Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2014 р. м. Київ К/800/6990/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А.,розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року

у справі № 826/13685/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантелком"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного

управління Міндоходів у місті Києві

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантелком» (надалі також - позивач, ТОВ «Авантелком» ) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (надалі також -ДПІ, відповідач) про визнання протиправними: дій ДПІ щодо зменшення задекларованих позивачем сум ПДВ і податкового кредиту з ПДВ; дій з приводу визнання правочинів, укладених позивачем із ТОВ «Мегапод», нікчемними, такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства та вчинені удавано; дій щодо внесення в програмне забезпечення АС «Аудит» та АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» висновків акта перевірки, а також зобов'язання вчинити дії щодо відновлення у вказаних базах даних задекларовані позивачем суми ПДВ та податкового кредиту з ПДВ за період квітень 2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 листопада 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відображення у акті перевірки від 18 липня 2013 року №418/22-20/35893 висновків про недійсність та нікчемність правочинів Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантелеком» з контрагентами-покупцями та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегапод» у квітні 2013 року. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо зменшення задекларованого Товариством з обмеженою відповідальністю «Авантелеком» за квітень 2013 року податкового кредиту з ПДВ на суму 100388 грн., що відображено у акті перевірки від 18 липня 2013 року №418/22-20/35893. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві щодо зменшення задекларованого Товариством з обмеженою відповідальністю «Авантелеком» за квітень 2013 року податкових зобов'язань з ПДВ на суму 100388 грн., що відображено у акті перевірки від 18 липня 2013 року №418/22-20/35893. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо внесення в програмне забезпечення АС «Аудит» висновків акта перевірки від 18 липня 2013 року №418/22-20/35893. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві відновити у програмному забезпеченні АС «Аудит» задекларовані за квітень 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авантелеком» податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 100388 грн. і податковий кредит з ПДВ в сумі 100388 грн. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відображення в електронній базі даних АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» висновків акта перевірки від 18 липня 2013 року №418/22-20/35893. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Авантелеком» за квітень 2013 року податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 100388 грн. та податковий кредит з ПДВ в сумі 100388 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2013 року залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від1 листопада 2013 року - без змін.

Відповідач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Мегапод» за період з 1 квітня 2013 року по 30 квітня 2013 року, за результатами якої складено акт від 18 липня 2013 року № 418/22-20/35893470.

В акті перевірки відповідачем зроблено висновки про порушення позивачем вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, що призвело до завищення за квітень 2013 року податкових зобов'язань з ПДВ на 100388 грн., та порушення вимог пункту 187.1 статті 187, пункту198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за квітень 2013 року на 100388 грн., з тих підстав, що правочини між позивачем і ТОВ «Мегапод» з придбання робіт (послуг) та правочини між позивачем і іншими покупцями визнаються відповідачем нікчемними.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, зазначив, що висновки ДПІ про порушення позивачем пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України та завищення податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2013 року на 100388 грн. є безпідставними, оскільки документи, на підставі яких позивачем задекларовано податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ «Топгард», ТОВ «Київспецкомплекс», ТОВ «Івент інтернешнл Груп», ТОВ ВФ «Географіка», ТОВ «Пекотоф-Принт», ТОВ «С.Т.Е.Л.С.», ТОВ «Енерджі Лоджістік», ТОВ «Імексенерджі», ТОВ «Рекламна агенція «Бізнес комунікаційна група», ТОВ «Президент фільм Україна», ТОВ «Сез-УА», відповідач всупереч вимогам підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК не досліджував, зміст правочинів (господарських операцій) та результати їх виконання не з'ясовував. При цьому, відповідач не надав належної оцінки поданим до перевірки документам, натомість допустив відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які належним чином встановлені і доведені не були, внаслідок чого висновки відповідача про заниження позивачем ПДВ є необ'єктивними, нормативно необґрунтованими і документально не підтвердженими.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.

Висновки, викладені в акті, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу і є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів щодо встановлених в ході перевірки порушень.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Відтак, дії службової особи щодо включення до акта певних висновків, як і фіксування в ньому порушень платником податків вимог чинного законодавства не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Зі змісту викладеної норми слідує, що дії, пов'язані виявленням порушень та фіксування їх у акті перевірки та включенням до акта висновків є по суті виконанням перевіряючим обов'язків, а самі по собі висновки обов'язкової сили не мають.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Вищенаведена позиція застосування норм права відповідає позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справ № 21-237а13 за позовом ОСОБА_4 до Державної фінансової інспекції у Волинській області, головного контролера-ревізора відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та послуг Інспекції Омельчук С. І. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 33770792).

За таких обставин, позовна вимога про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відображення у акті перевірки від 18 липня 2013 року № 418/22-20/35893 висновків про недійсність та нікчемність правочинів Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантелеком» з контрагентами-покупцями та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегапод» у квітні 2013 року не підлягає задоволенню.

Щодо задоволених судами попередніх інстанцій позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо зменшення задекларованого Товариством з обмеженою відповідальністю «Авантелеком» за квітень 2013 року податкового кредиту з ПДВ на суму 100388 грн., що відображено у акті перевірки від 18 липня 2013 року №418/22-20/35893; визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо зменшення задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Авантелеком» за квітень 2013 року податкових зобов'язань з ПДВ на суму 100388 грн., що відображено у акті перевірки від 18 липня 2013 року №418/22-20/35893; визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо внесення в програмне забезпечення АС «Аудит» висновків акта перевірки від 18 липня 2013 року №418/22-20/35893; зобов'язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити у програмному забезпеченні АС «Аудит» задекларовані за квітень 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авантелеком» податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 100388 грн. і податковий кредит з ПДВ в сумі 100388 грн.; визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відображення в електронній базі даних АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» висновків акта перевірки від 18 липня 2013 року №418/22-20/35893; зобов'язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Авантелеком» за квітень 2013 року податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 100388 грн. та податковий кредит з ПДВ в сумі 100388 грн. Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Разом з тим, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Як слідує із оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій, надавши судовий захист позивачу шляхом прийняття рішення про: визнання протиправними дій ДПІ щодо зменшення задекларованих ТОВ «Авантелеком» за квітень 2013 року податкових зобов'язань з ПДВ на суму 100388 грн., що відображено у акті перевірки від 18 липня 2013 року №418/22-20/35893; визнання протиправними дій ДПІ щодо внесення в програмне забезпечення АС «Аудит» висновків акта перевірки від 18 липня 2013 року № 418/22-20/35893; зобов'язання ДПІ відновити у програмному забезпеченні АС «Аудит» задекларовані за квітень 2013 року ТОВ «Авантелеком» податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 100388 грн. і податковий кредит з ПДВ в сумі 100388 грн.; визнання протиправними дій ДПІ щодо відображення в електронній базі даних АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» висновків акта перевірки від 18 липня 2013 року №418/22-20/35893; зобов'язання ДПІ відновити в електронній базі даних АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Авантелеком» за квітень 2013 року податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 100388 грн. та податковий кредит з ПДВ в сумі 100388 грн. на підставі належних та допустимих доказів не перевірили обставин вчинення відповідачем дій, які полягали у зменшенні відповідачем задекларованих ТОВ «Авантелеком» за квітень 2013 року податкових зобов'язань з ПДВ на суму 100388 грн., внесенні в програмне забезпечення АС «Аудит» висновків акта перевірки від 18 липня 2013 року № 418/22-20/35893 та відображенні в електронній базі даних АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» висновків акта перевірки від 18 липня 2013 року № 418/22-20/35893.

А відтак, без встановлення існування обставин вчинення відповідачем дій, які, на думку позивача є протиправними, та існування яких підтверджене належними доказами, задоволення позовних вимог є передчасним.

При цьому, під час нового розгляду справи судам попередніх інстанцій слід врахувати, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

За таких обставин, за умови встановлення, що відповідачем зменшено задекларовані ТОВ «Авантелеком» за квітень 2013 року податкові зобов'язання з ПДВ на суму 100388 грн., внесено в програмне забезпечення АС «Аудит» висновків акта перевірки від 18 липня 2013 року № 418/22-20/35893 та відображено в електронній базі даних АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» висновки акта перевірки від 18 липня 2013 року № 418/22-20/35893, слід перевірити чи здійснювалось відповідачем донарахування позивачу податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та чи відбулось його узгодження..

Згідно з частиною 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи те, що суди повно і правильно встановили фактичні обставини справи, що мають значення для вирішення позовної вимоги про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відображення у акті перевірки від 18 липня 2013 року №418/22-20/35893 висновків про недійсність та нікчемність правочинів Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантелеком» з контрагентами-покупцями та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегапод» у квітні 2013 року, але задовольняючи вказану позовну вимогу неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення вказаної позовної вимоги та ухвалення нової постанови про відмову позову в зазначеній частині позовних вимог.

При цьому, з огляду на те, що судами попередніх інстанцій не було встановлено всіх важливих обставин справи при вирішенні решти позовних вимог, що призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ щодо зменшення задекларованих ТОВ «Авантелеком» за квітень 2013 року податкових зобов'язань з ПДВ на суму 100388 грн., що відображено у акті перевірки від 18 липня 2013 року №418/22-20/35893; визнання протиправними дій ДПІ щодо внесення в програмне забезпечення АС «Аудит» висновків акта перевірки від 18 липня 2013 року № 418/22-20/35893; зобов'язання ДПІ відновити у програмному забезпеченні АС «Аудит» задекларовані за квітень 2013 року ТОВ «Авантелеком» податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 100388 грн. і податковий кредит з ПДВ в сумі 100388 грн.; визнання протиправними дій ДПІ щодо відображення в електронній базі даних АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» висновків акта перевірки від 18 липня 2013 року №418/22-20/35893; зобов'язання ДПІ відновити в електронній базі даних АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Авантелеком» за квітень 2013 року податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 100388 грн. та податковий кредит з ПДВ в сумі 100388 грн. підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині позовних вимог на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року скасувати.

В частині задоволення позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантелком» про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відображення у акті перевірки від 18 липня 2013 року №418/22-20/35893 висновків про недійсність та нікчемність правочинів Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантелеком» з контрагентами-покупцями та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегапод» у квітні 2013 року ухвалити нову постанову.

У задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантелком» про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відображення у акті перевірки від 18 липня 2013 року №418/22-20/35893 висновків про недійсність та нікчемність правочинів Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантелеком» з контрагентами-покупцями та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегапод» у квітні 2013 року - відмовити.

В іншій частині позовних вимог справу № 826/13685/13-а направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь справі та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко