено подальше схвалення даного правочину юридично значимими діями відповідача як замовника робіт.

Господарський суд відповідно до приписів ст. 43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судом апеляційної інстанції при здійсненні перегляду рішення місцевого господарського суду дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Укрбуд" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Львівської області від 11.06.2013 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 р. у справі № 914/1718/13 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Студенець В.І.