Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/43878/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 р.

у справі № 2а-5158/10/2170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський оптовий торговий дім 02»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонський оптовий торговий дім 02» (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі-відповідач) про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 р., позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправним рішення про застосування штрафних санкцій від 02.09.2010 р. №0013132307.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Посадовими особами відповідача проведено перевірку господарської діяльності позивача, за результатами якої складено акт від 26.08.2010 р. № 003217.

За даними вказаної перевірки, позивач при здійсненні операцій з готівкою не забезпечив оприбуткування готівкових коштів у повій сумі їх фактичних надходжень у Книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків в другому розділі КОРО на загальну суму 303 100,90 грн., що є порушенням вимоги п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній волюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 р №637.

На підставі складеного акта та виявлених порушень відповідачем було прийняте спірне рішення про застосуванню штрафних (фінансових) санкцій від 02.09.2010 р. №0013132307 на суму 1 515 504,50 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що факт не оприбуткування позивачем готівки відсутній, тоді як має місце неналежне заповнення (ведення) розділу 2 КОРО, за що не можуть бути застосовані штрафні санкції, визначені податковим органом.

Із такими висновками судів попередніх інстанцій не може погодитись колегія Вищого адміністративного суду України зважаючи на таке.

Пунктом 2.6 Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 1.2 Положення, КОРО - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність законодавчо встановлених послідовних дій, а саме: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність абзацом третім п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. №436/95.

З огляду на встановлену обставину щодо незабезпечення оприбуткування позивачем готівкових коштів у повій сумі їх фактичних надходжень у Книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків в другому розділі КОРО на загальну суму 303 100,90 грн., суд касаційної інстанції вважає застосування штрафних санкцій за порушення позивачем вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні правомірним.

Посилання позивача, як на підставу відсутності у його діях порушень вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, на те, що з реєстраторів ним проводилась службова видача коштів, не можуть бути взяті судом до уваги.

Відповідно до норм п. 4.2 та п. 4.3 названого Положення усі надходження і видачу готівки підприємства відображають у касовій книзі, записи в якій здійснюються касиром на підставі касових ордерів.

Таким чином, на суму готівки (вилученої з РРО операцією "службова видача") має бути виписаний прибутковий касовий ордер, корінець якого додається до КОРО, лише після цього за видатковим касовим ордером ці кошти можуть видаватися на господарські потреби, про що також здійснюється відповідний запис у касовій книзі підприємства.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України встановивши наявність обставин, що зумовлюють необхідність застосування нормативного припису ст. 229 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210-232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задовольнити.

2. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 р. у справі № 2а-5158/10/2170 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

3. Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.