Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2015 р. м. Київ К/800/64284/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

при секретарі: Маджар О.М.,

за участю представників сторін: від відповідача: Василюка Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання протиправним розпорядження,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання протиправним розпорядження від 10.01.2013 №85 про застосування заходу впливу.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваного розпорядження як такого, що прийнято на підставі хибних висновків щодо порушення позивачем вимог статті 26 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" щодо необхідності продовження виконання функцій адміністратора недержавного пенсійного фонду до передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації у разі анулювання ліцензії, виданої адміністратору на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів.

Також позивачем вказано на недотримання відповідачем при прийнятті рішення положень пункту 4.2 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003 №125, відповідно до якого справа не може бути розпочата, а наявна в провадженні справа підлягає закриттю в разі якщо з дня вчинення порушення минув один рік або більше, а також у разі якщо за тим самим фактом порушення є нескасоване рішення Держфінпослуг у справі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року, позов задоволено: скасовано розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 10.01.2013 №85 про застосування заходу впливу, винесене відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард".

У поданій касаційній скарзі Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Форвард» рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27.09.2005 №140 видано ліцензію Серії АБ №115929 на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів строком дії з 04.10.2005 по 04.10.2008.

16.02.2006 між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Форвард» та недержавним пенсійним фондом «Статус» укладено договір про адміністрування недержавного пенсійного фонду.

01.09.2008 до вказаного договору укладено додаткову угоду, пунктом 1 якої статтю 6 договору доповнено пунктом 6.3 наступного змісту: договір припиняє своє дію разом із закінченням строку дії ліцензії на здійснення адміністрування недержавних пенсійних фондів Адміністратора.

Строк дії ліцензії з адміністрування недержавних пенсійних фондів від 17.10.2005 серії АБ №115929, виданої позивачеві Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України як адміністратору, закінчився 04.10.2008.

16.04.2009 Держфінпослуг складено акт позапланової інспекції №28/25/32-п, за результатами розгляду якого прийнято рішення від 27.05.2009 №69/091 про закриття провадження у справі про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг.

У рішенні від 27.05.2009 №69/091 зазначено, що з 04.10.2008, тобто з моменту закінчення строку дії ліцензії на впровадження діяльності з адміністрування та закінчення строку дії договору про адміністрування НПТ (НПО) «ВНПФ «Статус», адміністратором будь-яка діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів не здійснювалась. У висновках акту від 16.04.2009 №28/25/32-п зазначено про відсутність факту порушення адміністратором вимог чинного законодавства у сфері фінансових послуг з питань адміністрування пенсійного фонду.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в період з 22.10.2012 по 26.10.2012 проведено планову виїзну інспекцію щодо дотримання вимог чинного законодавства України у сфері фінансових послуг товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Форвард», за результатами якої складено акт від 22.11.2012 №5/14/4-п.

Інспекцією встановлено порушення позивачем: 1) пункту 6.12 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.2003 №125, в частині невиконання рішення про застосування заходу впливу (розпорядження про усунення порушень вимог законодавства від 30.03.2011 № 109/42/2) після набрання ним чинності;

2) частини другої статті 26 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», пункту 5.4 розділу 5 Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 20.07.2004 №1660, в частині невиконання товариством зобов'язання щодо продовження виконання функцій до передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавного пенсійного фонду та відповідної документації, а саме: вести персоніфікований облік учасників фонду відповідно до Закону та інших нормативно-правових актів;

3) статті 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», частини другої статті 26, пункту 5.4 розділу Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 20.07.2004 №1660, в частині невиконання адміністратором зобов'язання продовжувати виконувати свої функції до передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавного пенсійного фонду та відповідної документації, а саме: вести бухгалтерський та податковий облік фонду.

4) частини другої статті 26 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», пункту 5.4 розділу 5 Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 20.07.2004 №1660, розділів IV та VI Положення про подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення, затвердженого розпорядженням Дерфінпослуг від 22.06.2004 №1100, пункту 4.1 розділу розділів IV та п. 6 розділу VI Положення про порядок складання, формування та подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27.10.2011 №674, в частині невиконання товариством зобов'язання щодо продовження виконання функцій до передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавного пенсійного фонду та відповідної документації, а саме: надавати та оприлюднювати інформацію про фонд та здійснення ним діяльності з недержавного пенсійного забезпечення відповідно до умов договору про адміністрування фонду та законодавства, забезпечувати проведення аудиторських перевірок діяльності фонду.

На підставі акту планової виїзної інспекції від 22.11.2012 №5/14/4-п відповідачем 10.01.2013 прийнято розпорядження №85 про застосування заходу впливу, згідно з яким товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" зобов'язано вжити заходів щодо усунення порушень вимог законодавства України у сфері надання фінансових послуг, зазначених у пунктах 1-3 констатуючої частини цього розпорядження, у термін до 06.02.2013 та повідомити Нацкомфінпослуг про виконання вимог цього розпорядження з наданням підтверджуючих документів у термін до 06.02.2013.

Вказуючи на протиправність розпорядження від 10.01.2013 №85, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" звернулось до суду із зазначеним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності розпорядження від 10.01.2013 №85 про застосування заходу впливу як такого, що прийнято на підставі хибних висновків акту інспекції щодо порушення позивачем вимог законодавства про недержавне пенсійне забезпечення. Зазначена позиція судів ґрунтується на тому, що з 04.10.2008 позивач не міг здійснювати діяльність з адміністрування пенсійних фондів, оскільки у товариства відсутня ліцензія з адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Також судами попередніх інстанцій вказано на недотримання відповідачем при прийнятті рішення положень пункту 4.2 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003 №125, відповідно до якого справа не може бути розпочата, а наявна в провадженні справа підлягає закриттю в разі якщо з дня вчинення порушення минув один рік або більше, а також у разі якщо за тим самим фактом порушення є нескасоване рішення Держфінпослуг у справі, оскільки в матеріалах справи наявне чинне рішення Держфінпослуг від 27.05.2009 №69/091 про закриття провадження у справі про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг, згідно з яким встановлено відсутність факту порушення позивачем як адміністратором вимог чинного законодавства у сфері фінансових послуг.

Також в обґрунтування судових рішень судами попередніх інстанцій зроблено посилання на обставини, встановлені постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 у справі №2а-5414/11/2070 та постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2013 у справі №2-а-13911/12/2070, а також мотиви, з яких суди виходили при прийнятті рішень у вказаних справах, а саме щодо неможливості здійснення позивачем функцій адміністратора за відсутності чинної ліцензії з адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" передача системи персоніфікованого обліку учасників пенсійних фондів та відповідної документації здійснюється адміністратором у разі: розірвання договору, укладеного ним з радою пенсійного фонду; ліквідації адміністратора; припинення адміністратора в результаті передачі всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам, внаслідок чого порушуються вимоги цього Закону щодо пов'язаних осіб; анулювання ліцензії, виданої адміністратору на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів.

Абзацом першим частини другої статті 26 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" встановлено, що адміністратор зобов'язаний забезпечити передачу в повному обсязі системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації після отримання від ради пенсійного фонду або національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомлення про обраного чи тимчасово призначеного нового професійного адміністратора. До передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації адміністратор зобов'язаний продовжувати виконання своїх функцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що строк дії ліцензії з адміністрування недержавних пенсійних фондів від 17.10.2005 серії АБ №115929, виданої позивачеві Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України як адміністратору, закінчився 04.10.2008.

Зазначене в силу імперативних положень частини першої статті 26 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" є підставою для передачі позивачем системи персоніфікованого обліку учасників пенсійних фондів та відповідної документації.

При цьому, обов'язок щодо такої передачі в силу положень частини другої статті 26 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" виникає після отримання від ради пенсійного фонду або національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомлення про обраного чи тимчасово призначеного нового професійного адміністратора.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач листом від 01.09.2008 повідомив НПТ (НПО) «ВНПФ «Статус» про сплив терміну дії договору про адміністрування фонду та сплив терміну дії ліцензії. Також позивачем просив у встановлений законодавством строк надати відомості про новообраного адміністратора для здійснення передачі системи персоніфікованого обліку та документації НПТ (НПО) «ВНПФ «Статус». У той же час, з 04.10.2008 і до моменту судового розгляду справи повідомлення про обраного чи тимчасово призначеного нового професійного адміністратора позивач не отримував.

У той же час, як вбачається зі змісту оскаржуваного розпорядження, зазначене прийнято у зв'язку з невиконанням товариством зобов'язання щодо продовження виконання функцій адміністратора до передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавного пенсійного фонду та відповідної документації.

Судами попередніх інстанцій при обґрунтуванні позиції щодо неможливості виконання позивачем функцій адміністратора недержавного пенсійного фонду за відсутності чинної ліценції з даного виду діяльності, не враховано положень абзацу першого частини другої статті 26 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", згідно з якими на адміністратора прямо покладено обов'язок з продовження виконання функцій адміністратора до моменту передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації в незалежності від підстав, з яких відбувається така передача, у тому числі, анулювання ліцензії, виданої адміністратору на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів.

Зазначене також кореспондується з вимогами частини п'ятої статті 28 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", згідно з якими адміністратор, ліцензію якого анульовано, припиняє виконання функцій з адміністрування пенсійного фонду з дня передачі системи персоніфікованого обліку новому адміністратору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо звільнення позивача у спірних правовідносинах від обов'язку з виконання функцій адміністратора з мотивів відсутності чинної ліцензії з адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Так само, колегія суддів не погоджується із позицією судів щодо недотримання відповідачем при прийнятті оскаржуваного розпорядження вимог пункту 4.2 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003 №125, відповідно до якого справа не може бути розпочата, а наявна в провадженні справа підлягає закриттю в разі якщо з дня вчинення порушення минув один рік або більше, а також у разі якщо за тим самим фактом порушення є нескасоване рішення Держфінпослуг у справі.

Так, в матеріалах справи наявне рішення Держфінпослуг від 27.05.2009 №69/091 про закриття провадження у справі про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг, згідно з яким встановлено відсутність факту порушення позивачем як адміністратором вимог чинного законодавства у сфері фінансових послуг у зв'язку із закінченням дії ліцензії з адміністрування недержавних пенсійних фондів.

У той же час, як вбачається з акту ревізії від 22.11.2012 №5/15/4-п, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване розпорядження від 10.01.2013 №85, проведеною інспекцією охоплено період діяльності товариства з 01.02.2011 по 01.10.2012, що виходить за межі періоду діяльності, що попередньо перевірявся відповідачем та за яким приймалось рішення від 27.05.2009 №69/091.

Виконання позивачем обов'язку з продовження здійснення функцій адміністратора недержаного пенсійного фонду до передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавного пенсійного фонду та відповідної документації у річний строк, що передує моменту прийняття оскаржуваного розпорядження, судами попередніх інстанцій не встановлено, матеріалами справи не підтверджено та позивачем не обґрунтовано.

Також посилання судів попередніх інстанцій на мотиви, з яких виходив Харківський апеляційний адміністративний суд та Харківський окружний адміністративний суд при прийнятті рішень у справах №2а-5414/11/2070 та №2-а-13911/12/2070 відповідно не є достатнім для висновку про протиправність розпорядження, що є предметом розгляду у вказаній справі, оскільки за змістом положень частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України не доказуються при розгляді інших справ обставини щодо особи, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, у той час як поняття мотивів, з яких виходив суд при прийнятті рішення, як і поняття висновків суду про наявність або ж відсутність підстав для задоволення позову, поняттям обставини не охоплюються.

За вказаних обставин, зважаючи на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо протиправності розпорядження від 10.01.2013 №85 про застосування заходу впливу, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень із постановленням нового, про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року скасувати.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним розпорядження від 10.01.2013 №85 про застосування заходу впливу відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: