Постанова

Іменем України

19 січня 2022 року

м. Київ

справа № 233/2208/19

провадження № 61-5058св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

позивач (за первісним позовом) - приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест",

відповідач (за первісним позовом) - ОСОБА_1,

третя особа (за первісним позовом) - Костянтинівська міська рада Донецької області,

позивач (за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,

відповідач (за зустрічним позовом) - приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 листопада 2019 року у складі судді Малінова О. С. та постанову Донецького апеляційного суду від 04 березня 2020 року у складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Новікової Г. В., Гапонова А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест" (далі - ПрАТ "АПК-Інвест") звернулося до суду з позовом про переукладення договору оренди земельної частки (паю) на договір оренди землі.

Позов обґрунтовано тим, що 22 березня 2012 року між ПрАТ "АПК-Інвест" та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 02 квітня 2012 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за № 1019, згідно з яким в оренду передається земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ДН № 0173787, виданого 30 серпня 1996 року Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області. 22 березня 2012 року актом приймання-передачі земельної частки (паю) до договору ОСОБА_1 передала, а ПрАТ "АПК-Інвест" прийняло у володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, що розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом.

Пунктом 2.3. договору визначений двадцятирічний строк його дії, тобто по 02 квітня 2032 року. Після укладення договору позивачем сумлінно виконуються усі обов'язки згідно із договором, у тому числі і зі сплати орендної плати ОСОБА_1.

У подальшому позивачу стало відомо про факт виділення в натурі відповідачу земельної ділянки площею 4,3354 га, якій присвоєно кадастровий номер 1422483900:40:000:0083 та яка на сьогоднішній день фактично використовується позивачем на підставі укладеного договору орендиземельної частки (паю) від 22 березня 2012 року

ОСОБА_1 не були дотримані норми, закріплені чинним законодавством та безпосередньо договором оренди земельної частки (паю) від 22 березня 2012 року, щодо обов'язку повідомити та в подальшому переукласти відповідний договір з ПрАТ "АПК-Інвест" після виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), у зв'язку із чим вона грубо порушила права позивача як орендаря.

Пунктом 3.1. договору оренди передбачено обов'язок орендодавця повідомити орендаря про виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) протягом п'яти робочих днів з дати такого виділення. ОСОБА_1 не повідомила ПрАТ "АПК-Інвест" про отримання нею правовстановлюючого документа, що підтверджує її право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1422483900:40:000:0083, не дотримавшись таким чином вимог договору, чинних нормативних актів та безпосередньо права позивача як орендаря та фактичного користувача земельної частки (паю). На момент укладення договору оренди земельної частки (паю) між ПрАТ "АПК-Інвест" та ОСОБА_1 так само, як і на теперішній час, спірні відносини регулюютьсяПерехіднимиположеннямиЗакону України "Про оренду землі", якими встановлено імперативну норму щодо наслідків виділу в натурі (на місцевості) земельної ділянки власнику земельної частки (паю), з яким укладено договір оренди землі, а саме: такий договір переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Аналогічні вимоги встановлені договором оренди земельної частки (паю) між позивачем та відповідачем.

Отже, під час підписання договору оренди земельної частки (паю) ОСОБА_1 вчинила волевиявлення щодо укладення цього договору строком на 20 років та правових наслідків подальшої реалізації нею права на виділ земельної ділянки - переукладення договору оренди землі із орендарем відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю). Проте відповідач протиправно вчинила односторонню відмову від взятого на себе зобов'язання з переукладення договору оренди, чим порушила права та законні інтереси позивача, як належного орендаря та користувача земельної ділянки.

У зв'язку із зазначеним, позивач просив визнати переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 22 березня 2012 року (невід'ємною частиною якого є акт приймання-передачі земельної частки (паю)), на договір оренди землі, кадастровий номер земельної ділянки 1422483900:40:000:0083, площею 4,3354 га, на тих самих умовах, що і раніше укладений між ПрАТ "АПК-Інвест" та ОСОБА_1 договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності відповідача на земельну ділянку (29 листопада 2017 року), у запропонованій ним редакції.

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до

ПрАТ "АПК-Інвест" та просила припинити дію договору оренди землі шляхом його розірвання. Посилаючись на ті самі фактичні обставини, вказувала, що наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року затверджено типовий договір оренди земельної частки (паю), згідно з положеннями якого у разі виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов'язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. Про свої наміри щодо припинення договору оренди вона повідомила орендаря та вважала договір припиненим. Зміна договору оренди може бути тільки за її згодою та із оформленням права власності на землю змінилася сторона договору оренди і сам предмет договору. Також з підстав зміни статусу сторони договору ОСОБА_1 із володільця земельної частки (паю) на власника вже виділеної земельної ділянки виникли підстави для розірвання договору оренди.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 листопада 2019 року узадоволенні первісного позову ПрАТ "АПК-Інвест" відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено; припинено дію договору оренди земельної ділянки (паю) від 22 березня 2012 року, укладеного між ПрАТ "АПК-Інвест" та ОСОБА_1, який зареєстрований 02 квітня 2012 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за № 1019, шляхом розірвання; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з моменту отримання

ОСОБА_1 статусу власника земельної ділянки змінилася сторона договору та предмет договору, що стало підставою для його розірвання. Умова договору оренди про його переукладення у разі виділення земельної ділянки в натурі не є обов'язком для орендодавця, оскільки не може бути розцінена як примус для власника, волевиявлення якого є вирішальним у договірних відносинах.

Постановою Донецького апеляційного суду від 04 березня 2020 року апеляційну скаргу ПрАТ "АПК-Інвест" задоволено частково.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 листопада 2019 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині зустрічного позову, виходив із того, що набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, не свідчить про припинення правовідносин оренди та не є підставою для визнання договору припиненим чи розірваним, оскільки це не призвело до порушення прав жодної із сторін, які підтвердили своє волевиявлення укладенням договору оренди та фактичними діями, направленими на виконання домовленостей досягнутих у договорі оренди, оскільки підтверджено, що ОСОБА_1 і після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) продовжувала отримувати орендну плату за договором оренди.

Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову ПрАТ "АПК-Інвест" щодо визнання договору оренди переукладеним на умовах зазначених у позовній заяві, виходячи з того, що чинне законодавство вимагає згоди сторін правочину на його переукладення, а тому суд позбавлений можливості визначити умови, на яких необхідно вважати договір оренди переукладеним.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У березні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного суду

від 04 березня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд належним чином не дослідив усіх обставин справи та не врахував при ухваленні оскаржуваного судового рішення правові висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 14 серпня

2019 року у справі № 484/4135/18, від 30 жовтня 2019 року у справі № 233/4198/18, від 11 листопада 2019 року у справі № 484/4067/18, згідно з якими після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов'язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акта на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв'язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Заявник у касаційній скарзі вказує на застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у вищезазначених постановах Верховного Суду.

Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України.

У квітні 2020 року ПрАТ "АПК-Інвест" надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 листопада 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 04 березня 2020 року, в якій просить скасувати повністю рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні первісного позову та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення первісного позову; в іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування касаційної скарги ПрАТ "АПК-Інвест" посилається на те, що суди належним чином не дослідили усіх обставин справи та не врахували при ухваленні оскаржуваних судових рішень правові висновки Верховного Суду, які викладені в постановах від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17, від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14 та від 22 травня 2019 року у справі № 904/3558/18, згідно з якими оформлення державного акта на право власності на землю автоматично не припиняє дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв, а такі договори підлягають переукладенню. Припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце тільки після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або з підстав, передбачених статтею 31 Закону України "Про оренду землі". Апеляційний суд не врахував положення частини другої розділу IX Перехідних положень Закону України "Про оренду землі", згідно з якою договір оренди при вказаних вище обставинах переукладається, а не припиняється автоматично. Заявник у касаційній скарзі вказує на застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у вищезазначених постановах Верховного Суду. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини 2 статті 389 ЦПК України.

У травні 2020 року ПрАТ "АПК-Інвест" звернулося до суду із заявою про зупинення касаційного провадження, в якій просило зупинити касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 233/3676/19.

Колегія суддів вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки 01 вересня 2020 року Великою Палатою Верховного Суду в справі № 233/3676/19 ухвалено рішення за наслідками перегляду судових рішень судом касаційної інстанції, яке набрало законної сили.

У вересні 2020 року ПрАТ "АПК Інвест" звернулося до Верховного Суду із клопотанням про долучення до матеріалів справи постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19.

Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки Верховний Суд здійснює касаційний перегляд рішень судів першої та апеляційної інстанцій на підставі документів (доказів), наявних у справі на час постановлення оскаржуваних рішень.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня2020 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1.

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня2020 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "АПК-Інвест".

Справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 вересня 2020 року, справу передано на розгляд судді-доповідачу Ігнатенку В. М.

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 233/2021/19.

Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2022 року поновлено касаційне провадження у справі.

Доводи інших учасників справи:

У квітні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ПрАТ "АПК-Інвест", у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскільки вона є безпідставною, а оскаржувані судові рішення в частині вирішення первісного позову - без змін, оскільки вони є законними та обґрунтованими.

У квітні 2020 року ПрАТ "АПК-Інвест" надіслалодо Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскільки вона є безпідставною, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду в частині вирішення зустрічного позову - без змін, оскільки воно є законним та обґрунтованим.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

22 березня 2012 року між ПрАТ "АПК-Інвест" та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної частки (паю), згідно з умовами якого, ОСОБА_1 передана в оренду ПрАТ "АПК-Інвест" земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, яка належала їй на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0173787, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), який зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради02 квітняроку за № 1019.

22 березня 2012 року між ПрАТ "АПК-Інвест" та ОСОБА_1 складений акт приймання-передачі земельної частки (паю) до договору, в якому зазначено, що ОСОБА_1 передала, а ПрАТ "АПК-Інвест" прийняло у володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена у межах земельної ділянки, виділеної у натурі єдиним масивом.

Сторони узгодили розмір орендної плати - 4 823,53 грн. та її виплату один раз на рік - грудень поточного року (п. 2.2. договору).

Пунктом 2.3. договору сторонами встановлений строк його дії - 20 років. Договір може бути припинений у будь-який час за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди. Сторони не мають права відмовитись від виконання умов цього договору в односторонньому порядку. У разі переходу права власності до інших осіб, цей договір оренди зберігає чинність для нового власника на тих же умовах.

У разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається не пізніше ніж у строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки відповідно до державного акта про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством України.

У пункті 3.1. договору оренди передбачено обов'язок орендодавця повідомити орендаря про виділення земельної частки в натурі (на місцевості) протягом 5 робочих днів із дати такого виділення.

Згідно із платіжними дорученнями та видатковими касовими ордерами ПрАТ "АПК-Інвест" сплачувало орендну плату відповідно до договору оренди у період із 13 квітня 2012 року по 21 грудня 2018 року, отримувач платежу - ОСОБА_1

24 грудня 2012 року ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 081542, кадастровий номер 1422483900:40:000:0083 площею 4,3354 га, яка розташована на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 29 листопада 2017 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422483900:40:000:0083 площею 4,3354 га.

За Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, станом на 27 березня 2019 року, земельна ділянка площею 4,3354 га, яка розташована в Миколайпільській сільській раді Костянтинівського району Донецької області, зареєстрована за ОСОБА_1.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області

від 22 травня 2018 року у справі № 233/182/18 визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1422483900:40:000:0083 площею

4,3354 га, укладений між ОСОБА_1 та селянським фермерським господарством "Надія" (далі - СФГ "Надія"), право оренди за яким зареєстровано 29 листопада 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Костянтинівською міською радою Донецької області, скасувавши запис про державну реєстрацію права оренди, який внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Костянтинівської міської ради Донецької області від 29 листопада 2017 року №
23641717.

15 лютого 2019 року ПрАТ "АПК-Інвест" надіслало ОСОБА_1 пропозицію (разом із проектом договору) щодо переукладення договору оренди земельної частки (паю) від 22 березня 2012 року на договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1422483900:40:000:0083 площею 4,3354 га.

01 березня 2019 року ОСОБА_1 надіслала ТОВ "АПК-Інвест" заперечення щодо переукладення договору оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 1422483900:40:000:0083 площею 4,3354 га, у зв'язку із подальшим господарюванням на своїй земельній ділянці самостійно.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У статті 400 ЦПК України зазначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені статті 400 ЦПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційні скарги ОСОБА_1, ПрАТ "АПК-Інвест" підлягають задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною 2 статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 17 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

У частині другій розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" передбачено, що громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог Закону України "Про оренду землі". Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених Закону України "Про оренду землі".

Згідно із законодавством, що діяло на момент укладення договору оренди земельної частки (паю), такий договір відповідав чинному законодавству, був дійсним і передбачав надання орендарю зобов'язального права користування певною ділянкою, у свою чергу частина друга розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" передбачала переукладення договору після виділення земельної ділянки в натурі на тих самих умовах, але вже відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку.

Таким чином, законодавець легітимізував відповідні відносини, надавши особі, яка не є власником ділянки, можливість правомірно передати володіння нею іншій особі. Більше того, законодавець також передбачив обов'язкову трансформацію "зобов'язальної" оренди в "речову" після виділення земельної частки (паю) на місцевості.

Особливістю договору оренди земельного паю є й те, що йдеться не про володіння, користування та розпорядження конкретною земельною ділянкою, яку виділено на місцевості, а про право на земельну ділянку, адже сама ділянка перебувала в загальному масиві ділянок, що виділялися учасникам колективного сільськогосподарського підприємства.

І хоча власник сертифікату, тобто орендодавець, за договором оренди земельного паю, не має повноважень власника щодо конкретної земельної ділянки, стосовно якої укладається договір, за договором оренди паю до орендодавця фактично переходить право користування частиною земної поверхні, яка відповідає орендованому паю, у межах загального масиву невизначених земельних ділянок, який становить собою землі відповідного колективного сільськогосподарського підприємства, що підлягають розпаюванню на місцевості як земельні ділянки.

Не можна стверджувати, що після розпаювання загального масиву невизначених земельних ділянок на місцевості і виділення в натурі земельної ділянки, що відповідає орендованому паю, відповідна частина земної поверхні, якою користується орендар, зникає, відбувається лише зміна її правового статусу.

Таким чином, зміна правового статусу частини земної поверхні, що використовується орендарем на підставі відповідного договору оренди паю, шляхом її визначення на місцевості як земельної ділянки, не свідчить про знищення предмета оренди як можливої підстави для вимоги про розірвання договору оренди.

Згідно із частиною 2 статті 95 ЗК України, статті 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Якщо сторони прямо не домовилися про порядок переукладення договору оренди паю на договір оренди землі, колегія суддів вважає, що використане словосполучення "переукладення договору", яке вживається сторонами в договорі оренди паю та законодавцем у частині другій розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі", слід розуміти як укладення нового договору на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), з урахуванням відповідних змін, що вимагаються в частині предмету оренди відповідно до правового статусу виділеної на місцевості земельної ділянки, так і внесення змін до договору оренди земельної частки (паю) з метою його приведення в частині предмета оренди у відповідність з правовим статусом виділеної на місцевості земельної ділянки. Інші умови договору оренди, за виключенням необхідних змін в частині предмета оренди, можуть бути змінені виключно у випадках, передбачених самим договором або за домовленістю сторін.

Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 652 ЦК України у разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або уклали б його на інших умовах (частина перша цієї статті). Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний (частина друга зазначеної статті). У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у Статтею 31 Закону України "Про оренду землі", від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов'язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 ЗК України.

Таким чином, виділення земельної ділянки в натурі та набуття права власності на неї жодною мірою не впливає на дійсність договору оренди земельної частки (паю) та не перешкоджає виконанню цього договору. Виділення земельної ділянки в натурі також не може бути обставиною, що є підставою для розірвання договору відповідно до статей 651, 652 ЦК України, зокрема, "істотною зміною обставин". Виділення земельної ділянки в натурі не лише не обумовлена причинами, які заінтересована сторона (орендодавець) не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості і обачності (пункт 2 частини 2 статті 652 ЦК України), а є прямим наслідком свідомих дій цієї сторони. Отже, припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце лише після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або в судовому порядку з визначених законом підстав.

При вирішенні спірних правовідносин щодо переукладення або розірвання договору оренди земельної частки (паю) судам слід враховувати, що зміна статусу земельної ділянки чи її власника не має наслідком автоматичного припинення договору, крім випадків, коли це передбачено самим договором.

Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Задоволення позову орендодавця про розірвання договору або визнання договору автоматично припиненим внаслідок дій орендодавця щодо виділення земельної ділянки в натурі суперечить принципу pacta sunt servanda, допускаючи ухилення від виконання зобов'язань за договором за нічим не обмеженим розсудом однієї зі сторін договору.

Аналогічні висновки щодо застування норм права при вирішенні справи з подібними спірними правовідносинами викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року в справі № 233/2021/19.

У пункті 2.3. спірного договору ОСОБА_1 та ПрАТ "АПК-Інвест" погодили, що в разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку переукладається на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж у строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акта на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством України.

Таким чином, сторони чітко виключили можливість автоматичного припинення зобов'язань за договором оренди паю та домовилися про його переукладення як договору оренди землі.

Враховуючи вищевикладене та наведені норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що спірний договір оренди автоматично не припинив своєї дії у зв'язку з реєстрацією ОСОБА_1 29 листопада 2017 року права власності на земельну ділянку. Отже, наміри ОСОБА_1 про припинення договірних відносин в односторонньому порядку (розірвання договору) та про відмову від переукладення договору, суперечать як умовам укладеного договору оренди земельної частки (паю) від 22 березня 2012 року, так і чинному законодавству, зокрема, Закону України "Про оренду землі".

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні первісного позову ТОВ "АПК-Інвест" у зв'язку із відсутністю згоди ОСОБА_1 на переукладення договору є помилковими, оскільки зміна статусу земельної ділянки, яка була предметом оренди на підставі укладеного між сторонами договору, а саме: виділення її в натурі на місцевості, не припинило орендних відносин сторін.

Оскільки такої підстави, як припинення дії договору оренди землі у зв'язку з отриманням державного акта на право власності на земельну ділянку статтями 140, 141 Земельного кодексу України, статтею 31 Закону України "Про оренду землі" не передбачено, то відповідно зміна статусу земельної ділянки не має наслідком автоматичного припинення договору і такий договір підлягає переукладенню на підставі отриманого державного акта на право власності на земельну ділянку.

Разом із цим, направлення ОСОБА_1 ПрАТ "АПК-Інвест" листа-повідомлення про відмову в переукладенні договору оренди земельної частки (паю) та його припинення в односторонньому порядку після ухвалення Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області 22 травня 2018 року рішення в справі № 233/182/18 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ "Надія", та скасування його державної реєстрації, суперечить як умовам укладеного між позивачем та відповідачем договору, так і Закону України "Про оренду землі".

ОСОБА_1, відмовляючись від переукладення договору оренди земельної ділянки, виділеної на місцевості, яка раніше перебувала в оренді ПрАТ "АПК-Інвест" як земельна частка (пай), порушує його права як орендаря, які виникли на підставі договору від 22 березня 2012 року, оскільки ці договірні відносини не припинились, а тому наявні підстави для відновлення порушеного права позивача, як орендаря, шляхом визнання переукладеним зазначеного договору на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю).

Подібні висновки щодо застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду: від 11 листопада 2020 року в справі № 233/2053/19 та від 11 листопада 2020 року в справі № 233/1551/19, від 31 березня 2021 року в справі № 233/4333/19, від 15 грудня 2021 року в справі № 233/2152/19.

Доводи касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про те, що апеляційний суд належним чином не дослідив усіх обставин справи та не врахував при ухваленні оскаржуваного судового рішення правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах: від 14 серпня 2019 року у справі № 484/4135/18, від 30 жовтня 2019 року у справі № 233/4198/18, від 11 листопада 2019 року у справі № 484/4067/18, згідно з якими після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов'язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства, є необґрунтованими, оскільки від зазначених висновків Велика Палата Верховного Суду відступила, виклавши відповідні мотиви у постанові від 01 вересня 2020 року в справі № 233/3676/19, які також підтверджені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року в справі № 233/2021/19.

Разом із цим, апеляційний суд ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 прийняв правильне по суті рішення, однак помилився щодо належних мотивів, зазначивши, що набуття орендодавцем права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді не свідчить про припинення правовідносин оренди та не є підставою для визнання договору припиненим чи розірваним, оскільки це не призвело до порушення прав жодної із сторін.

Натомість, як було заначено у мотивувальній частині цієї постанови з посиланням на правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду, при вирішенні спірних правовідносин щодо переукладення або розірвання договору оренди земельної частки (паю) судам слід враховувати, що зміна статусу земельної ділянки чи її власника не має наслідком автоматичного припинення договору, крім випадків, коли це передбачено самим договором.

Відповідно до частини 2 статті 416 ЦПК України та частини 1 статті 417 ЦПК України висновок Великої Палати Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися норма матеріального права, є обов'язковим для застосування судами.

Враховуючи зазначене, постанова апеляційного суду в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, підлягає зміні з викладенням її мотивувальної частини у редакції цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Частиною 1 статті 412 ЦПК Українивстановлено, що підставою для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є те, що таке судове рішення, переглянуте в передбачених Частиною 1 статті 412 ЦПК України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно із частинами 2 та 3 статті 412 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, а саме статей 651, 652 ЦК України, частини другої розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі", тому Верховний Суд дійшов висновку, що у цій справі наявні підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у частині вирішення первісного позову ПрАТ "АПК-Інвест" про переукладення договору оренди землі, з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення первісного позову.

Постанова апеляційного суду в частині вирішення зустрічного позову підлягає зміні, шляхом викладення її мотивувальної частини у редакції цієї постанови.

Розподіл судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційна скарга ПрАТ "АПК-Інвест" підлягає задоволенню частково (Верховний Суд не скасовує рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову, оскільки воно правильно скасовано апеляційним судом), то з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "АПК-Інвест" підлягає стягненню судовий збір: за подання позову у розмірі 1 921,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму за подання юридичною особою позову з немайновою вимогою), за подання апеляційної скарги - 2

881,50 грн (150% від суми судового збору, сплаченої за подання первісного позову), за подання касаційної скарги - 3 842,00 грн (200% від суми судового збору, яка підлягала сплаті за подання первісного позову, оскільки касаційна скарга задовольняється частково, шляхом скасування рішень судів в частині вирішення первісного позову), а всього - 8 644,50 грн. Касаційна скарга ОСОБА_1 також підлягає задоволенню частково, однак при цьому не підлягає зміні оскаржуване рішення по суті, а тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат на її користь.

Керуючись статтями 389, 401, 402, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" задовольнити частково.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 листопада 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 04 березня 2020 року в частині вирішення первісного позову приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" до ОСОБА_1, третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, про визнання права користування земельною ділянкою на підставі переукладеного договору оренди землі скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення.

Позов приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" до ОСОБА_1, третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, про визнання переукладеним договору оренди земельної ділянки задовольнити.

Визнати переукладеним, починаючи з 29 листопада 2017 року - дати державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 1422483900:40:000:0083, площею 4,3354 га, договір оренди земельної частки (паю)від 22 березня 2012 року, укладений між приватним акціонерним товариством "АПК-Інвест" та ОСОБА_1, на договір оренди землі (земельної ділянки площею 4,3354 га з кадастровим номером 1422483900:40:000:0083) на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), виклавши у такій редакції:

Договір оренди землі

м. Миколайпілля

Костянтинівський район,

Донецька область 29 листопада 2017 року

На виконання умов пункту 2.3 договору оренди земельної частки (паю) від 22 березня 2012 року, укладеного між приватним акціонерним товариством "АПК-Інвест" та ОСОБА_1, зареєстрованого у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради 02 квітня 2012 року за № 1019, а також вимог абзацу 2 Перехідних положень Закону України "Про оренду землі", згідно з якими після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається,

громадянка України ОСОБА_1, далі іменована "Орендодавець",

з однієї сторони, та приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест" в особі генерального директора Распопова Романа Сергійовича, який діє на підставі Статуту, далі іменоване "Орендар", з другої сторони, а разом іменовані "Сторони", уклали цей Договір про наступне:

1. Предмет Договору

1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає у володіння та користування (оренду) земельну ділянку розміром 4,3354 га з кадастровим номером 1422483900:47:000:0030, яка розміщена на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, у тому числі за складом угідь: рілля - 4,3354 га, сіножаті - 0,0000 га, пасовища - 0,0000 га.

2. Умови договору

2.1. Мета використання земельної ділянки

Земельна ділянка передається в оренду для сільськогосподарських потреб, а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

2.2. Орендна плата

За користування зазначеною в Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату (в розрахунку на одну земельну ділянку)

в розмірі 4 823,53 грн (чотири тисячі вісімсот двадцять три гривні 53 коп. ).

Починаючи з 01 січня 2019 року розмір орендної плати (в розрахунку на одну земельну ділянку), відповідно до умов чинного законодавства з урахуванням індексації орендної плати складає 7 229,51 грн (сім тисяч двісті двадцять дев'ять гривень 00 коп. ).

Розмір орендної плати визначається за домовленістю між Сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством України.

Форми орендної плати за оренду однієї земельної ділянки на 1 (один) рік, які встановлюються за домовленістю Сторін, наведені у відповідному додатку до Договору.

Орендар сплачує орендну плату рівними частками від суми, вказаної в цьому пункті Договору, у такі строки: один раз на рік - грудень поточного року.

Орендар на свій розсуд має право здійснити виплату орендної плати як частково, так і за цілий рік користування орендованою земельною ділянкою до настання строків, зазначених в цьому пункті Договору.

Розмір платежів за окремими формами оплати щороку погоджується між Сторонами шляхом унесення змін або доповнень до цього Договору (додаток).

Орендна плата, враховуючи невиплачену, за поточний рік оренди підлягає індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України.

Орендар за погодженням з Орендодавцем може перенести термін виплати орендної плати.

2.3. Термін дії договору

Договір укладено Сторонами терміном на 20 (двадцять) років. Загальний строк оренди обчислюється з моменту реєстрації договору оренди земельної частки (паю)

від 22 березня 2012 року, укладеного між Орендарем та Орендодавцем, а саме

з 02 квітня 2012 року.

Договір може бути припинений у будь-який час за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди Сторонами.

Сторони не мають права відмовитись від виконання умов цього Договору

в односторонньому порядку.

За Орендодавцем зберігаються всі права розпорядження земельною ділянкою.

В разі переходу права власності до інших осіб, цей Договір оренди зберігає чинність для нового власника на тих же умовах.

Припинення дії Договору оренди допускається у випадках, визначених цим Договором та чинним законодавством України.

3. Права, обов'язки та відповідальність Сторін

3.1. Сторони зобов'язуються:

Орендодавець:

- передати Орендарю за актом приймання-передачі земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього Договору не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту набрання чинності цим Договором;

- не втручатися у виробничу та господарську діяльність Орендаря і не створювати йому будь-яких перешкод при виконанні умов цього Договору;

- не вносити зміни в Договір без письмової згоди Орендаря;

Орендар:

- протягом дії Договору не змінювати цільове призначення земельної ділянки, визначене в пункті 2.1 Договору;

- використовувати земельну ділянку згідно з цільовим призначенням, зазначеним в пункті 2.1 цього Договору;

- не допускати погіршення екологічного стану й родючості земельної ділянки;

- відповідати і платити за всі витрати, пов'язані із використанням ним земельної ділянки на умовах, передбачених цим Договором;

- своєчасно сплачувати орендну плату, визначену в Договорі;

- після закінчення терміну Договору оренди повернути Орендодавцю орендовану земельну ділянку в стані, придатному для використання за цільовим призначенням;

- за несвоєчасну сплату орендної плати - сплачувати пеню у розмірі 0,2 відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення;

- здійснювати комплекс заходів щодо охорони орендованої земельної ділянки згідно з чинним законодавством.

3.2. Сторони мають право:

- у разі закінчення дії Договору до закінчення польових робіт термін оренди земельної ділянки продовжити до повного завершення збирання врожаю;

- вносити зміни та доповнення у Договір за згодою обох Сторін виключно у письмовій формі.

3.3. Відповідальність Сторін

Сторони несуть відповідальність за невиконання/неналежне виконання умов цього Договору згідно з Договором та чинним законодавством України.

У випадку спричинення збитків Стороні за цим Договором чи третім особам, Сторона, яка спричинила збитки, відшкодовує такі збитки в повному обсязі.

Сторони не несуть відповідальності у випадку неможливості виконання умов цього Договору внаслідок дії непереборної сили, що має бути підтверджено відповідними документами компетентних органів.

3.4. Інші умови

Умови збереження стану об'єкта оренди - використання за цільовим призначенням.

Ризик випадкового знищення або пошкодження земельної ділянки чи її частини несе Орендодавець.

На орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.

4. Прикінцеві положення

В інших випадках, які не передбачені цим Договором, Сторони керуються чинним законодавством України.

Спори в разі відсутності взаємної згоди Сторін щодо зміни умов цього Договору, дострокового розірвання на вимогу однієї зі Сторін розглядаються судом

у встановленому законодавством порядку.

Договір укладено у двох примірниках, один із яких перебуває в Орендодавця, другий - в Орендаря; кожен з них має однакову юридичну силу.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами.

Реквізити та підписи сторін

Орендодавець ОСОБА_1 Паспорт серії НОМЕР_1, виданий Дружківським МВ УМВС України в Донецькій області 16 липня 1999 року. Адреса місця проживання: АДРЕСА_1. Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 Орендар Приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест". Код ЄДРПОУ 34626750. Адреса місцезнаходження: 85325, Донецька обл., Покровський район, с. Рівне, вул.

Шопена, 1-А. п/р НОМЕР_3 в АТ КБ "ПриватБанк", Краматорська філія, код банку
335548. Підписи сторін

ОСОБА_1 Р. С. Распопов

Додаток № 1

до Договору оренди землі від 29 листопада 2017 року

Форма орендної плати Щорічний розмір платежів на 2019 рікПеріод виплати1.

Грошова (у гривнях)7 229,51 грнгрудень2. Натуральна----3. Відробіткова---- Орендодавець ОСОБА_1 Паспорт серії НОМЕР_1, виданий Дружківським МВ УМВС України в Донецькій області 16 липня 1999 року. Адреса місця проживання: АДРЕСА_1. Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2.

Орендар Приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест" Код ЄДРПОУ 34626750 Адреса місцезнаходження: 85325, Донецька обл., Покровський район, с. Рівне, вул.

Шопена, 1-А. п/р НОМЕР_3 в АТ КБ "ПриватБанк", Краматорська філія, код банку
335548. Підписи сторін

ОСОБА_1 Р. С. Распопов

Акт приймання-передачі земельної ділянки

до договору оренди землі від 29 листопада 2017 року

м. Миколайпілля

Костянтинівський район,

Донецька область 29 листопада 2017 року

Цей акт приймання-передачі земельної ділянки, укладений між власником земельної ділянки - громадянкою ОСОБА_1, яка надалі іменується "Орендодавець" і діє відповідно до чинного законодавства України, з одного боку,

і приватним акціонерним товариством "АПК-Інвест" в особі генерального директора Распопова Романа Сергійовича, який діє на підставі Статуту, з другого боку, що надалі іменується "Орендар", Орендар та Орендодавець надалі разом іменуються як "Сторони ", а кожний окремо - "Сторона".

1. Орендодавець передав, а Орендар прийняв у володіння та користування (оренду) земельну ділянку площею 4,3354 га з кадастровим номером undefined, яка розміщена на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, у тому числі за складом угідь: рілля - 4,3354 га, сіножаті - 0,0000 га, пасовища - 0,0000 га.

2. Земельна ділянка передана у стані, що відповідає умовам Договору для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

3. Цей акт складений та підписаний у двох оригінальних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної зі Сторін.

Орендодавець ОСОБА_1 Паспорт серії НОМЕР_1, виданий Дружківським МВ УМВС України в Донецькій області 16 липня 1999 року. Адреса місця проживання: АДРЕСА_1. Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 Орендар Приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест" Код ЄДРПОУ 34626750 Адреса місцезнаходження: 85325, Донецька обл., Красноармійський район, с. Рівне, вул.

Шопена, 1-А п/р НОМЕР_3 в АТ КБ "ПриватБанк", Краматорська філія, код банку 335548Підписи сторін

ОСОБА_1 Р. С. Распопов

Постанову Донецького апеляційного суду від 04 березня 2020 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" про припинення дії договору оренди земельної частки (паю) шляхом його розірвання змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" судовий збір у загальному розмірі 8 644,50 грн (вісім тисяч шістсот сорок чотири гривні п'ятдесят копійок).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді: В. М. Ігнатенко

С. Ю. Мартєв

В. В. Сердюк

В. А. Стрільчук