Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" жовтня 2014 р. м.Київ К/800/66587/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Єрьомін А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санком-Рівне» до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії від 26 червня 2013 року № 51,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Санком-Рівне» звернулось до суду з адміністративним позовом до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26 червня 2013 року № 51 у справі № 03-1/26-13.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про безпідставність та протиправність оскаржуваного рішення, оскільки він законодавство про захист економічної конкуренції не порушував, ціни на послуги по вивезенню твердих побутових відходів не встановлював, тариф на послугу з вивезення твердих побутових відходів у розмірі 6,66 грн. застосував з 01 червня 2012 року правомірно.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення адміністративної колегії від 26 червня 2013 року № 51 у справі № 03-1/26-13 Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в частині визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Санком-Рівне» по необґрунтованому нарахуванню плати за вивезення твердих побутових відходів споживачам житлового будинку по АДРЕСА_1 в м.Рівне з 01 по 12 червня 2012 року по тарифу 6,66 грн., порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст.50, п.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку вивезення твердих побутових відходів шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Санком-Рівне» здійснити споживачам перерахунки за надані послуги по вивезенню твердих побутових відходів за 12 днів червня 2012 року по тарифу 5,36 грн., та в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Санком-Рівне» штрафу у розмірі 68000 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При винесенні рішень в частині задоволення позовних вимог суди виходили із недоведеності факту порушення позивачем вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції» та не підтвердження відповідачем правомірності своїх дій.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У касаційній скарзі скаржник зазначає про необґрунтованість стягнення позивачем ТОВ «Санком-Рівне» з мешканців буд.АДРЕСА_1 плати за надання послуг з вивезення побутових відходів за 12 днів червня 2012 року за тарифом 6,66 грн., чим самим встановило ціни реалізації товару (послуги), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 26 червня 2013 року адміністративною колегією Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за результатами розгляду справи №03-1/26-13 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції прийнято рішення №51 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафних санкцій», яким постановлено:

1. Визнати, що ТОВ «Санком-Рівне» протягом червня-грудня 2012 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг по вивезенню побутових відходів в м.Рівне з часткою, що перевищує 35 відсотків в територіальних межах ЖКП «Сонячне» ЖКП «Західне» ЖКП «Галицьке» ЖКП «Покровське», «ПП ВВ», ТзОВ ЖЕО «ЖБК» м.Рівне, на якій здійснює свою діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Санком-Рівне».

2. Визнати дії ТОВ «Санком-Рівне» по необґрунтованому нарахуванню плати за вивезення твердих побутових відходів споживачам житлового будинку по АДРЕСА_1 з 01 по 12 червня 2012 року по тарифу 6,66 грн. з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених п.2 ст.50, п.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку вивезення твердих побутових відходів шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які не можливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

3. Зобов'язати ТОВ «Санком-Рівне» здійснити споживачам перерахунки за надані послуги по вивезенню твердих побутових відходів за 12 днів червня 2012 року по тарифу 5,36 грн., про що повідомити територіальне відділення.

4. Відповідно до абз.1 ч.2 ст.52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчинене порушення, зазначене в п.2 даного рішення накласти на ТОВ «Санком-Рівне» штраф у розмірі 68000 грн.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним та незаконним, позивач звернувся до суду про його скасування.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог.

При розгляді справи №03-1/26-13 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ТОВ «Санком-Рівне» відповідачем встановлено, що 28 квітня 2011 року Рівненською міською радою прийнято рішення №655 «Про проведення конкурсу з визначення виконавців послуг з збирання, вивезення та захоронення побутових відходів», відповідно до якого вирішено провести конкурс з визначення юридичних осіб, які здійснюватимуть у межах території міста Рівного збирання, перевезення та захоронення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами в межах територіального поділу міста Рівного.

На підставі протоколу конкурсної комісії з визначення виконавця послуг зі збирання, перевезення побутових відходів у межах території міста Рівного від 17 червня 2011 року ТОВ «Санком-Рівне» визнано переможцем на надання послуг із збирання, вивезення спеціально обладнаними для цього транспортними засобами та захоронення побутових відходів.

24 червня 2011 року між Рівненською міською радою та ТОВ «Санком-Рівне» укладено договір на здійснення у межах території міста Рівного збирання, вивезення спеціально обладнаним для цього транспортом та захоронення побутових відходів.

Отже, ТОВ «Санком-Рівне» є єдиною організацією, що надає послуги з вивезення твердих побутових відходів на території, що обслуговуються житлово-комунальними підприємствами «Західне», «Сонячне», «Галицьке», «Покровське», ЖЕО «ЖБК», ПП «ВВ».

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі також Закон № 2210-III) суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону № 2210-III монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

З урахуванням вищезазначених обставин та положень закону суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про правомірність оскаржуваного рішення адміністративної колегії в частині визнання, що ТОВ «Санком-Рівне» протягом червня-грудня 2012 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг по вивезенню побутових відходів в м.Рівне з часткою, що перевищує 35 відсотків в територіальних межах ЖКП «Сонячне» ЖКП «Західне» ЖКП «Галицьке» ЖКП «Покровське», ПП «ВВ», ТОВ ЖЕО «ЖБК» м.Рівне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги належить до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.

У відповідності з п.п.2 п.«а» ч.1 ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у чинній на момент виникнення спірних відносин редакції) до компетенції органів місцевого самоврядування належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади.

Згідно п.5 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення органів місцевого самоврядування набувають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо відповідною радою не встановлено пізніший термін введення цих рішень у дію.

Рішеннями виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10 січня 2012 року №№10,11 та 12 встановлені тарифи на послуги з вивезення твердих, великогабаритних та ремонтних відходів для ТОВ «Санком-Рівне». У п.2 вказаних рішень зазначено, що вони набирають чинності після встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (квартплата).

До тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включено таку складову, як вивезення твердих, великогабаритних та ремонтних відходів. Вивезення побутових відходів залежало від кількості фізичних осіб, реєстрація місця проживання яких здійснена за адресою житлового будинку, від норми вивезення відходів у куб.метрах на одну фізичну особу з розрахунку на місяць, тарифу на вивезення 1 куб.метра відходів до сумарної загальної площі (зазначеної у технічному паспорті житлового будинку) квартир.

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 15 травня 2012 року № 98 послуга з вивезення побутових відходів з 01 червня 2012 року виведена з тарифу на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. З цього часу формування плати з вивезення побутових відходів почало проводитися з врахуванням встановленого тарифу на вивезення та норми утворення виду відходів для кожної категорії споживачів або кожного мешканця.

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10 квітня 2012 року № 81 «Про встановлення тарифу на послугу з вивезення побутових відходів» встановлений тариф на послугу з вивозу побутових відходів па одну людину в місяць за наявності в будинку всіх видів благоустрою, яка надається ТОВ «Санком-Рівне», в розмірі 5,36 грн.

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12 червня 2012 року №111 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10 квітня 2012 року № 81 «Про встановлення тарифу на послугу з вивезення побутових відходів», яке є чинним, внесені зміни до тарифів згідно з додатками 1 та 2 ( додаток № 1 - для ТОВ «Санком-Рівне).

Зокрема, для багатоквартирних будинків за відсутності одного або двох видів благоустрою встановлений тариф на послугу з вивезення побутових відходів на одну людину в місяць, яка надається ТОВ «Санком-Рівне» згідно додатку №1, в такому розмірі: без каналізації - 6,34 грн. з ПДВ, без централізованого опалення - 6,66 грн. з ПДВ.

Судами встановлено, що позивачем укладено договори про надання послуг з вивезення побутових відходів з мешканцями буд.АДРЕСА_1, зокрема, 01 червня 2012 року ТОВ «Санком-Рівне» укладено договір №15395796 з ОСОБА_2, що проживає в АДРЕСА_1.

Відповідно до п.12 вказаного договору у разі зміни вартості послуги, її виконавець повідомляє не пізніше ніж: за 30 днів про це споживачеві із зазначенням причин і відповідних обґрунтувань.

У Додатку №1 до договору здійснений розрахунок вартості послуг з вивезення побутових відходів, відповідно до якого тариф на послугу з вивезення побутових відходів на 1 людину складає 5,36 грн. в місяць, який почав діяти з 01 червня 2012 року. Місячна сума за договором становить 16,08 грн. з ПДВ. Крім того в додатку зазначено, що розрахунок вартості послуг проведено на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 10 квітня 2012 року № 81 «Про встановлення тарифу на послугу з вивезення побутових відходів».

ТОВ «Санком-Рівне» за надані послуги з вивезення побутових відходів мешканцям будинку АДРЕСА_1 нараховувало з 01 червня 2012 року до січня 2013 року по тарифу 5,36 грн.

В січні 2013 року ТОВ «Санком-Рівне» мешканцям даного будинку виставило рахунки до оплати за грудень 2012 року за тарифом 6,66 грн. - як для будинку без центрального опалення. При цьому був зроблений перерахунок починаючи з 01 червня 2012 року в сторону збільшення.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу. У разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів. Платіжний документ може містити графи, в яких зазначаються суми до сплати за надані послуги, не проплачені повністю споживачем у попередній розрахунковий період. Платіжний документ не може містити графи, в яких зазначаються суми за оплату послуг, не передбачених договором, або суми доплат за надані послуги понад ті, що передбачені діючими тарифами.

З урахуванням встановлення тарифу на послугу з вивезення побутових відходів для багатоквартирних будинків за відсутності централізованого опалення на одну людину в місяць у розмірі 6,66 грн. рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12 червня 2012 року № 111, застування позивачем ТОВ «Санком-Рівне» вказаного тарифу з 01 червня 2012 року є неправомірним, тому ТОВ «Санком-Рівне», не попередивши мешканців будинку АДРЕСА_1 про зміну тарифу у встановлений законом та договором строк, порушивши умови договору на надання послуг з вивезення побутових відходів, необґрунтовано стягнуло з мешканців даного будинку плату за 12 днів червня 2012 року по тарифу 6,66 грн., тим самим встановило такі ціни реалізації товару (послуги), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

За вказаними обставинами є обґрунтованим висновок відповідача щодо визнання дій позивача з необґрунтованого нарахування плати за вивезення твердих побутових відходів споживачам житлового будинку по АДРЕСА_1 з 01 по 12 червня 2012 року по тарифу 6,66 грн. порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст.50, п.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку вивезення твердих побутових відходів шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які не можливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (далі також Закон № 3659-XII) основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Згідно ч.1 ст.7 Закону № 3659-XII у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону № 2210-III розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Згідно ч.1 ст.48 Закону № 2210-III за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Закону № 2210-III органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті. За порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, яким керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Зокрема, відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26 червня 2013 року № 51 у справі № 03-1/26-13 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафних санкцій» вищенаведеним вимогам не суперечить. Приймаючи оскаржуване рішення відповідач діяв у межах своєї компетенції та наданих йому повноважень, відповідно до вимог закону. Підстави для скасування оскаржуваного рішення відповідача за вказаними позивачем обставинами відсутні.

Враховуючи викладене суди першої та апеляційної інстанції прийшли до помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин в заявленому позові необхідно відмовити з підстав його необґрунтованості.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішень порушені норми матеріального та процесуального права, тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні судових рішень порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Санком-Рівне» відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді