Історія справи

Постанова ВГСУ від 14.07.2016 року у справі №914/1901/15
Постанова ВГСУ від 07.03.2017 року у справі №914/1901/15
Постанова ВГСУ від 07.03.2017 року у справі №914/1901/15
Ухвала КГС ВП від 24.09.2018 року у справі №914/1901/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року Справа № 914/1901/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Васищак І.М. і Студенець В.І.,

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів,

на ухвалу господарського суду Львівської області від 08.11.2016

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2016

зі справи № 914/1901/15

за позовом Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Львів,

до публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (далі - Товариство),

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2), м. Львів,

про зобов'язання виконати рішення, стягнення 60 000 грн. штрафу та 59 400 грн. пені,

ВСТАНОВИВ:

Відділення звернулося до господарського суду Львівської області з позовом про зобов'язання Товариства виконати рішення адміністративної колегії Відділення від 23.12.2014 № 96 р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі - Рішення АМК) та стягнення з Товариства 60 000 грн. штрафу, накладеного на відповідача цим рішенням, а також 59 400 грн. пені до державного бюджету.

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.10.2015 позов задоволено: зобов'язано Товариство виконати Рішення АМК; стягнуто з Товариства на користь Відділення 60 000 грн. штрафу та 59 400 грн. пені; стягнуто з Товариства на користь Державного бюджету України 3 606 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2016 зі справи названу постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 скасовано, а рішення господарського суду Львівської області від 26.10.2015 залишено в силі.

22.07.2016 господарським судом Львівської області на виконання зазначеного рішення місцевого суду зі справи видано відповідні накази.

31.10.2016 та 08.11.2016 Відділення звернулося до місцевого господарського суду із заявами про виправлення описки у рішенні і помилки в наказі та просило стягнути з Товариства до державного бюджету штраф у розмір 60 000 грн. та пеню в розмірі 59 400 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.11.2016 (колегія суддів у складі: Пазичев В.М. - головуючий суддя, судді Фартушок Т.Б., Блавацька-Калінська О.М.): заяву позивача про виправлення описки в рішенні господарського суду Львівської області від 26.10.2015 та відповідному наказі цього ж суду задоволено; виправлено допущені описки: в пункті 3 резолютивної частини рішення місцевого суду зазначено - стягнути з Товариства до Державного бюджету України 60 000 (шістдесят тисяч) грн. штрафу та 59 400 (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот) коп. пені; в наказі господарського суду зазначено - стягнути з Товариства до Державного бюджету України 60 000 (шістдесят тисяч) грн. штрафу та 59 400 (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот) коп. пені.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 (колегія суддів у складі: Мирутенко О.Л. - головуючий суддя, судді Кравчук Н.М., Бойко С.М.) ухвалу місцевого суду від 08.11.2016 зі справи частково змінено та її резолютивну частину викладено в такій редакції: заяву позивача про виправлення описки задоволено; виправлено допущені описки: в пункті 3 резолютивної частини рішення місцевого суду зазначено - стягнути з Товариства до Державного бюджету України 60 000 (шістдесят тисяч) грн. штрафу та 59 400 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста) грн. пені; в наказі господарського суду зазначено - стягнути з Товариства до Державного бюджету України 60 000 (шістдесят тисяч) грн. штрафу та 59 400 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста) грн. пені.

Прийняті судові рішення з посиланням на приписи статей 89, 117 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано наявністю у даному випадку описки в рішенні господарського суду Львівської області від 26.10.2015 зі справи та в наказі цього ж суду від 22.07.2016.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить зазначені ухвалу місцевого суду скасувати повністю, а постанову апеляційного суду зі справи залишити в силі в частині виправлення описки щодо суми стягуваної пені прописом, а в іншій частині скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм процесуального права.

Відділення подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники Відділення, Товариства та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до статті 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Згідно з пунктом 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

При цьому господарські суди повинні зазначати у рішеннях зі спорів, пов'язаних із стягненням грошових сум, - зокрема, дані, визначені в пункті 3 частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження". У зв'язку з цим господарським судам слід враховувати таке: зокрема, відповідні дані зазначаються згідно з поданою до господарського суду позовною заявою.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Згідно з пунктом 17 названої постанови пленуму Вищого господарського суду України, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли у виготовленні тексту рішення).

Частинами першою та другою стаття 117 ГПК України встановлено, що наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження"; господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Попередні судові інстанції, встановивши наявність у даному випадку саме описок (помилок технічного характеру) у вигляді невірно визначеного одержувача коштів порівняно з наведеним у позовній заяві, обґрунтовано задовольнили заяву Відділення про виправлення описки у рішенні та помилки у наказі.

З огляду на наведене визначені законом підстави для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Львівської області від 08.11.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 зі справи № 914/1901/15 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя І.Васищак

Суддя В.Студенець