Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" квітня 2014 р. м. Київ К/800/9067/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька на постанову Будьоннівського районного суду м. Донецька від 26 жовтня 2012 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про перерахунок пенсії, -

встановила:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про перерахунок пенсії.

Постановою Будьнівського районного суду м. Донецька від 26 жовтня 2012 року позов задоволено частково. Визнано незаконним рішення Управління Пенсійного фонду України в Будьнівському районі м. Донецька від 12 серпня 2011 року № 1472 та зобов'язано відповідача зробити позивачу перерахунок та виплату пенсії на підставі Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» починаючи з 27 вересня 2011 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року змінено постанову суду першої інстанції, а саме: змінено дату з 27 вересня 2011 року на дату 27 вересня 2010 року. В решті постанову суду залишено без змін.

У касаційній скарзі, Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов та зобов'язуючи Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька зробити перерахунок пенсії ОСОБА_2 згідно із Законом України від 2 вересня 2008 року «Про підвищення престижності шахтарської праці», суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що державні соціальні гарантії встановлені цим Законом поширюються на всіх працівників, які були зайняті на підземних роботах за Списком № 1 без будь-яких обмежень, зокрема, на позивача. Ці гарантії не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Проте колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не може.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 має пільговий стаж роботи за Списком № 1 та з 2008 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах. З жовтня 2008 року, після проведення чергового перерахунку, позивачу обчислено пенсію з урахуванням Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 1543,8грн грн.

Проте, у вересня 2009 року відповідач зменшив розмір пенсії, посилаючись на те, що відповідно до роз'яснень, викладених у листах Міністерства праці та соціальної політики України від 10 грудня 2008 року № 13685/0/14/010 та від 04 лютого 2009 року № 1147/0/14-09/039, дія зазначеного Закону на нього не поширюється.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Вимогами статті 8 цього Закону, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Отже, пільги, встановлені Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», розповсюджуються тільки на працівників зазначених у Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які були зайняті повний робочий день саме на підземних роботах.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 працювала на посаді хронометражиста підземного з 29 листопада 1961 року по 16 липня 1981 року послідовно на шахті № 6 «Капітальна» тресту «Будьонноввугілля», на шахті «Чулковка», в шахтоуправліннях № 8, № 9, «Кальміуське» тресту «Пролетарськвугілля», на «Нормативно-дослідній станції» Донецького виробничого об'єднання по видобутку вугілля. З 17 липня 1981 року по 30 квітня 1984 року ОСОБА_2 працювала гірничим диспетчером на шахті імені газети «Правда» Донецького виробничого об'єднання по видобутку вугілля. Всього трудовий стаж ОСОБА_2 на підземних роботах становить 22 роки 8 місяців 19 днів та загальний стаж - 29 років 3 місяці 8 днів.

Пунктом «г» підрозділу 1 Розділу 1 Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, а з 16 січня 2003 року - постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, передбачено, що посади, які обіймав позивач (хронометражист підземний, гірничий диспетчер) передбачає зайнятість на підземних роботах лише 50 % і більше відсотків робочого часу на рік. Тобто, робота на вказаних посадах не передбачає зайнятість на підземних роботах повний робочий день.

За таких обставин, дії Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька у спірних правовідносинах правомірні, оскільки дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не поширюється на працівників шахтобудівних підприємств, які не були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Наведене узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду України від 28 січня 2014 року № 21-455а13.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права - судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

постановила:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька задовольнити.

Постанову Будьоннівського районного суду м. Донецька від 26 жовтня 2012 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про перерахунок пенсії - скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про перерахунок пенсії - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді С.В. Білуга

О.І. Гаманко