Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" листопада 2015 р. м. Київ К/800/39550/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року

у справі № 808/9089/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал.Бізнес"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія "Реал.Бізнес" (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки та складанню акта перевірки від 30 серпня 2013 року № 406/20-30-22-03/38385044 та зобов'язання відповідача поновити в системі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПС України дані податкової звітності за період з лютого 2013 року по червень 2013 року, шляхом виключення даних, внесених на підставі акта перевірки від 30 серпня 2013 року № 406/20-30-22-03/38385044.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року, адміністративний позов задоволено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

У зв'язку із неподанням клопотань особами, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом, у зв'язку з надходженням податкової інформації, яка свідчить про порушення податкового законодавства, направлено позивачу лист від 06 серпня 2013 року № 862/10/20-30-22-03-21 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Софт.Макс» за період лютий-червень 2013 року»

Вказаний лист повернуто до відповідача з відміткою поштового відділення - «адресата не знайдено».

У зв'язку із ненаданням запитуваної інформації, відповідачем прийнято наказ від 16 серпня 2013 року № 266 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Реал.Бізнес» з питань перевірки відносин з ТОВ «Софт.Макс» за період з 01 серпня 2013 року по 30 червня 2013 року».

Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, до початку перевірки позивач не отримував повідомлення про проведення перевірки та наказу на проведення останньої.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 30 серпня 2013 року № 406/20-30-22-03/38385044, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3. п. 198.6, ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит за лютий-червень 2013 на загальну суму 10680796,00 грн.

Вищевказані висновки податкового органу, що зафіксовані актом перевірки від 30 серпня 2013 № 406/20-30-22-03/38385044, податковим органом відображено в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. При цьому, податкові повідомлення-рішення в результаті виявлених порушень не приймались.

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. При цьому, невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки. Зазначене позиція також збігається з висновками Верховного Суду України, викладеними в його постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Щодо оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправними дій відповідача по складанню акта перевірки від 30 серпня 2013 року № 406/20-30-22-03/38385044 колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.4 ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Тобто, податкове законодавство встановлює обов'язок податкового органу скласти акт за результатами проведеної перевірки за умови виявлення відповідних порушень.

При цьому, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору. Вказана позиція також збігається з висновками Верховного Суду України, викладеними, зокрема, в його постанові від 24 вересня 2013 року у справі № 21-255а13.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправними дій відповідача по складанню акта перевірки від 30 серпня 2013 року № 406/20-30-22-03/38385044 підлягають скасуванню, а позовні вимоги у відповідній частині - залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 229, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі № 808/9089/13-а в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області по складанню акта перевірки від 30 серпня 2013 року № 406/20-30-22-03/38385044 скасувати.

3. Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Реал.Бізнес" у задоволенні позовних вимог.

4. В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі № 808/9089/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна