Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 910/13652/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія "Артем-Агро"на ухвалу та постановуГосподарського суду міста Києва від 13.07.2015 Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія "Артем-Агро"проскасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.03.2015 у справі № 87/14у справі№ 910/13652/15Господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія "Артем-Агро"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекон-Інвест-Агро"; 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Агро"; 5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозакупівля"простягнення 17853700,00 грнза участю представників:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача-1: повідомлений, але не з'явився;

відповідача-2:Гіппіус Р.О., дов. від 30.04.2015;

відповідача-3: повідомлений, але не з'явився;

відповідача-4: повідомлений, але не з'явився;

відповідача-5: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2015 у справі №910/13652/15 (суддя - Спичак О.М.) відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Українська промислова компанія "Артем-Агро" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.03.2015 у справі №87/14.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Рябуха В.І., судді - Ропій Л.М., Калатай Н.Ф.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2015 у справі №910/13652/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, ТОВ "Українська промислова компанія "Артем-Агро" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ТОВ "Агротех" 08.08.2013 укладений договір №20-Н/13/66/КЛ-КБ про відкриття кредитної лінії.

ТОВ "Українська промислова компанія "Артем-Агро" є поручителем за ТОВ "Агротех" перед ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на підставі договору поруки від 08.08.2013 №1.

Відповідно до п.11.16 договору про відкриття кредитної лінії та п.6.8 договору поруки усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з цього договору чи у зв'язку з ним, в тому числі, що стосуються його укладення, виконання, зміни, порушення, розірвання, визнання недійсним повністю або частково, або визнання неукладеним, а також з будь-яких інших питань, що стосуються даного договору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", місцезнаходження якого: 03142, м. Київ, вул. Заболотного, 150, корп. А, оф. 25 згідно з регламентом зазначеного третейського суду, який є невід'ємною частиною третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті суду http://arbitrate.com.ua/.

Спір розглядається одноособово суддею, призначеним Головою Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" з списку суддів, що знаходяться у відкритому доступі на сайті суду http://arbitrate.com.ua/. При цьому, сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з регламентом Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", добре розуміють положення цього регламенту.

Сторони домовились, що рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" є остаточним і обов'язковим з дати його винесення. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення зазначеного договору.

В зв'язку з існуванням третейської угоди між сторонами ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулось з позовом до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" про стягнення з відповідачів 17853700,00 грн заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 08.08.2013 №20-Н/13/66/КЛ-КБ.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.03.2015 у справі №87/14 позов задоволений. Стягнуто солідарно з відповідачів частину заборгованості за основним боргом за договором про відкриття кредитної лінії від 08.08.2013 №20-Н/13/66/КЛ-КБ в сумі 17853700,00 грн та 25500,00 грн витрат по сплаті третейського збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Українська промислова компанія "Артем-Агро" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.03.2015 у справі №87/14 на підставі ст.1225 ГПК України.

В обґрунтування заяви, товариство послалось на те, що здійснено розгляд спору, не передбаченого третейською угодою; третейська угода, укладена між сторонами, не відповідає ст. 12 Закону України "Про третейські суди", оскільки не визначає, який саме спір повинен розглядатись третейським судом. Крім того, на момент її укладення не існувало спору, який був предметом розгляду в третейському суді; третейський суд прийняв рішення за відсутності представника ТОВ "Українська промислова компанія "Артем-Агро", не повідомленого належним чином про час і місце розгляду третейської справи.

При винесенні ухвали та прийняття постанови, суди попередніх інстанцій виходили з положень Закону України "Про третейські суди", ГПК України, врахували регламент Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", а також надавши оцінку всім матеріалам, долученим сторонами до справи дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ "Українська промислова компанія "Артем-Агро" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.03.2015 у справі №87/14.

Касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду (ч. 2 ст. 1115 ГПК України).

Відповідно до абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Статтею 2 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається в письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що предметом третейської угоди може бути не лише спір, який існує на момент укладення такої угоди, а й будь-які спори, які виникатимуть між сторонами договору в майбутньому та передбачені третейською угодою (дана позиція також викладена в постанові Верховного Суду України від 08.04.2015 у справі № 910/8043/14 (3-37гс15).

Попередні судові інстанції, дослідивши умови п.11.16 договору про відкриття кредитної лінії та п.6.8 договору поруки, зважаючи на положення вищенаведеного законодавства, обґрунтовано визначились, що третейське застереження, зазначене у відповідних пунктах договору про відкриття кредитної лінії №20-Н/13/66/КЛ-КБ та договору поруки № 1, відповідають приписам ст. 2, 5, 12 Закону України "Про третейські суди" і не суперечать вимогам цивільного законодавства щодо форми та змісту.

У відповідності до ст. 39 Закону України "Про третейські суди", третейський розгляд здійснюється у засіданні третейського суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні. Третейський суд вправі визнати явку сторін у засідання обов'язковою. Сторонам має бути направлене повідомлення про день, час та місце проведення засідання третейського суду не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання. Повідомлення направляється або вручається в порядку, визначеному статтею 15 цього Закону.

Згідно ст. 51 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", третейський суд направляє сторонам повідомлення про день, час та місце проведення засідання третейського суду не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання.

Повідомлення направляється за останнім місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення, телеграмою, телефонограмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, у тому числі шляхом вручення.

Повідомлення вважаються такими, що отримані стороною в день їх доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.

Неотримання судом підтвердження про отримання стороною надісланого їй повідомлення не перешкоджає розгляду справи за відсутності такої сторони, якщо повідомлення було направлено судом з дотриманням порядку, визначеного цією статтею.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги наведені вище норми чинного законодавства, а також те, що суди з'ясували, що Постійно діючим Третейським судом було дотримано вимоги Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" та Закону України "Про третейські суди" та здійснено всі необхідні дії щодо повідомлення сторін спору про розгляд справи №87/14 (направлення ухвал від 06.01.2015 кур'єрською службою, УДППЗ "Укрпошта", розміщення оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" від 12.02.2015 № 26), а тому рішення у третейській справі №87/14 прийняте з дотриманням порядку повідомлення учасників третейського спору, та не підлягає скасуванню на підставі п. 5 ч. 2 ст. 1225 ГПК України і колегія суддів касаційної інстанції з цим погоджується.

Що стосується посилання скаржника не безпідставну відмову суду першої інстанції в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/15463/15 про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії від 08.08.2013 №20-Н/13/66/КЛ-КБ, то слід зауважити, що апеляційним господарським судом, при здійсненні перегляду судового рішення в апеляційному порядку на підставі ст. 99, 101 ГПК України встановлено, що розгляд справи № 910/15463/15 не перешкоджав розгляду даної справи, а тому підстави для зупинення провадження у справі, визначені ч. 1 ст. 79 ГПК України, відсутні.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Матеріали справи свідчать про те, що попередніми господарськими судами в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що доводи скаржника фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст. 1115, 1117 ГПК України.

Згідно з п. 1 ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства при прийнятті оскаржуваних судових рішень у даній справі не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для їх зміни чи скасування колегія суддів касаційної інстанції не вбачає.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія "Артем-Агро" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 у справі №910/13652/15 - без змін.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Т.П. КОЗИР