Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2014 р. м. Київ К/800/40565/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Кобилянського М.Г.,

суддів: Амєліна С.Є., Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за поданням відділу державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції у Львівській області до управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області про зміну способу і порядку виконання судового рішення

за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області на ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2013 року та ухвалу Львівської апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2013 року відділ державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції у Львівській області звернувся до суду з поданням про зміну способу і порядку виконання постанови Львівського апеляційного суду від 05 вересня 2012 року по справі №2-а-308/11.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівської апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2014 року, подання відділу державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції у Львівській області про заміну способу і порядку виконання рішення задоволено.

Змінено спосіб і порядок виконання постанови Львівського апеляційного суду від 05 вересня 2012 року по справі №2-а-308/11 шляхом стягнення з управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області на користь ОСОБА_1 нараховане, але не виплачене підвищення до пенсії в розмірі 594,55 грн.

В касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви про заміну способу і порядку виконання постанови суду 05 вересня 2012 року по справі №2-а-308/11.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відділі державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції у Львівській області знаходиться на виконанні виконавчий лист по справі №2-а-308/11, виданий Жидачівським районним судом Львівської області про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області здійснити на користь ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням вимог ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведених виплат.

Виконавчий лист виконано частково, а саме в частині нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 594,55 грн.

З метою повного і фактичного виконання рішення відділ державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції у Львівській області звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Львівського апеляційного суду від 05 вересня 2012 року по справі №2-а-308/11.

Статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як зазначалось вище, постановою Львівського апеляційного суду від 05 вересня 2012 року по справі №2-а-308/11 зобов'язано відповідача вчинити певні дії.

За приписами п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).

З резолютивної частини вказаної постанови Львівського апеляційного суду та з наведених процесуальних норм можна зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами, як видом захисту порушених прав позивача, які суди задовольнили.

За таких обставин відділ державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції у Львівській області просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час ухвалення вищевказаної постанови суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що, задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення, суди попередніх інстанцій не звернули увагу та не врахували відмінності між позовною вимогою, як обраним судом видом захисту порушених прав позивача та способом виконання судового рішення, як одного з його заходів, чим змінили постанову суду першої інстанції по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Тобто, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його виконання є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже, виконання постанови суду першої інстанції фактично можливе, хоча й за певних умов, а тому відсутні підстави для зміни способу виконання вказаного рішення.

Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що «захист порушеного права у судовому рішенні» і «спосіб виконання судового рішення» не є тотожними поняттями.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінив її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.

Цього також не врахував суд апеляційної інстанції під час перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції.

Вирішення питання про стягнення коштів, яка нарахована у разі виконання рішення адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільних судів.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції згідно зі статтею 229 КАС України скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позову (подання).

Керуючисьст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційнускаргу управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області задовольнити.

Ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2013 року та ухвалу Львівської апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2014 року скасувати і постановити нову ухвалу.

В задоволенні подання відділу державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції у Львівській області до управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області про зміну способу і порядку виконання судового рішення - відмовити.

Ухвала набираєзаконноїсили через п'ятьднів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ : Кобилянський М.Г.

СУДДІ : Амєлін С.Є.

Тракало В.В.