Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2015 р. м. Київ К/9991/83665/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Кобилянського М.Г.,

суддів: Амєліна С.Є., Білуги С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та перерахунок пенсії

за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

5 березня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку її пенсії з урахуванням вказаних у довідках Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси від 11 жовтня 2006 року № 28225/с-05-0026, від 2 серпня 2007 року № 34610/с/05-0026, від 14 березня 2008 року № 12912/с/05-026 посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років у розмірі 35 відсотків посадового окладу та надбавки за ранг, надбавки за високі досягнення у праці в розмірі 50 відсотків, премії; зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії з 1 квітня 2006 року, з 1 травня 2007 року та з 1 лютого 2008 року, виходячи із розмірів заробітної плати, вказаних у зазначених довідках, а саме: 2509,63 грн, 2751,20 грн, 3525,58 грн відповідно; зобов'язати відповідача надалі при перерахунках її пенсії враховувати винагороду за вислугу років у розмірі 35 відсотків посадового окладу та надбавки за ранг, яка була встановлена на час виходу на пенсію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання» від 12 вересня 1997 року № 1013.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2010 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови перерахувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця з 1 квітня 2006 року відповідно до довідки Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси від 11 жовтня 2006 року № 28225/с-05-0026, з 1 травня 2007 року відповідно до довідки Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси від 2 серпня 2007 року № 34610/с/05-0026, з 1 лютого 2008 року відповідно до довідки Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси від 14 березня 2008 року № 12912/с/05-026 з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 35 відсотків посадового окладу та надбавки за ранг. Зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) з 1 квітня 2006 року на підставі довідки Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси від 11 жовтня 2006 року № 28225/с-05-0026, з 1 травня 2007 року на підставі довідки Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси від 2 серпня 2007 року № 34610/с/05-0026, з 1 лютого 2008 року на підставі довідки Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси від 14 березня 2008 року № 12912/с/05-026 з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 35 відсотків посадового окладу та надбавки за ранг.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій і постановити нове - про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу оперативно-документальних перевірок доходів фізичних осіб Державної податкової інспекції Жовтневого (нині - Приморського) району м. Одеси та 21 березня 2000 року була звільнена з посади у зв'язку з виходом на пенсію. Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону № 3723-XII в розмірі 90 відсотків заробітної плати. На підставі постанов Уряду України посадові оклади працівників державної податкової служби підвищувались з 1 квітня 2006 року, з 1 травня 2007 року, з 1 лютого 2008 року, внаслідок чого позивач зверталася до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси із заявами про перерахунок пенсії на підставі довідок Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси від 11 жовтня 2006 року № 28225/с-05-0026, від 2 серпня 2007 року № 34610/с/05-0026 та від 14 березня 2008 року № 12912/с/05-026. розмір надбавки за вислугу років ОСОБА_1 при виході на пенсію становив 35 відсотків посадового окладу та надбавки за ранг. При проведенні перерахунку пенсії відповідач врахував надбавку за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг.

Статтею 37-1 Закону № 3723-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до положень пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до Закону № 3723-XII враховуються в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 1013, чинною на час виникнення спірних правовідносин, затверджено Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку розмір винагороди визначається залежно від стажу роботи і обчислюється виходячи з посадового окладу та надбавки за спеціальне звання. Нарахування та виплата винагороди за вислугу років провадяться щомісяця за фактично відпрацьований час у межах встановленого фонду оплати праці. Винагорода за вислугу років враховується при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за посадовою особою відповідно до законодавства.

Абзацом четвертим постанови Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 1013 встановлено, що витрати на виплату винагороди за вислугу років здійснювати у межах фонду оплати праці, передбаченого органам державної податкової служби в Державному бюджеті України.

З наведеного вбачається, що винагорода за вислугу років, встановлена посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, є частиною заробітної плати зазначених посадових осіб, виплачується за рахунок та у межах фонду оплати праці, передбаченого органам державної податкової служби в Державному бюджеті України, враховується при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за посадовою особою відповідно до законодавства, на неї нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому повинна враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця у розмірах, що виплачувалися на день звільнення посадової особи з роботи.

Стаття 33 Закону № 3723-XII визначає умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення, а тому, якщо державний службовець під час перебування на державній службі отримував винагороду (надбавку) за вислугу років у розмірі 35 відсотків до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг (спеціальне звання), то зазначений розмір цієї винагороди (надбавки) повинен бути врахований і при обчисленні або перерахунку пенсії державного службовця.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в частині перерахунку пенсії з урахуванням винагороди за вислугу років у розмірі 35 відсотків посадового окладу та надбавки за спеціальне звання.

У порядку адміністративного судочинства вирішуються спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, тому до зазначених правовідносин застосовується річний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач в запереченнях на позов наполягав на застосуванні положень статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач, звернувшись до суду з позовом 5 березня 2009 року, пропустила строк звернення щодо позовних вимог про перерахунок пенсії за період з 1 квітня 2006 року по 4 березня 2008 року, клопотання про поновлення строку звернення до суду в позовній заяві не заявляла. Проте суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин, пов'язаних з оскарженням рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, положення статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV замість строків звернення до суду, визначених статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційний суд зазначеної помилки не виправив.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Відповідач звернувся до суду касаційної інстанції із заявою про поворот виконання судового рішення у справі.

Згідно з частиною першою статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його нечинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі.

Відповідно до статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України поворот виконання постанови про відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, постанови про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також постанови про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Оскільки ухвалені судові рішення у справі не були обґрунтовані на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, підстав для повороту виконання судового рішення немає.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2010 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та перерахунок пенсії за період з 1 квітня 2006 року по 4 березня 2008 року залишити без розгляду.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси щодо відмови перерахувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця 5 березня 2008 року відповідно до довідки Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси від 14 березня 2008 року № 12912/с/05-026 з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 35 відсотків посадового окладу та надбавки за ранг.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII з 5 березня 2008 року на підставі довідки Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси від 14 березня 2008 року № 12912/с/05-026 з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 35 відсотків посадового окладу та надбавки за ранг.

У задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про поворот виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2009 року відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ Кобилянський М.Г.

СУДДІ Амєлін С.Є.

Білуга С.В.