Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року Справа № Б3/139-11/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурна майстерня "ОДА"на ухвалугосподарського суду Київської області від 29.11.2011 рокута постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 рокуу справі№ Б3/139-11/11 господарського суду Київської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Систем-Інвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Інвест"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Імідж"пробанкрутствоза участю представників сторін: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Київської області від 29.11.2011 року у справі № Б3/139-11/11 (суддя - Лопатін А.В.) визнано кредиторами Товариство з обмеженою відповідальністю "Систем-Інвест" (далі - ТОВ "Систем-Інвест") з основними грошовими вимогами у розмірі 111 033,00 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ-Інвест" (далі - ТОВ "Світ-Інвест") з основними грошовими вимогами у розмірі 196 850,15 грн. та вимоги по пені у сумі 6815, 00 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено у справі розпорядника майна Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Імідж" (далі - ТОВ "Інвест-Імідж") - арбітражного керуючого Бойка Андрія Ілліча.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 року у справі № Б3/139-11/11 (головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Копитова О.С., Скрипка І.М.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурна майстерня "ОДА" (далі - ТОВ "Архітектурна майстерня "ОДА") залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 29.11.2011 року у справі № Б3/139-11/11 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Київської області від 29.11.2011 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 року у справі № Б3/139-11/11, ТОВ "Архітектурна майстерня "ОДА" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 29.11.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 року у справі № Б3/139-11/11, провадження у справі припинити.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "Архітектурна майстерня "ОДА" посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до внесення змін Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство) безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно з абз. 6 ч.1 ст. 1 Закону про банкрутство до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Відповідно до ст. 7 Закону про банкрутство до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Згідно з п. 3 ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду м. Києва від 25.05.2009 року у справі № 33/272 задоволено позов ТОВ "Світ-Інвест" до ТОВ "Інвест-Імідж", з відповідача на користь позивача стягнуто 150 000,00 грн. основного боргу, 6 150,00 грн. пені, 6 600, 00 грн. інфляційних втрат, 1627,50 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання вказаного рішення 06.07.2009 року видано наказ.

Постановою відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 14.07.2009 року було відкрито виконавче провадження по стягненню з ТОВ "Інвест-Імідж" на користь ТОВ "Світ-Інвест" заборгованості в розмірі 164 495, 50 грн. Постановою Відділу ДВС Шевченківського управління юстиції у місті Києві від 31.12.2009 року було повернуто виконавчий документ стягувачеві у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках боржника.

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.04.2009 року у справі № 20/74 задоволено позов ТОВ "Світ-Інвест" до ТОВ "Інвест-Імідж" про стягнення заборгованості. Стягнуто з ТОВ "Інвест-Імідж" на користь ТОВ "Світ-Інвест" 38 000, 00 грн. основного боргу, 665, 00 грн. пені, 386, 65 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. На виконання вказаного рішення 09.06.2010 року видано наказ.

Постановою Відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 22.06.2010 року було відкрито виконавче провадження по стягненню з ТОВ "Інвест-Імідж" на користь ТОВ "Світ-Інвест" заборгованості в розмірі 39 169, 65 грн. Постановою Відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 07.09.2010 року було повернуто виконавчий документ стягувачеві у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках боржника.

Рішенням господарського суду м. Києва м. Києва від 21.10.2010 року у справі № 25/586 задоволено позов ТОВ "Систем-Інвест" до ТОВ "Інвест-Імідж" про стягнення заборгованості. Стягнуто з ТОВ "Інвест-Імідж" на користь ТОВ "Систем-Інвест" 109 700, 00 грн. боргу, 1 333, 00 грн. судових витрат. На виконання вказаного рішення 08.02.2010 року видано наказ.

Постановою Відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 11.02.2010 року було відкрито виконавче провадження по стягненню з ТОВ "Інвест-Імідж" на користь ТОВ "Систем-Інвест" заборгованості в розмірі 109 700, 00 грн. основного боргу та 1 333, 00 грн. судових витрат. Постановою Відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 18.05.2010 року повернуто виконавчий документ стягувачеві у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках боржника.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про державний бюджет на 2011 рік" розмір мінімальної заробітної плати складав 985,00 грн., з урахуванням приписів Закону про банкрутство на час звернення з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство сума трьохсот мінімальних заробітних плат становила 295 500, 00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ініціюючими кредиторами до боржника заявлено грошові вимоги в сумі 307 883, 15 грн.

Таким чином, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника ТОВ "Інвест-Імідж" додано необхідні документи на виконання вимог ст. 7 Закону про банкрутство, а справа про банкрутство ТОВ "Інвест-Імідж" порушена за наявності передумов для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Крім того, ст. 22 Закону про банкрутство (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) регламентовано, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою 19.10.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника ТОВ "Інвест-Імідж" прийнято заяву до розгляду в підготовчому засіданні.

При цьому, на час винесення Київським апеляційним господарським судом оскаржуваної постанови, судом першої інстанції постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не виносилась.

Відтак, провадження у справі про банкрутство боржника ТОВ "Інвест-Імідж" повинно здійснюватись в редакції Закону про банкрутство до внесення змін Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI.

Однак як вбачається з постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 року судом було застосовано положення Закону про банкрутство у редакції від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що судом апеляційної інстанції, хоч і застосовано положення норм Закону про банкрутство в невірній редакції, однак це не має суттєвого значення для вирішення спору по суті, оскільки Закон про банкрутство в частині регулювання порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в різних редакціях один від одного не відрізняються.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурна майстерня "ОДА" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Київської області від 29.11.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 року у справі № Б3/139-11/11 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді: Білошкап О.В. Погребняк В.Я.