Постанова

Іменем України

31 січня 2019 року

м. Київ

справа № 456/2156/16

провадження № 61-15366св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Штелик С. П.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

заінтересована особа - Стрийське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Львівській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_4, заінтересована особа - Стрийське об'єднане управління Пенсійного фонду України про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, за касаційною скаргою Стрийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, в якій посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік ОСОБА_5, а 11 березня 2016 року вона звернулася до Стрийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (далі - Стрийське об'єднане УПФУ в Львівській області) із заявою про переведення пенсії, яку вона отримує за віком, на пенсію, пов'язану із втратою годувальника, до якої додала трудову книжку померлого чоловіка.

Оскільки в трудовій книжці зазначено прізвище її чоловіка «ОСОБА_5» замість правильного «ОСОБА_5», у період з 20 грудня 1997 року до 06 листопада 2004 року він перебував на обліку в управлінні пенсійного фонду як ОСОБА_5

ОСОБА_4 стверджувала, щоу зв'язку із зазначеними розбіжностями у трудовій книжці її померлого чоловіка вона не може оформити пенсію, пов'язану із втратою годувальника.

На підставі викладеного просила встановити факт належності трудової книжки, виданої на прізвище «ОСОБА_5», її померлому чоловіку ОСОБА_5

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 листопада 2016 року заяву ОСОБА_4. задоволено.

Встановлено, що трудова книжка, видана 15 грудня 1949 року на ім'я ОСОБА_5, належить чоловіку заявниці ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Стрийське об'єднане УПФУ в Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку.

Разом із апеляційною скаргою Стрийське об'єднане УПФУ в Львівській області подало клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивовано тим, що в бюджеті Пенсійного фонду України на 2015 рік не передбачено видатків для сплати судового збору.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14 грудня 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання Стрийського об'єднаного УПФУ в Львівській області про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (сплати судового збору в розмірі 303,16 грн), який не може перевищувати п'яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції, посилаючись на засади рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, зазначав, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не є достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

У зв'язку з невиконанням вимог зазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 06 лютого 2017 року апеляційну скаргу Стрийського об'єднаного УПФУ в Львівській області визнано неподаною та повернуто.

При цьому в ухвалі апеляційного суду зазначено, що клопотання Стрийського об'єднаного УПФУ в Львівській області про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, подане 04 січня 2017 року, мотивоване обставинами, які є аналогічними викладеним в раніше поданому клопотанні про звільнення від сплати судового збору, та не підлягає задоволенню.

У березні 2017 року Стрийське об'єднане УПФУ в Львівській області подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 лютого 2017 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував доводів клопотання Стрийського об'єднаного УПФУ в Львівській області про звільнення від сплати судового збору щодо відсутності коштів, призначених для цього.

Крім того, в касаційній скарзі зазначено, що з 01 вересня 2015 року Пенсійний фонд України та його органи не мали пільг зі сплати судового збору, однак до Закону України «Про судовий збір» внесено зміни, які набрали чинності з 01 січня 2017 року, згідно з якими Пенсійний фонд України та його органи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ у всіх судових інстанціях.

Заперечень на касаційну скаргу не надходило.

27 березня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII«Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини другої статті 297 ЦПК України 2004 року до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Частиною першою статті 121 ЦПК України 2004 року передбачено, зокрема, що у разі несплати судового збору суддя постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

За змістом частини другої статті 297 та частини другої статті 121 ЦПК України 2004 року якщо заявник у встановлений строк виконає вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, сплатить суму судового збору, апеляційна скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше апеляційна скарга вважається неподаною і повертається заявникові.

З огляду на те, що Стрийське об'єднане УПФУ в Львівській області не виконало вимог ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху, не сплатило судового збору, суд апеляційної інстанції правомірно на підставі статей 121, 297 ЦПК України 2004 року, визнав апеляційну скаргу неподаною та повернув.

Таким чином, оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законною та обґрунтованою.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність оскаржуваної ухвали не впливають.

Не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував доводів клопотання Стрийського об'єднаного УПФУ в Львівській області про звільнення від сплати судового збору, оскільки таке клопотання розглянуто в установленому законом порядку та в його задоволенні відмовлено.

Безпідставними є також доводи касаційної скарги про те, що з 01 січня 2017 року Пенсійний фонд України та його органи звільняються від сплати судового збору, оскільки станом на дату звернення з апеляційною скаргою Пенсійний фонд України та його органи не мали пільг зі сплати судового збору.

Таким чином, Верховним Судом під час касаційного розгляду справи встановлено, що підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Стрийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Львівській області залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 лютого 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді А. О. Лесько

С. Ю.Мартєв

С. П. Штелик