Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року м. Київ К/800/34981/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

секретаря Коцюрби В.М.,

за участю представника ПАТ „А/Т тютюнова компанія „В.А.Т. - Прилуки" - Завадецького О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства „А/Т тютюнова компанія „В.А.Т. - Прилуки" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2015 року у справі № 825/1251/15-а за позовом приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія „В.А.Т. - Прилуки" до митного посту „Прилуки" Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, скасування карток, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року ПАТ „А/Т тютюнова компанія „В.А.Т.- Прилуки" звернулося в суд з позовом до митного посту „Прилуки" Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення митного посту „Прилуки" Чернігівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів: №102040000/2014/000054/1 від 03.11.2014р.; №102040000/2014/000060/1 від 07.11.2014р.; №1020401000/2014/000065/1 від 25.11.2014р.; №102040000/2014/000066/1 від 04.12.2014р.; №102040000/2014/000068/1 від 17.12.2014р.; №102040000/2014/000069/1 від 17.12.2014р.; №102040000/2014/000070/1 від 18.12.2014р., а також скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №02040000/2014/05060 від 03.11.2014р.; №102040000/2014/05066 від 07.11.2014р.; №02040000/2014/05071 від 25.11.2014р.; №02040000/2014/05072 від 04.12.2014р.; №02040000/2014/05074 від 17.12.2014р.; №02040000/2014/05075 від 17.12.2014р.; №02040000/2014/05076 від 18.12.2014р..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ „А/Т тютюнова компанія „В.А.Т.- Прилуки" відповідно до вимог ч.2 ст.53 МК України були подані митному органу всі необхідні документи для визначення митної вартості задекларованих товарів, проте, незважаючи на це, відповідачем, в порушення норм митного законодавства, були прийняті оскаржувані рішення про визначення митної вартості товарів та оформлені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями ПАТ „А/Т тютюнова компанія „В.А.Т.- Прилуки" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та задовольнити позов, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі Контракту № 14/02 від 13.05.2013 року, укладеного з Filtrona Filters Products UK Ltd. (в подальшому назва якого була змінена на Essentra Filters Products Limited, надалі - „Продавець"), позивач імпортує фільтропалички для виробництва сигарет (надалі - „товар") в кількості та асортименті, що визначаються в додатках до Контракту.

На підставі додатків до Контракту, позивач протягом листопада-грудня 2014 року імпортував фільтропалички для виробництва сигарет, потрійні вугільні фільтропалички з повітряною камерою та ниткою діаметром 7,70 мм (код товару 56012290) партіями.

Відповідно до п.5.1. Контракту поставки товару здійснювалися на умовах DAP, Прилуки, Україна, склад покупця (Інкотермс 2010). Згідно з п.5.8. Контракту, для митного оформлення товару позивач повинен був отримати від продавця оригінали таких документів: товарно-вантажна накладна/авіанакладна/, коносамент, рахунок у шести екземплярах, пакувальний лист, копія експортної декларації, сертифікат походження, сертифікат якості.

У п.6.1. Контракту передбачалося, що оплата товару проводиться шляхом банківського переказу, після митного оформлення товару в Україні протягом 30 днів з дня розмитнення.

Після прибуття вказаних товарів на митну територію України позивач звернувся до митних органів, а саме, до виїзної групи митного посту „Прилуки" Чернігівської митниці Міндоходів для здійснення митного оформлення імпорту та надав наступні документи: митну декларацію №102040000.2014.046755 від 03.11.2014 року, міжнародну автомобільну накладну (СМR) А № 449979 від 30.10.2014 року, рахунок-фактуру (інвойс) № 0000038700 від 30.10.2014 року, пакувальний лист б/н від 30.10.2014 року, контракт № 14/02 від 13.05.2013 року, додатковий договір № 1 до Контракту від 17.07.2013 року, додатковий договір № 2 до Контракту від 14.10.2013 року, додатковий договір № 4 до Контракту від 01.10.2014 року, додаток № 6 до Контракту від 22.08.2014 року, копію митної декларації країни відправлення MRN14GВ10X54255215010 від 30.10.2014 року, митну декларацію №102040000.2014.046801 від 07.11.2014 року, міжнародну автомобільну накладну (СМR) №007891 від 31.10.2014 року, рахунок-фактуру (інвойс) № 0000038707 від 31.10.2014 року, пакувальний лист б/н від 31.10.2014 року, сертифікат про походження товару загальної форми № ЕШ8018019 від 03.11.2014 року, копію митної декларації країни відправлення MRN14GВ10X54517160016 від 31.10.2014 року, митну декларацію №102040000.2014.046883 від 25.11.2014 року, міжнародну автомобільну накладну (СМR) № 0024558 від 19.11.2014 року; рахунок-фактуру (інвойс) №0000038803 від 19.11.2014 року, пакувальний лист б/н від 19.11.2014 року, копію митної декларації країни відправлення MRN14GВ11Х60476282016 від 27.11.2014 року, митну декларацію №102040000.2014.046931 від 04.12.2014 року, міжнародну автомобільну накладну (СМR) № 0027588 від 27.11.2014 року, рахунок-фактуру (інвойс) №0000038841 від 27.11.2014 року, пакувальний лист б/н від 27.11.2014 року, сертифікат про походження товару загальної форми № ВD8019323 від 27.11.2014 року, копію митної декларації країни відправлення MRN14GВ11Х58692705010 від 20.11.2014 року, митну декларацію № 102040000.2014.046997 від 17.12.2014 року, міжнародна автомобільна накладна (СМR) № 007693 від 10.12.2014 року; рахунок-фактура (інвойс) №0000038913 від 10.12.2014 року, пакувальний лист б/н від 10.12.2014 року, копію митної декларації країни відправлення MRN14GВ12X63500349018 від 10.12.2014 року, митну декларацію №102040000.2014.046998 від 17.12.2014 року, міжнародну автомобільну накладну (СМR) А № 434120 від 11.12.2014 року, рахунок-фактуру (інвойс) № 0000038919 від 11.12.2014 року, пакувальний лист б/н від 11.12.2014 року, копію митної декларації країни відправлення MRN14GВ12X63909470010 від 12.12.2014 року, митну декларацію №102040000.2014.047006 від 18.12.2014 року, міжнародну автомобільну накладну (СМR) №0024780 від 08.12.2014 року; рахунок-фактуру (інвойс) № 0000038888 від 08.12.2014 року, пакувальний лист б/н від 08.12.2014 року, сертифікат про походження товару загальної форми №ВD8019327 від 08.12.2014 року, копію митної декларації країни відправлення MRN14GВ12X62875407012 від 08.12.2014 року. Митна вартість товару була визначена за ціною контракту.

Проте, по кожному випадку поставки позивач отримав електронні повідомлення від відповідача, в яких повідомлялося про те, що останнім були виявлені розбіжності в поданих документах, а саме: в п.4.4. Контракту вказано, що продавець має скласти детальний пакувальний лист з описом кожного вантажного місця, а до митного оформлення пред'явлений пакувальний лист без опису кожного вантажного місця (1-7 партія); в п. 5.8. Контракту зазначено, що для митного оформлення товару покупець повинен отримати від продавця оригінал документу - сертифікат якості, який в митній декларації відсутній (1-7 партія); сертифікат про походження відсутній (1, 3, 5, 6 партія); в копії експортної декларації не вірно вказаний номер транспортного засобу (5, 7 партія).

Відповідачем було запропоновано надати протягом 10 календарних днів додаткові документи для визнання митним органом митної вартості за ціною договору (контракту) відповідно до ст.58 Митного кодексу України (далі - „МК України"), а саме: відповідно до п.8 ч.3 ст.53 МК України надати висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару.

На виконання зазначених вимог, позивачем був наданий наявний у нього висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Дослідивши надані митниці документи, відповідачем були оформлені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №02040000/2014/05060 від 03.11.2014 року, № 102040000/2014/05066 від 07.11.2014 року, №102040000/2014/05071 від 25.11.2014 року, №102040000/2014/05072 від 04.12.2014 року, №102040000/2014/05074 від 17.12.2014 року, №102040000/2014/05075 від 17.12.2014 року, №102040000/2014/05076 від 18.12.2014 року, та ухвалені рішення про коригування митної вартості товарів №102040000/2014/000054/1 від 03.11.2014 року, №102040000/2014/000060/1 від 07.11.2014 року, №102040000/2014/000065/1 від 25.11.2014 року, №102040000/2014/000066/1 від 04.12.2014 року, №102040000/2014/000068/1 від 17.12.2014 року, №102040000/2014/000069/1 від 17.12.2014 року, №102040000/2014/000070/1 від 18.12.2014 року, з визначенням митної вартості товару за резервним методом.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями, позивачем була подана скарга до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України від 30.12.2014 року та від 13.02.2015, однак відповідач не знайшов підстав для перегляду оскаржуваних рішень. що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що у документах, наданих позивачем митному органу, відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а додаткові документи, подані на вимогу відповідача, не підтвердили заявлену митну вартість продукції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності прийнятих відповідачем рішень про визначення митної вартості товару та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів. Приймаючи оскаржувані рішення про визначення митної вартості товару та карток відмови митний орган посилався на цінову базу ЄАІС Міндоходів та відсутність інформації щодо всіх складових митної вартості відповідно до ч.3 ст.53 МК України.

Відповідно до ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

В свою чергу, відповідно до положень ст.49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Згідно вимог ч.ч.4,5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

У відповідності до положень ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

З аналізу положень ч.1 та ч.2 ст.53 МК України вбачається, що законодавцем передбачений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Крім того, у відповідності до вимог ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, згідно ч.3 ст.53 МК України в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За вимогами ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно ч.ч.4-6 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Згідно змісту оскаржуваних рішень фактичною підставою для коригування митної вартості товарів зазначалася відсутність інформації щодо всіх складових митної вартості відповідно до ч.3 ст.53 МК України з посиланням на цінову базу ЄАІС Міндоходів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що для митного оформлення товару для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту декларантом були подані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, а саме: митна декларація, міжнародна автомобільна накладна, рахунок-фактура (інвойс), пакувальний лист, Контракт № 14/02 від 13.05.2013 року, додаткові договори до Контракту, додатки до Контракту, копія митної декларації країни відправлення по кожній партії товару окремо. За умовам Контракту оплата товару проводиться протягом 30 днів після митного оформлення. Поставки товару здійснювалися на умовах DAP, Прилуки, Україна, склад покупця (Інкотсрмс 2010), тобто продавець зобов'язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця, що означає покладення на продавця відповідних витрат по доставці до узгодженого місця.

У відповідача претензій щодо розбіжностей у наданих декларантом документах, чи наявність ознак підробок були відсутні.

Виходячи з наведеного достовірність наданих декларантом документів для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідачем не заперечувалася.

Приймаючи оскаржувані рішення і картки відмови митний орган посилався лише на відсутність інформації щодо всіх складових митної вартості відповідно до ч.3 ст.53 МК України з посиланням на цінову базу ЄАІС Міндоходів.

Разом з тим, у рішеннях про визначення митної вартості товару відповідачем не наведено, які складові митної вартості товару не вказані позивачем і як вони впливають на неможливість визначення правильності заявленої митної вартості товарів, з урахуванням умов поставок товару за Контрактом та надання декларантом достовірних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, визначених ч.2 ст.53 МК України, що є порушенням ст.55 МК України. Не наведено відповідачем і мотивів виникнення обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, виходячи зі змісту рішень про визначення митної вартості товару.

Виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи колегія суддів вважає, що позивачем надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товарів для їх митного оформлення, а митним органом, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів щодо правомірності дій при витребувані додаткових документів та винесені оскаржуваних рішень про визначення митної вартості товару і карток відмови у митному оформлені товару.

З урахуванням наведеного відповідач, приймаючи спірні рішення про визначення митної вартості товарів та карток відмови у митному оформлені товару діяв з порушенням чинного законодавства.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає необґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки відповідач діяв з порушенням норм чинного законодавства, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів приходить до висновків, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але при прийнятті рішень порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень, які підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства „А/Т тютюнова компанія „В.А.Т.- Прилуки" задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія „В.А.Т.- Прилуки" до митного посту „Прилуки" Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про визначення митної вартості товару, скасування карток відмови у митному оформленні товару задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення митного посту „Прилуки" Чернігівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів: №102040000/2014/000054/1 від 03.11.2014р.; №102040000/2014/000060/1 від 07.11.2014р.; №1020401000/2014/000065/1 від 25.11.2014р.; №102040000/2014/000066/1 від 04.12.2014р.; №102040000/2014/000068/1 від 17.12.2014р.; №102040000/2014/000069/1 від 17.12.2014р.; №102040000/2014/000070/1 від 18.12.2014р.; скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №02040000/2014/05060 від 03.11.2014р.; №102040000/2014/05066 від 07.11.2014р.; №02040000/2014/05071 від 25.11.2014р.; №02040000/2014/05072 від 04.12.2014р.; №02040000/2014/05074 від 17.12.2014р.; №02040000/2014/05075 від 17.12.2014р.; №02040000/2014/05076 від 18.12.2014р..

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: