Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.10.2019 року у справі №733/1200/18

Постанова

Іменем України

29 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 733/1200/18

провадження 61-16834св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Баховський Михайло Михайлович, на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 березня 2019 року у складі судді Овчарика В. М. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Вінгаль В.

М., Губар В. С., Кузюри Л. В.,

ВСТАНОВИВ

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law12~) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law13~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law14~.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором авансування купівлі-продажу квартири.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами 19 серпня 2011 року укладений договір авансування купівлі-продажу квартири (далі - Попередній договір, Договір).

Згідно пункту 1 Попереднього договору сторони зобов'язуються у майбутньому в строк не пізніше двох тижнів з моменту отримання "Сертифікату відповідності" та технічного паспорту на будинок укласти договір купівлі-продажу (далі - Основний договір), або отримання покупцем свідоцтва на право власності на квартиру шляхом вступу в члени Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу "Бриг-С" (далі - ОК ЖБК "Бриг-С") квартири № 28 площею 43,5 кв. м, розташованої на АДРЕСА_2.

Згідно з пунктом 2 Попереднього договору сторони узгодили вартість квартири в сумі 40 550 дол. США та періодичність платежів.

Відповідно до пункту 7.4 цього договору покупець зобов'язується сплатити повністю вартість нерухомості до 01 грудня 2016 року.

Продавець виконав своє зобов'язання в 2011 році, як засновник ОК ЖБК "БРИГ-С", закінчив будівництво будинку, передав квартиру відповідачу, згідно акту-приймання передачі від 19 серпня 2011 року та забезпечив отримання відповідачем свідоцтва на право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Відповідач здійснила відчуження квартири відповідно до договору дарування від 01 грудня 2015 року.

Після 28 вересня 2016 року відповідач припинила виконувати свої обов'язки щодо періодичної сплати вартості квартири, посилаючись на зміну курсу валют та ринкових цін на нерухоме майно.

В зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань за Попереднім договором утворилась заборгованість 16 144,88 дол. США.

З урахуванням викладеного позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 478 206,28 грн, яка складається з 456 568,11 грн заборгованості та 3% річних у розмірі 21 638,17 грн, а також судові витрати у розмірі 4 722,06 грн.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявну заборгованість ОСОБА_2 перед ОК ЖБК "БРИГ-С" та ОСОБА_1.

Так, в рішенні суду вказано, що матеріали справи не містять доказів того, яким чином ОСОБА_1, як фізична особа-підприємець, набула право на продаж квартири АДРЕСА_2, у той час як власником даної квартири був ОК ЖБК "Бриг-С", який згідно акту-передачі і передав цю квартиру ОСОБА_2 та забезпечив отримання останньою свідоцтва про право власності на неї.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 березня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2 як член кооперативу ОЖ ЖБК "Бриг-С" сплатила вартість паю у повному обсязі, що відповідає вартості квартири, обмінявши таким чином пай на право власності на квартиру, яка була зареєстрована за нею 12 листопада 2013 року, ставши її власником.

Крім цього, в постанові суду зазначено, що Попередній договір нотаріально не посвідчений та позивачем не надано доказів того, що сторони приступили до виконання зазначеного договору, оскільки розмір заборгованості відповідача перед позивачем нічим не підтверджений.

Також вказано, що позивач не вчиняв дій, передбачених пунктом 7.4 Попереднього договору, відповідно до якого у разі затримки поточної оплати більше ніж на 6 місяців продавець набуває права в односторонньому порядку розірвати договір та виставити квартиру на продаж.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, й ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на відсутність у ОСОБА_2 статусу асоційованого члена ОК ЖБК "Бриг-С", що підтверджено витягом з реєстру юридичних осіб та статуту, а також тим, що перелік членів кооперативу не змінювався після заснування кооперативу.

Скаржник також вказує, що суди ототожнюють зобов'язання ОСОБА_2 перед ОК ЖБК "Бриг-С" та ОСОБА_1, а тому невірним є висновок про відсутність заборгованості перед ОСОБА_1.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу.

22 жовтня 2019 року справу передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 19 серпня 2011 року між ОСОБА_2 (покупець) та ОСОБА_1 був укладений договір авансування купівлі-продажу квартири.

Згідно пункту 1 цього Договору сторони зобов'язуються у майбутньому в строк не пізніше двох тижнів з моменту отримання "Сертифікату відповідності" та технічного паспорту на будинок укласти договір купівлі-продажу (далі - Основний договір), або отримання покупцем свідоцтва на право власності на квартиру шляхом вступу в члени Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу "Бриг-С" (далі - ОК ЖБК "Бриг-С") квартири № 28 площею 43,5 кв. м, розташованої на АДРЕСА_2.

Згідно з пунктом 2 Попереднього договору сторони узгодили вартість квартири в сумі 40 550 дол. США та періодичність платежів. Отримання кожної суми грошей підтверджується розпискою про отримання вказаної суми, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що покупець набуває право користування квартирою, виконувати або замовляти ремонтні роботи після підписання цього договору, виплати авансу та підписання акту прийому-передачі квартири; а право власності на квартиру - з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу або отримання "Свідоцтва на право власності на квартиру" після сплати її вартості.

Після підписання акту прийому-передачі квартири з першого числа наступного місяця покупець починає сплачувати продавцю щомісячну плату згідно цього Договору. В разі затримки платежу після 15 числа, відсотки подвоюються на термін затримки.

Згідно п. 7.4 Договору покупець зобов'язується сплатити повністю вартість нерухомості до 01 грудня 2016 року. В разі затримки поточної оплати більше ніж на 6 місяців продавець набуває право в односторонньому порядку розірвати договір, виставити квартиру на продаж по ринковій вартості, а після продажу та погашення заборгованості решту коштів за виключенням штрафу і 1 000 дол. США в триденний строк повернути покупцю. Покупці зобов'язуються в цьому випадку звільнити квартиру та повернути її продавцю в стані, не гіршому ніж отримали.

19 серпня 2011 року відповідно до акту приймання-передачі ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 прийняла двокімнатну квартиру АДРЕСА_2.

Відповідно до декларації про початок будівельних робіт від 12 вересня 2011 року замовником будівництва житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 є ОК ЖБК "БРИГ-С", головою правління якого є ОСОБА_3.

Згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 17 жовтня 2011 року, спірний житловий будинок вважається закінченим будівництвом та готовий до експлуатації.

02 листопада 2012 року ОСОБА_2 на ім'я голови Гостомельської селищної ради подала заяву про надання дозволу на оформлення права власності на квартиру № 28 в ОК ЖБК "Бриг-С" у житловому будинку АДРЕСА_3 згідно договору про спільну пайову участь у будівництві житлового кооперативного будинку.

Рішенням виконавчого комітету Гостомельської селищної ради Київської області № 188 від 07 листопада 2012 року доручено Комунальному підприємству Київської обласної ради "Ірпінське бюро технічної інвентаризації" оформити та видати свідоцтво про право власності на квартиру житлового будинку на АДРЕСА_3 членам ОК ЖБК "Бриг-С", зокрема і на квартиру № 28, загальною площею 40,8 кв. м, житловою площею 23,7 кв. м на ім'я ОСОБА_2.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 12 листопада 2013 року реєстраційною службою Ірпінського міського управління юстиції Київської області за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2.

На зазначену квартиру ОСОБА_2 був виданий технічний паспорт.

Відповідно до списку членів кооперативу ОК ЖБК "Бриг-С", затвердженого установчими зборами кооперативу від 08 червня 2011 року під № 30 у списку, як член кооперативу квартири № 28, зазначена ОСОБА_2.

Згідно з довідкою, підписаною головою правління ОК ЖБК "Бриг-С ОСОБА_3 підтверджується, що ОСОБА_2 дійсно є членом зазначеного кооперативу.

Також у вказаній довідці зазначено, що ОСОБА_2 всі зобов'язання стосовно отримання квартири та паю в кооперативі виконано на 100 %.

01 грудня 2015 року ОСОБА_2 відчужила свою квартиру ОСОБА_4 на підставі договору дарування.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності ~law15~) України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 2 Закону України "Про кооперацію" (тут і далі - в редакції, чинній на момент вчинення окремих процесуальних дій) кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про кооперацію" кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Крім того, згідно зі статтею 19-1 Закону України "Про кооперацію" член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - розпорядження квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. В разі викупу квартири, дачі, гаража споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

На виконання укладеного між сторонами договору авансування купівлі-продажу квартири продавець забезпечив отримання покупцем свідоцтва на право власності на квартиру шляхом вступу в члени ОК ЖБК "Бриг-С" квартири № 28 площею 43,5 кв. м, будинку АДРЕСА_2.

Відповідно до списку членів кооперативу ОК ЖБК "Бриг-С", затвердженого установчими зборами кооперативу від 08 червня 2011 року, під № 30 у списку як член кооперативу квартири № 28 зазначена ОСОБА_2. Згідно з довідкою, підписаною головою правління ОК ЖБК "Бриг-С" Скопенком А. А. підтверджується, що ОСОБА_2 є членом зазначеного кооперативу та власником квартири № 28, поверх 3, загальна площа 40,8 кв. м, житлова площа 23,7 кв. м в АДРЕСА_2; вартість паю сплачено на 100 %, всі зобов'язання для отримання квартири та паю в кооперативі виконано на 100 %.

Як вбачається з пункту 5.1 Договору покупець набуває право власності на квартиру з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу або отримання свідоцтва на право власності на квартиру після сплати її вартості.

Так, відповідно до свідоцтва про право власності від 12 листопада 2013 року реєстраційною службою Ірпінського міського управління юстиції Київської області за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2. На зазначену квартиру ОСОБА_2 був виданий технічний паспорт.

Суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що будь-якої заборгованості відповідача перед ОК ЖБК "Бриг-С" і позивачем не існує.

В матеріалах справи відсутній договір купівлі-продажу квартири, який укладено між позивачем та відповідачем на виконання попереднього договору. ОСОБА_1 не доведено, що вона мала право на продаж спірної квартири, зважаючи на те, що право розпорядження вказаною квартирою належить ОК ЖБК "Бриг-С".

Зі статуту ОК ЖБК "Бриг-С", засновниками якого є ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, вбачається, що тільки останньому надано право на вчинення дій від імені ОК ЖБК "Бриг-С" як юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Відповідно до акту приймання-передачі 19 серпня 2011 року голова правління ОК ЖБК "Бриг-С" ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 прийняла двокімнатну квартиру АДРЕСА_2.

Разом з тим, підтвердженням виконання обов'язків по сплаті коштів (внесків) ОСОБА_2 перед ОК ЖБК "Бриг-С", як члена цього кооперативу та відсутності у неї заборгованості перед ОСОБА_1 свідчать дії ОК ЖБК "Бриг-С" щодо передачі ОСОБА_2 у власність спірної квартири.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 не доведені належними та допустимими доказами, зокрема, не підтверджено матеріалами справи борг у заявленому до стягнення розмірі за передачу у власність відповідача спірної квартири відповідно до попереднього договору.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суди дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача заборгованості згідно з договором авансування купівлі-продажу квартири по сплаті внесків за квартиру передану ОК ЖБК "Бриг-С" у власність ОСОБА_2.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про відсутність у ОСОБА_2 статусу асоційованого члена ОК ЖБК "Бриг-С", оскільки в матеріалах справи є довідка підписана головою правління ОК ЖБК "Бриг? С" Скопенком А. А. де зазначено, що ОСОБА_2 є членом вказаного кооперативу та власником квартири № 28, поверх 3, загальна площа 40,8 кв. м, житлова площа 23,7 кв. м в АДРЕСА_2.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про помилкове ототожнення судами попередніх інстанцій зобов'язання ОСОБА_2 перед ОК ЖБК "Бриг-С" та ОСОБА_1, оскільки судами правильно встановлено характер спірних правовідносин між сторонами та матеріалами справи доведено лише правовідносини між ОК ЖБК "Бриг-С" і ОСОБА_2 та встановлено відсутність заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_2.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Баховський Михайло Михайлович, залишити без задоволення.

Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 березня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко