Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" травня 2016 р. м. Київ К/800/50044/15

К/800/50306/15

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,секретаря судового засідання Кальненко О. І.,

за участю: представника позивача - Шаповала В. В.,

представника відповідача - Київської міської митниці ДФС - Лича С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Київської міської митниці ДФС та Товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання неправомірним рішення, стягнення суми,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" звернулось з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (правонаступником якого є Київська міська митниця Державної фіскальної служби України), Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання неправомірним рішення про відсутність правових підстав для повернення коштів з Державного бюджету, викладеного у листі № 14-1/6-11/8607 від 03 грудня 2013, та стягнення надмірно сплаченої суми податку на додану вартість, у загальному розмірі 1 245 631 грн 25 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2014 року позов задоволено частково.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2014 року - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року у даній справі касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів задоволено частково: касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" задоволено; скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року, позов задоволено частково: визнано неправомірним (протиправним) рішення Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про відсутність правових підстав для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна» коштів з Державного бюджету України, викладене в листі № 14-1/6-11/8607 від 03 грудня 2013 року, у відповідь на заяви №№ 509, 510, 511 від 14 листопада 2013 року; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач і відповідач - Київська міська митниця ДФС звернулися з касаційними скаргами.

Позивач в касаційній скарзі просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову повністю.

Відповідач в своїй касаційній скарзі просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові повністю.

Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача і відповідача - Київської міської митниці ДФС, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково.

Суди встановили, що Київською регіональною митницею прийняті рішення про визначення митної вартості товарів № 100000006/2011/412129/1 від 21 липня 2011 року, № 100000006/2011/412422/1 від 23 серпня 2011 року, № 100000006/2011/412781/1 від 27 вересня 2011 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року у справі № 2а-15731/11/2670, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2013 року, позовні вимоги ТОВ «Штраус Україна» задоволено: визнано неправомірними та скасовано рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів № 100000006/2011/412129/1 від 21 липня 2011 року, № 100000006/2011/412422/1 від 23 серпня 2011 року, № 100000006/2011/412781 від 27 вересня 2011 року.

З метою виконання рішення суду, що набрало законної сили, позивач звернувся до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів із заявами про повернення ТОВ «Штраус Україна» (код ЄДРПОУ 31513464) на поточний рахунок в установі банку р/р 26008200139232, МФО 300584, ПАТ «СІТІбанк» в м. Києві надмірно сплачених митних та інших платежів: № 509 від 14 листопада 2013 року (причина повернення коштів: визнання неправомірним і скасування Київським апеляційним адміністративним судом рішення Київської регіональної митниці № 100000006/2011/412422/1 від 23 серпня 2011 року щодо визначення митної вартості товарів, на підставі якого надмірно сплачено податок на додану вартість в розмірі 326 964, 61 грн.); № 510 від 14 листопада 2013 року (причина повернення коштів: визнання неправомірним і скасування Київським апеляційним адміністративним судом рішення Київської регіональної митниці № 100000006/2011/412129/1 від 21 липня 2011 року щодо визначення митної вартості товарів, на підставі якого надмірно сплачено податок на додану вартість в розмірі 326 964, 61 грн.); № 511 від 14 листопада 2013 року (причина повернення коштів: визнання неправомірним і скасування Київським апеляційним адміністративним судом рішення Київської регіональної митниці № 100000006/2011/412781 від 27 вересня 2011 року щодо визначення митної вартості товарів, на підставі якого надмірно сплачено податок на додану вартість в розмірі 917 080, 33 грн.).

До вищезазначених заяв ТОВ «Штраус Україна» додало всі необхідні документи для підтвердження підстав повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, а саме: рішення Київської регіональної митниці № 100000006/2011/412129/1 від 21 липня 2011 року, № 100000006/2011/412422/1 від 23 серпня 2011 року, № 100000006/2011/412781 від 27 вересня 2011 року, судові рішення трьох інстанцій по справі № 2а-15731/11/2670, декларації форми МД-2, аркуші коригування. В тому числі позивачем зазначено напрям перерахування коштів - для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника в установі банку, зазначений у заявах.

Крім того, ТОВ «Штраус Україна» надало акти № 13634-20, № 13638-20, № 13644-20, № 13612-20, № 0606-20, № 13620-20, 13616-20, № 13614-20 від 29 липня 2015 року звірки розрахунків платника за період 01 січня 2013 року-14 листопада 2013 року, відповідно до яких у позивача відсутній податковий борг.

Листом № 14.1/6-11/8607 від 03 грудня 2013 року Київська міжрегіональна митниця Міндоходів відмовила позивачу у поверненні надмірно сплачених митних платежів, мотивуючи тим, що правові підстави для повернення коштів з Держбюджету України відсутні.

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Штраус Україна» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість, у загальному розмірі 1 245 631, 25 грн., є передчасною та не підлягає задоволенню, а вимога про визнання неправомірним (протиправним) рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про відсутність правових підстав для повернення ТОВ «Штраус Україна» коштів з Державного бюджету України, викладене в листі № 14-1/6-11/8607 від 03 грудня 2013 року у відповідь на заяви № №509, 510, 511 від 14 листопада 2013 року підлягає задоволенню.

Колегія суддів касаційної інстанції частково погоджується з висновками судових рішень.

Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з поверненням помилково та/або надмірно сплачених митних платежів.

Ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, що встановлені у статті 301 МК, статті 43 ПК і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Держаної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (далі - Порядок повернення), на підставі його заяви та у визначений термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Визначений вищевказаними нормативними актами порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначених платежів.

Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання закону.

При цьому повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Разом з тим рішення суду, у випадку задоволення позову про неправомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів, що вимога позивача про стягнення надмірно сплачених митних платежів не є правильним способом захисту прав платника митних платежів та не підлягає задоволенню з огляду на те, що відповідний висновок митного органу не видавався.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПК та розділу ІІІ Порядку повернення, положення яких перекликаються між собою, контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 19 травня 2015 року у даній справі, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, зазначила, що Митниця не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеними вище порядками, у зв'язку з чим така бездіяльність митного органу є протиправною.

Однак, дійшовши правильного висновку про протиправність бездіяльності митного органу по неподанню висновку про повернення суми надміру сплаченого податку, суд першої інстанції мав вжити заходів, спрямованих на захист інтересів позивача в сфері публічно-правових відносин. Невжиття таких заходів та зобов'язання митного органу розглянути заяву ТОВ за процедурою, встановленою чинним законодавством, є фактичним усуненням суду від вирішення спору по суті.

З урахуванням наведеного, оскільки при вирішенні спору суди неправильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, скарги слід задовольнити частково: постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року скасувати в частині стягнення надміру сплачених до бюджету сум. У цій частині постановити нове рішення, яким зобов'язати відповідача підготувати та надати органу казначейства висновок про повернення надміру сплачених митних платежів.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційні скарги Київської міської митниці ДФС та Товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року в частині відмови в позові про стягнення коштів скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов в цій частині задовольнити частково.

Зобов'язати Київську митницю Державної фіскальної служби України прийняти висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" надмірно сплаченої суми податку на додану вартість, у загальному розмірі 1 245 631 грн. 25 коп. (один млн. двісті сорок п'ять тис. шістсот тридцять одна грн. 25 коп.), та подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: