Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" липня 2016 р. м. Київ К/800/3331/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді Мороза В.Ф.,

суддів: Донця О.Є.,

Конюшка К.В.

за участю секретаря судового засідання - Кальненко О.І.

за участю: представника позивача - ОСОБА_2; представників відповідача - Юзьків М.І., Шведик О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 травня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про скасування наказу,

в с т а н о в и л а :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся з позовом про скасування наказу Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради №61 від 10 жовтня 2014 року про анулювання дії паспорта прив'язки стаціонарної тимчасової споруди на АДРЕСА_1.

Позивач вважає, що даний наказ №61 від 10.10.2014 року є незаконним, оскільки закінчення монтажу споруди відбулося вчасно, з розміщенням вхідних груп дверей у відповідності до документації паспорта прив'язки, колористика у паспорті прив'язки не вказана.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів мотивовано тим, що наказ відповідача про анулювання дії паспорта тимчасової споруди прийнято на підставі та у відповідності до наданих йому повноважень, оскільки при обстеженні об'єкту встановлено невідповідність тимчасової споруди зазначеним у паспорті даним, а саме колористика фасадів та розміщення вхідних дверей йому не відповідають. Крім того, тимчасова споруда відносно якої прийнято оскаржуване рішення не відповідає зазначеній у паспорті площі, а саме 109,9 кв. м., а також не була розміщена у визначений строк.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Судова колегія вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 травня 2009 року між позивачем та Чернівецькою міською радою укладений договір оренди землі №5843, згідно якого позивачу передано в оренду земельну ділянку, площею 0,0140 га за адресою АДРЕСА_1 на підставі рішення Чернівецької міської ради №913 від 30 квітня 2009 року. В подальшому на підставі рішень міської ради №778 від 28.02.2013 року та №867 від 30.05.2013 року, додаткових договорів №1/5843 від 12.04.2013 року та №2/5843 від 17.06.2013 року було продовжено термін оренди землі.

07 листопада 2013 року ФОП ОСОБА_5 звернувся із заявою до відповідача про оформлення паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.

21 листопада 2013 року управлінням департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин був виданий паспорт прив'язки реєстраційний №87/13, площа якого становить 109,9 кв.м., який дійсний до 30.05.2018 року.

10 жовтня 2014 року було видано наказ за №61 про анулювання дії паспорта прив'язки стаціонарної тимчасової споруди на АДРЕСА_1 м. Чернівці від 21.11.2013 року №87/13, в зв'язку з недодержанням терміну встановлення тимчасової споруди та недотриманням вимог паспорта прив'язки при її встановленні. Підставою для цього став протокол від 12.09.2014 року комісії з розгляду питання про будівництво та розміщення об'єктів торгівлі на АДРЕСА_1 між будинками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та акт обстеження земельної ділянки та розміщення тимчасової споруди на АДРЕСА_1 від 30.09.2014 року.

Відповідно до п. 2.11 Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244 (далі Порядок) паспорт прив'язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.

Згідно п. 2.27 Порядку дія паспорта прив'язки ТС анулюється за умов: недотримання вимог паспорта прив'язки при її встановленні; не встановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки; надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив'язки ТС. Вищезазначений перелік підстав для анулювання паспорту тимчасової споруди є вичерпним.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Задовольняючи позов, суди не врахували, що за правилами частини другої статті 71 КАС України обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вказуючи на невідповідність розміщення тимчасової споруди вимогам паспорта прив'язки, суди не звернули уваги на те, що відповідачем не визначено та не підтверджено, у чому саме полягає невідповідність розташування дверей і колористики фасаду та суттєвість такого відхилення, оскільки окремих вимог щодо колористики фасаду та розташування дверей як підстави для висновку про невідповідність встановлення тимчасової споруди, паспорт прив'язки не містить.

Посилання на перевищення площі тимчасової споруди відповідно до акту обстеження від 12.01.2015 року не може бути підставою для висновку про обґрунтованість оскаржуваного наказу, оскільки такий акт був складений після анулювання паспорту прив'язки та не був підставою для його прийняття. При цьому відповідачем не було спростовано а судами не надано належної правової оцінки доводам позивача про невідповідність площі, визначеної у акті від 12.01.2015 року відомостям щодо площі тимчасової споруди, визначеним відповідно до технічного паспорту на торговий павільйон, а також обмірам (виконавчим кресленням) стаціонарної споруди.

При цьому з акту обстеження від 30.09.2014 року, який був підставою для висновку про недотримання вимог паспорта прив'язки при встановленні тимчасової споруди, а також інших матеріалів справи, у тому числі щодо завершення виконання підрядних робіт з влаштування споруди, вбачається, що тимчасова споруда на час проведення перевірки була встановлена. Водночас неподання заяви про виконання вимог паспорта прив'язки не є підставою для анулювання дії паспорта прив'язки відповідно до п. 2.27 Порядку.

Інші доводи також не є такою підставою відповідно до п.2.27 Порядку

Наведене дає підстави вважати, що відповідачем усупереч вимог частини другої статті 71 КАС України не було доведено правомірності прийнятого ним рішення, чого судами не було враховано при вирішенні спору та зроблено помилковий висновок про обґрунтованість та законність оскаржуваного наказу.

Отже відмова в задоволенні судами попередніх інстанцій позовних вимог є помилковою, а судові рішення підлягають скасуванню на підставі статті 229 КАС України з прийняттям нового про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 травня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року скасувати.

Позов задовольнити.

Скасувати наказ Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради № 61 від 10 жовтня 2014 року про анулювання дії паспорта прив'язки стаціонарної тимчасової споруди на АДРЕСА_1.

Рішення набирає з моменту проголошення та і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України

Судді: В.Ф. Мороз

К.В. Конюшко

О.Є Донець